науковий журнал https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9604 2026-10-04T19:35:31Z 2026-10-04T19:35:31Z Демессіе, М. К. Яковець, І. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35208 2026-10-04T10:36:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Аналіз архітектурно-художньої відповідності носіїв зовнішньої реклами дизайн-коду та стилістиці міського середовища Авторы: Демессіе, М. К.; Яковець, І. Краткий осмотр (реферат): Дослідження мало на меті оцінити зовнішню рекламу міста на предмет її візуальної відповідності архітектурі та дотримання міського дизайн-коду. Шляхом проведення експертних та соціологічних досліджень визначати ступінь інтегрованості рекламних носіїв в архітектурну концепцію міста. Проаналізована відповідність рекламних конструкцій загальній стилістиці простору та дотримання ними вимог локального дизайн-коду. Як показало опитування, більшість опитаних вважають розміщення зовнішньої реклами в місті хаотичним. Зокрема, такої думки дотримуються 54% жінок та 52% чоловіків. Натомість протилежну оцінку (впорядковане розміщення) дали лише 17% жінок та 21% чоловіків. Оцінюючи візуальну складову рекламних стендів (виразність форми, композицію, світло, колір та креативність), 45% чоловіків та 52% жінки назвали їхній дизайн невиразним і монотонним. Як свідчать дані опитування, 45% чоловіків та 47% жінок переконані, що зовнішній вигляд рекламних конструкцій потребує стилістичного доопрацювання. Крім того, майже третина респондентів відзначає їхню візуальну дисгармонію із загальним середовищем. Зовнішня реклама викликає в опитаних неоднозначні емоції, проте більшість респондентів (52% чоловіків та 54% жінок) сприймають її передусім як комерційну. Ще майже п'ята частина аудиторії (22% чоловіків та 23% жінок) бачить у ній переважно анонси розважальних чи культурних подій. Ключовою вимогою до реклами є її архітектурна сумісність. Інтеграція в наявний архітектурний контекст забезпечує прихильність місцевих жителів. Перевантаженість рекламою в місцях відпочинку та транспорті створює візуальний хаос, що сприймається вкрай негативно. Наукова новизна дослідження визначається розробкою теоретичних засад гармонійного просторового розміщення реклами, яка враховує архітектурну спадщину та сучасні соціокультурні запити жителів міста. Розроблено рекомендації щодо гармонійної інтеграції рекламних носіїв в архітектуру та ландшафт міста для покращення його візуального образу.

2026-01-01T00:00:00Z Shkoliar, S. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35209 2026-10-04T10:36:15Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Rhizomatic structures and marginal aesthetics in art clusters Авторы: Shkoliar, S. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено феномен маргіналізованих арт-кластерів як специфічних урбаністичних утворень, що формуються у напівзанедбаних або трансформованих індустріальних просторах поза межами інституційного планування. Метою дослідження була концептуалізація таких арт-кластерів як ризоматичних структур у сенсі Gilles Deleuze та Félix Guattari, а також осмислення їхньої естетичної значущості через призму просторового та чуттєвого досвіду Gaston Bachelard. Методологічну основу становили міждисциплінарний підхід, що поєднує урбаністичний аналіз, філософію простору, культурологію та дослідження мистецьких практик, зокрема стріт-арту та тимчасових інтервенцій. Для аналізу було використано концепти ризоми, детериоріалізації та поетики простору, що дозволяють інтерпретувати арт-кластери як нелінійні мережеві утворення та оцінити їх естетичний потенціал. Результати дослідження свідчили, що маргіналізовані арт-кластери не є результатом цілеспрямованого проєктування, а виникають як динамічні, ризоматичні структури, що формуються через множинні творчі практики, спонтанні взаємодії та художні інтервенції у напівзанедбаних просторах. Стріт-арт, перформативні акції та тимчасові інсталяції відіграють роль семіотичних маркерів, які перетворюють занедбані середовища на естетично значущі простори, що набувають поетичного та чуттєвого виміру. Наукова новизна полягала у поєднанні концепту ризоми із аналізом маргінальних арт-кластерів як естетичних утворень у постіндустріальних просторах, що дозволило розглядати їх не лише як соціальні чи культурні феномени, а як форми переживання та становлення міського середовища. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для переосмислення підходів до ревіталізації занедбаних територій та розвитку неінституційних мистецьких практик.; This article examined marginalised art clusters as specific urban formations that emerge within semi-abandoned or transformed industrial spaces outside institutional planning frameworks. This study aimed to conceptualise such art clusters as rhizomatic structures in the sense of Gilles Deleuze and Félix Guattari, and to interpret their aesthetic significance through the spatial and sensory experience articulated by Gaston Bachelard. The methodological framework was based on an interdisciplinary approach that combines urban analysis, philosophy of space, cultural studies, and the study of artistic practices, with particular attention to street art and temporary interventions. The analysis used the concepts of rhizome, deterritorialisation, and the poetics of space, which make it possible to interpret art clusters as non-linear network formations and to assess their aesthetic potential. The findings indicated that marginalised art clusters are not the result of deliberate design but emerge as dynamic, rhizomatic structures shaped by multiple creative practices, spontaneous interactions, and artistic interventions within semi-abandoned spaces. Street art, performative actions, and temporary installations function as semiotic markers that transform neglected environments into aesthetically significant spaces with poetic and sensory dimensions. The scientific novelty of the study lied in integrating the concept of the rhizome with the analysis of marginal art clusters as aesthetic formations in post-industrial spaces. This approach allowed them to be understood not only as social or cultural phenomena but also as forms of experience and becoming within the urban environment. The practical significance of the research lies in its potential application to the reconsideration of approaches to the revitalisation of neglected territories and the development of non-institutional artistic practices.

2026-01-01T00:00:00Z Zhang, R. Bezuhla, R. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35202 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: CAME framework: adapting traditional motifs for educational platforms Авторы: Zhang, R.; Bezuhla, R. Краткий осмотр (реферат): Ефективна освітня комунікація культурно-насичених декоративних мотивів у екранних навчальних матеріалах розглядається як актуальний виклик для сучасного дизайну в цифровій освіті. Метою цього дослідження була розробка та валідація дизайнерського фреймворку, який забезпечує трансформацію традиційних декоративних мотивів у чіткі та придатні для навчання постери з візуалізації інформації для освітньої комунікації. У роботі застосовано якісну, орієнтовану на дизайн методологію, що включала напівструктуровані інтерв’ю з експертами, кодування за принципами обґрунтованої теорії (відкрите, осьове та селективне кодування), порівняльне проєктування постерів, а також експертну оцінку за методом першого короткочасного перегляду та подальше групове інтерв’ю. Результати аналізу інтерв’ю дозволили визначити чотири виміри дизайну: «Узгодженість і pозрізнення», «Адаптивність», «Мультисенсорна інтеграція» та «Емоційне залучення». Ці виміри були узагальнені як простежувані дизайнерські зобов’язання для створення освітнього візуального контенту. У межах дослідження було створено два порівняльні постери для одного мотиву, взятого з ілюстрацій до «Нової діаграми конфуціанських образів»: один розроблявся на основі запропонованого фреймворку, а інший – як контрольний зразок на основі інтуїтивного підходу. Експертна перевірка показала, що постер, створений за фреймворком, характеризувався чіткішою ієрархією, легшим розпізнаванням ключового навчального контенту в умовах обмеженого часу та стабільнішим візуальним кодуванням порівняно з контрольним зразком. Аналіз також продемонстрував, що фреймворк підвищує рівень обґрунтованості основних дизайнерських рішень, пов’язуючи їх із чіткими критеріями, а не з особистими вподобаннями автора. Практична цінність роботи полягала у можливості застосування результатів дослідниками та практиками у сферах візуалізації інформації та візуальної комунікації, які займаються розробкою освітніх ресурсів для поширення культурних знань у мультимедійних навчальних середовищах.; Effective educational communication of culturally dense decorative motifs in screen-based educational materials was treated as a continuing design challenge in digital education. This study aimed to establish and validate a design framework that supported the translation of traditional decorative motifs into clear and teachable information-visualisation posters for educational communication. A qualitative, design-oriented methodology was applied through semi-structured expert interviews, grounded-theory coding with Open Coding, Axial Coding, and Selective Coding, comparative poster design, and expert review using timed first exposure and a follow-up group interview. The interview analysis established four design dimensions, namely Consistency & Distinction, Adaptability, Multisensory Integration, and Emotional Engagement, and these dimensions were generalised as traceable design commitments for educational visuals. Two comparable posters were produced for the same motif extracted from illustrations in “The new diagram of Confucian imagery”, with one poster guided by the framework and the other developed as an intuition-based baseline. The expert review showed that the framework-guided poster was interpreted as having a clearer hierarchy, easier identification of key educational content under time pressure, and more stable visual coding than the baseline poster. The analysis also showed that the framework improved the explainability of major design decisions by linking these decisions to explicit criteria rather than personal preference. The results were applicable to researchers and practitioners in information visualisation and visual communication who developed educational resources for cultural knowledge dissemination in multimedia educational environments.

2026-01-01T00:00:00Z Luts, S. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35203 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Artistic enamel as a factor in form-making in the work of Ukrainian jewellery artists Авторы: Luts, S. Краткий осмотр (реферат): Різноманіття технік художньої емалі відкриває для українських ювелірів простір творчих експериментів, відродження традицій візантійського та давньоруського емальєрства й упровадження інноваційних технологій, що зберігає високу актуальність для ювелірного мистецтва України. Мета дослідження – здійснити аналіз головних засад формотворення ювелірних виробів, що створюють основу для техніко-технологічних інспірацій емальєрства та є засобом ефективного розкриття художнього образу в творчості митців сучасного ювелірства України. Методологічною основою дослідження було застосування низки наукових методів: порівняльно-історичного, аналітико-описового, образно-стилістичного аналізу, структурно типологічного, методу фіксації польового матеріалу (інтерв’ювання) у вигляді аудіозаписів, а також методів аналогій та припущень. Вивчено специфіку методів та принципів формотворення, що визначаються авторським стилем, зокрема у контексті акцентування композиційних рішень через використання мовних особливостей технік художньої емалі та технологічних інспірацій у творчості сучасних українських художників-ювелірів. Дослідження показало, що художники застосовують класичні та авторські техніки емалі, поєднують їх з дорогоцінним камінням і перламутром, створюючи складні багатошарові композиції. Проведений аналіз діяльності творчих колективів Ювелірного Дому «Дюльбер» та Класичного ювелірного Дому «Лобортас» показав, що системне комбінування теоретичних знань і практичного досвіду, а також ретельне опрацювання технологічних карт виготовлення ювелірних творів з емаллю забезпечує високу якість творчих результатів. Поєднання традиційних і експериментальних технологій художньої емалі формує розвиток новітнього українського ювелірства, відкриваючи нові творчі форми потенціалу художників кінця ХХ – початку ХХІ століття в світовому історико-культурному контексті, підкреслюючи індивідуальну манеру та високий технічний рівень виконання ювелірних творів.; The diversity of artistic enamel techniques creates scope for creative experimentation among Ukrainian jewellers, the revival of Byzantine and Old Rus’ enamelling traditions, and the introduction of innovative technologies, which remains highly relevant to Ukrainian jewellery art. The purpose of the study was to analyse the main principles of jewellery design, which form the basis for technical and technological inspirations in enamelling and support the effective expression of the artistic image in the work of contemporary Ukrainian jewellery artists. The methodological basis of the study involved several scientific methods: comparative-historical, analytical-descriptive, figurative-stylistic analysis, structural-typological, the method of recording field material (interviews) in audio form, and the methods of analogy and conjecture. The study examined the specifics of the methods and principles of form creation, defined by authorial style, in particular, in the context of emphasising compositional solutions through the expressive features of artistic enamel techniques and their technological inspirations in the work of contemporary Ukrainian jewellers. The research indicated that artists apply both classical and authorial enamel techniques, combining them with gemstones and mother-of-pearl to create complex, multi-layered compositions. The analysis of the activities of the creative teams of the Dyulber Jewellery House and the Lobortas Classical Jewellery House indicated that the systematic combination of theoretical knowledge and practical experience, along with the careful development of technological charts for the production of enamel jewellery works, ensures a high quality of creative results. The combination of traditional and experimental enamel technologies shapes the development of contemporary Ukrainian jewellery, opens new creative possibilities for artists of the late 20th and early 21st centuries within the global historical and cultural context, and emphasises individual style and a high technical level in the execution of jewellery works.

2026-01-01T00:00:00Z Seleznova, А. Nadopta, Т. Mykhailovska, О. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35204 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Stylistic systematisation of characters as a tool for visual narrative identity formation in fashion communication Авторы: Seleznova, А.; Nadopta, Т.; Mykhailovska, О. Краткий осмотр (реферат): Персонаж дедалі частіше функціонує не як допоміжний елемент айдентики, а як самостійна естетична система, що визначає стилеві коди, композиційні принципи та характер комунікації. Водночас у науковому дискурсі відсутня цілісна модель його стилістичної систематизації, що ускладнює аналіз впливу персонажа на сучасне проєктування костюма. Мета роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та розробці багаторівневої стилістичної систематизації персонажів як базового інструмента формування візуальної наративної ідентичності бренду, а також у визначенні механізмів їхнього впливу на композиційне моделювання в умовах цифрового середовища. Методологічну основу становило поєднання системно-структурного аналізу, семіотичного та іконологічного підходів, методу порівняльної типології, елементів морфологічного аналізу форми, а також моделювання концептуальних структур. Розроблено теоретичну модель стилістичної систематизації, у межах якої персонаж інтерпретується як багаторівнева структура, що забезпечує цілісність візуальної наративної ідентичності бренду. Модель включила три взаємопов’язані рівні. Технологічний рівень визначив морфологію та способи втілення образу, від статичної графіки до динамічних систем ігрового дизайну. Семіотичний рівень ідентифікував архетипні основи та культурні прототипи, включаючи як історичних постатей, так і цифрових аватарів. Функціональний рівень визначив комунікативну роль персонажа як символічного представника, експертного посередника або стилістичного домінанта в рамках стратегії бренду. Дослідження обґрунтувало перетворення символу з пасивного знака на автономного естетичного посередника між цифровими середовищами та фізичним дизайном одягу. Воно продемонструвало, що просторові та часові символи породжують нові підходи до композиції, силуету та динаміки форм, впливаючи на сучасні модні тенденції. Отримані результати можуть бути використані у дизайн-проєктуванні, розробці бренд-стратегій, створенні цифрових колекцій та освітніх програмах з дизайну одягу і візуальних комунікацій.; The character increasingly functions not as a secondary identity element but as an autonomous aesthetic system shaping stylistic codes and compositional logic. However, research lacks an integrated model that explains its impact on fashion design processes. The purpose of this study was to develop a multi-level stylistic systematisation of characters and to define their influence on compositional modelling in digital contexts. The methodological basis consisted of a combination of systemic structural analysis, semiotic approach, comparative typology, elements of morphological analysis of form, and modelling of conceptual structures. A theoretical model was proposed in which the character was interpreted as a multi-layered structure ensuring visual integrity. The model included three interrelated levels. The technological level defined morphology and modes of embodiment, from static graphics to interactive digital formats. The semiotic level identified archetypal foundations and cultural prototypes, including both historical figures and digital avatars. The functional level determined the character’s communicative role as a symbolic representative, expert mediator, or stylistic dominant within brand strategy. The study substantiated the transformation of the character from a passive sign into an autonomous aesthetic mediator between digital environments and physical fashion design. It demonstrated that spatial and temporal characters generate new approaches to composition, silhouette, and form dynamics, influencing contemporary fashion trends. The findings can be applied in fashion design practice, brand strategy development, digital collection creation, and design education.

2026-01-01T00:00:00Z Yang, N. Yezhova, О. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35205 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: The logic of construction: The evolution of design philosophy in educational construction toys Авторы: Yang, N.; Yezhova, О. Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження була реконструкція генеалогії дизайнерських філософій, що трансформували конструктори від закритих інструктивних систем до відкритих платформ і, зрештою, до соціально залучених артефактів. У цьому дослідженні використано якісний історичний метод з використанням порівняльного аналізу кількох прикладів на основі першоджерел (патентів, праць дизайнерів та освітян), історичних комерційних матеріалів та ключових освітніх і філософських текстів, доповнених сучасними науковими та галузевими джерелами. Аналіз структуровано навколо двох вимірів – систематичності (механізми зв'язку, матеріали, модульна логіка) та дидактизму (освітні філософії, культивовані навички та закодовані культурні цінності) – для простеження еволюції навчальних конструкторів-іграшок. Кожен приклад проаналізовано за двома вимірами: систематичність (матеріали, механізми з’єднання, модульна логіка) та дидактизм (освітня філософія, навички, що розвиваються, культурні цінності). Виявлено чітку траєкторію еволюції. У ранній період (1840-ті – початок ХХ ст.) конструктори функціонували як закриті системи, призначені для передачі філософських або інженерних знань. В індустріально-модерністський етап (початок ХХ ст. – 1980-ті), завдяки інноваціям, зокрема «силі зчеплення» LEGO, іграшки-конструктори трансформувалися у відкриті платформи, збагачені наративними та системними підходами. У сучасний період (1990-ті – дотепер, 2026) зафіксовано диверсифікацію дизайнерської логіки з орієнтацією на соціальні та екологічні виклики, зокрема гендерну репрезентацію й сталі матеріали. В роботі обґрунтовано, що іграшки-конструктори виступають не лише розвивальними іграшками, а й освітніми артефактами, які кодують світогляди, педагогічні стратегії та суспільні цінності. Результати можуть бути використані дизайнерами освітніх іграшок, педагогами та дослідниками матеріальної культури як методологічна основа для створення й застосування конструкторів, що поєднують технологічний дизайн, педагогічні цілі та культурний контекст.; The purpose of the study was to reconstruct the genealogy of design philosophies that transformed construction toys from closed instructional systems to open platforms and, ultimately, to socially engaged artefacts. The study employed a qualitative historical design using multiple-case comparative analysis based on primary sources (patents, designers’ and educators’ writings), historical commercial materials, and key educational and philosophical texts, supplemented by contemporary scholarly and industry sources. The analysis was structured around two dimensions – systematicity (connection mechanisms, materials, modular logic) and didacticism (educational philosophies, cultivated skills, and encoded cultural values) – to trace the evolution of educational construction toys. Each case was analysed along these axes: systematicity (materials, connection mechanisms, modular logic) and didacticism (educational philosophy, skills cultivated, cultural values). A clear evolutionary trajectory emerged. In the early period (1840s – early 20th century), construction toys functioned as closed systems designed to transmit philosophical or engineering knowledge. During the industrial-modernist stage (early 20th century – 1980s), supported by innovations such as LEGO “clutch power”, construction toys transformed into open platforms enriched by narrative and systemic approaches. In the contemporary era (1990s – present, 2026), the design logic diversified to address social and environmental challenges, including gender representation and sustainable materials. The study provided evidence that construction toys act not merely as playthings but as educational artefacts encoding worldviews, pedagogical strategies, and social values. The results may be useful for educational toy designers, educators, and researchers of material culture as a methodological foundation for creating and applying construction toys that align technological design, pedagogical goals, and cultural context.

2026-01-01T00:00:00Z Yakymenko, D. Shaura, А. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35206 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Communication and cultural potential of graphic patterns in the fashion industry Авторы: Yakymenko, D.; Shaura, А. Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягала у виявленні комунікаційного та культурного потенціалів графічних патернів, враховуючи вимоги сучасної модної індустії та механізми їх впливу на споживача. Робота побудована на застосуванні комплексного міждисциплінарного підходу, що включив методи візуального та семіотичного аналізу, елементи культурологічного та мистецтвознавчого дослідження, а також порівняльний аналіз зразків сучасного фешн-дизайну. У дослідженні було проаналізовано ключові типи графічних патернів з різноманітних культурних контекстів, що використовуються в індустрії моди: рослинні, геометричні та орнаментальні мотиви. Встановлено, що патерни, які містять флористичні та листяні елементи, виконують функцію утворення гармонії та ритму, а також емоційного забарвлення візуального образу. Універсальними семіотичними формами виступили патерни геометнричних фігур та ліній, які виступають різними символами стабільності, сили та духовної цілісності в залежності від орієнтації та культурного контексту. Також виявлено, що важливу роль відіграє масштаб патернів та їх колірна різноманітність. Так, наприклад, дрібномасштабні композиції (Fendi) створюють відчуття стриманості та певної структури, середньомасштабні (Etro, Hermès) патерни забезпечують баланс між гармонією та деталізацією, а великомасштабні (Dolce & Gabbana, Versace) підсилюють емоційність і підкреслюють унікальний стиль бренду. Не менш важливий вплив на емоційне та психологічне сприйняття показують рішення кольорової гами. Проведений аналіз композиційних принципів повтору, ритму та балансу продемонстрував, що вони сприяють більш емоційному зв’язку споживача із певними принтами, а також розширюють комунікативні можливості графічного дизайну в моді. Результати можуть бути використані дизайнерами, брендами та культурними інституціями для створення патернів, що враховують культурну специфіку та комунікативну ефективність у модному середовищі.; The aim of this study was to identify the communicative and cultural potential of graphic patterns, taking into account the requirements of the contemporary fashion industry and the mechanisms of their influence on consumers. The research was based on the application of a comprehensive interdisciplinary approach, incorporating methods of visual and semiotic analysis, elements of cultural and art historical research, as well as a comparative analysis of contemporary fashion design samples. The study examined the key types of graphic patterns used in the fashion industry across various cultural contexts, including floral, geometric, and ornamental motifs. It was established that patterns containing floral and foliage elements perform the function of creating harmony and rhythm, while also contributing to the emotional colouring of the visual image. Geometric figures and line-based patterns were identified as universal semiotic forms, representing different symbols of stability, strength, and spiritual integrity depending on their orientation and cultural context. The research also revealed that the scale of patterns and their colour diversity play a significant role. For example, small-scale compositions (Fendi) create a sense of restraint and structural order; medium-scale patterns (Etro, Hermès) provide a balance between harmony and detail; while large-scale patterns (Dolce & Gabbana, Versace) enhance emotional impact and emphasise the distinctive identity of the brand. Colour palette decisions were likewise shown to exert a considerable influence on emotional and psychological perception. The analysis of the compositional principles of repetition, rhythm, and balance demonstrated that they contribute to a stronger emotional connection between consumers and particular prints, while also expanding the communicative possibilities of graphic design in fashion. The findings may be utilised by designers, brands, and cultural institutions in the creation of patterns that take into account cultural specificity and communicative effectiveness within the fashion environment

2026-01-01T00:00:00Z Liu, J. Skliarenko, N. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35207 2026-10-04T10:36:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: The evolution of visualisation tools of Chinese children’s sign systems: Semiotic aspect Авторы: Liu, J.; Skliarenko, N. Краткий осмотр (реферат): Актуальність цього дослідження полягає у вивченні того, як система самоорієнтування у громадських просторах, спрямована на дітей, перейшла від базових заходів безпеки до культурно та емоційно заряджених посередників на тлі змін стандартів, політики та цифрових технологій. Це дослідження мало на меті дослідити еволюцію інструментів візуалізації в китайських дитячих знакових системах з семіотичної точки зору. Спираючись на теорію культурної стратифікації Броніслава Маліновського, дослідження поєднало діахронічний аналіз національних та місцевих стандартів, політичних документів та репрезентативних випадків з дитячих лікарень, дитячих садків, тематичних парків та культурних закладів. Семіотично-стратифікаційний підхід було застосовано для інтерпретації змін на трьох рівнях: матеріальний апарат, інституційне регулювання та духовно-емоційні значення, підкреслюючи зв’язки між візуальними кодами та ширшими соціокультурними переходами. Результати дослідження визначили три історичні фази в еволюції китайських дитячих знакових систем: фаза домінування безпеки (1983-2008), що характеризується стандартизованими піктограмами, високо-контрастними кольорами та попереджувальною семантикою; фаза культурної свідомості (2009-2018), яка включала регіональні мотиви, символи місцевої їжі та елементи нематеріальної спадщини для реконструкції ідентичності та зменшення тривожності; та фаза інновацій цифрового інтелекту (2019-дотепер), яка інтегрувала доповнену реальність, Інтернет речей та інтерактивні інтерфейси для створення мультисенсорного, афективного досвіду керівництва та просторового управління на основі даних. У сукупності семіотично-стратифікаційний аналіз показав, що стандартизовані граматики безпеки, культурно вбудовані візуальні ідентичності та цифрово опосередковані мультисенсорні інтерфейси накопичувалися, а не просто замінювали один одного з часом, що виявляє коеволюцію дизайнерської практики з політичними програмами та соціальними очікуваннями. Результати пропонують концептуальні наслідки для ініціатив, орієнтованих на дітей, та для майбутнього дизайну орієнтирів, який враховує як технологічні інновації, так і безперервність місцевих культурних наративів.; The relevance of this study lies in examining how child-oriented wayfinding in public spaces shifted from basic safety measures to culturally and emotionally charged mediators amid changing standards, policies, and digital technologies. This study aimed to investigate the evolution of visualisation tools in Chinese children’s sign systems from a semiotic perspective. Drawing on Bronislaw Malinowski’s cultural stratification theory, the research combined diachronic analysis of national and local standards, policy documents, and representative cases from children’s hospitals, kindergartens, theme parks, and cultural venues. A semiotic-stratification approach was applied to interpret changes at three levels: material apparatus, institutional regulation, and spiritual-emotional meanings, highlighting links between visual codes and broader sociocultural transitions. The findings identified three historical phases in the evolution of Chinese children’s sign systems: a Safety-Dominant phase (1983-2008) characterised by standardised pictograms, high-contrast colours, and warning semantics; a Cultural-Consciousness phase (2009-2018) that incorporated regional motifs, local food symbols, and intangible heritage elements to reconstruct identity and reduce anxiety; and a Digital-Intelligence Innovation phase (2019-present) that integrated augmented reality, IoT, and interactive interfaces to create multisensory, affective guidance experiences and data-informed spatial management. Taken together, the semiotic-stratification analysis showed that standardised safety grammars, culturally embedded visual identities, and digitally mediated multisensory interfaces accumulated rather than simply replaced one another over time, revealing the co-evolution of design practice with policy agendas and social expectations. The findings offer conceptual implications for child-friendly city initiatives and for future wayfinding design that considers both technological innovation and the continuity of local cultural narratives

2026-01-01T00:00:00Z Девогуц, Д. Галавська, Л. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33840 2026-05-14T00:02:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Диференційований підхід до механічного опорядження ворсового трикотажного матеріалу типу «polar fleece» Авторы: Девогуц, Д.; Галавська, Л. Краткий осмотр (реферат): Розроблено та впроваджено у промислове виробництво технологічний цикл опорядження ворсового трикотажу «Polar fleece», який забезпечує високі теплофізичні характеристики порівняно з іноземними аналогами без додаткових капітальних інвестицій у спеціалізоване обладнання.

2026-01-01T00:00:00Z Коробченко, Є. Горобець, В. Дворжак, В. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33841 2026-05-15T12:02:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Математичний експеримент по визначенню товщини магнітопроводу нового механізму переміщення матеріалів швейної машини Авторы: Коробченко, Є.; Горобець, В.; Дворжак, В. Краткий осмотр (реферат): Запропоновані підходи до визначення раціональних параметрів магнітопроводу дозволяють зменшити масу рухомих елементів, підвищити динамічні характеристики механізму переміщення матеріалів швейної машини. Розроблена регресійна модель, а також отримані номограми і таблиці підбору можуть бути використані інженерами для визначення раціональних конструктивних параметрів даного пристрою без проведення складних математичних розрахунків. Це забезпечує скорочення часу проєктування та підвищення ефективності розробки нових технічних рішень.

2026-01-01T00:00:00Z