<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19408">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19408</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34936" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34935" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34934" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34928" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34932" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34930" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34933" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34931" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34929" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33875" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-09-10T00:51:54Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34936">
    <title>Теоретичні засади формування поняття «клієнтський досвід» в системі сучасних економічних парадигм</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34936</link>
    <description>Название: Теоретичні засади формування поняття «клієнтський досвід» в системі сучасних економічних парадигм
Авторы: Скороходов, І. М.; Євсейцева, О. С.; Шіковець, К. О.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено сутність клієнтського досвіду як економічної категорії та  обґрунтовано закономірність становлення управління клієнтським досвідом як  самостійного управлінського інструменту в умовах сьомої технологічної парадигми.  Доведено, що становлення управління клієнтським досвідом є структурно детермінованим  явищем, зумовленим суміщенням аналітичної рамки сьомої технологічної парадигми з  концептуальними принципами Індустрії 5.0, а не ситуативним наслідком розвитку  маркетингових концепцій чи управлінських трендів. Встановлено причинно-наслідкові  зв’язки між технологічною парадигмою, домінуючою логікою конкуренції та відповідним  управлінським інструментарієм. Систематизовано сім концептуальних підходів до  визначення клієнтського досвіду; виявлено якісний зсув в об’єкті управління при переході від  управління відносинами з клієнтами до управління клієнтським досвідом. Побудовано  матрицю еволюції відносин виробник–споживач, що охоплює сім технологічних парадигм і  фіксує для кожної домінуючу логіку конкуренції, тип відносин виробник–споживач та  відповідний управлінський інструмент. Концептуальні підходи до визначення клієнтського  досвіду систематизовано за трьома критеріями: результатним, процесним і системним;  обґрунтовано концептуальну перевагу системного підходу в умовах людиноцентричної  конкурентної логіки Індустрії 5.0. Отримані результати утворюють аналітичну рамку для  галузевих застосувань управління клієнтським досвідом у контекстах, де перехід до сьомої  технологічної парадигми та імплементація принципів Індустрії 5.0 ще не завершені, зокрема  в індустрії моди України.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34935">
    <title>Структура публічного управління дорожньою галуззю як складової єдиної транспортної системи України</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34935</link>
    <description>Название: Структура публічного управління дорожньою галуззю як складової єдиної транспортної системи України
Авторы: Осташевський, С. А.; Данилюк, В. О.
Краткий осмотр (реферат): В статті представлено опис транспортної мережі України, її значення для розвитку  транс’європейської транспортної мережі, виокремленні причини певної невідповідності  національної дорожньої мережі європейським вимогам. Схематично представлено  структуру публічного управління дорожньою галуззю, а також показана взаємодія  підприємств, установ та організацій з реалізації робіт та послуг з розбудови, розвитку та  утримання автомобільних доріг державного значення загального користування (АДДЗЗК).  Зроблений опис класифікації автомобільних доріг в залежності від їх призначення, зазначена  частка доріг державного та місцевого значення в межах національної дорожньої мережі.  Визначено значення доріг різного типу в функціонуванні єдиної транспортної системи  України. Проведений аналіз суб’єктів управління АДДЗЗК, визначені їх повноваження в цьому  процесі. Найбільш перевагу у цьому надано регіональним підрозділам Державного агентства  відновлення та розвитку інфраструктури – Службам відновлення та розвитку  інфраструктури в областях, які є замовником закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних  для забезпечення виконання мети, предмету діяльності та функцій у відповідному регіоні.  Визначено участь підрядних організацій приватної або державної форми власності в  загальному процесі публічного управління дорожньою галуззю. Проаналізовані суб’єкти  управління автомобільними дорогами місцевого значення та визначені особливості їх  взаємодії. Виокремлено роль центрального органу виконавчої влади в управлінні  автомобільними дорогами як державного (АДДЗЗК) так і місцевого значення (АДМЗЗК) під  час особливого періоду, коли зростає значення автомобільних доріг оборонного значення та  прилеглої до них дорожньої мережі місцевого значення. Здійснено опис та схематичне  представлення наявних та можливих джерел фінансування дорожньої галузі, а також  порядку використання коштів державного дорожнього фонду, який має певні відмінності  для АДДЗЗК та АДМЗЗК. Зазначено нормативні документи що регулюють відносини,  пов’язані із функціонуванням та розвитком автомобільних доріг. Виокремленні негативні  сторони публічного управління дорожньою галуззю та запропоновані альтернативні.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34934">
    <title>Information and analytical support for strategic management of sustainable development of industrial enterprises</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34934</link>
    <description>Название: Information and analytical support for strategic management of sustainable development of industrial enterprises
Авторы: Olefirenko, K. S.
Краткий осмотр (реферат): В статті досліджено нормативну базу, яка регламентує процеси складання  нефінансової звітності на міжнародному та національному рівнях, а також здійснено  узагальнення методичних підходів для обробки показників, які характеризують стійкий  розвиток підприємства. Зазначено, що основні вимоги щодо складання звітності зі сталого  розвитку визначені стандартами Глобальної ініціативи зі звітності, Міжнародними  стандартами фінансової звітності для сталого розвитку та Європейськими стандартами  звітності у сфері сталого розвитку. Зазначені стандарти регламентують зміст  нефінансової звітності, однак загалом не мають уніфікованих вимог. Для українських  підприємств найбільш важливими є Європейські стандарти звітності, які визначають  структуру важливої для аналізу стійкого розвитку підприємства інформації. Виокремлено  такі важливі елементи як складові аналізу (економічна, екологічна, соціальна, управлінська,  інші). Серед іншого наголошено на важливості робити акцент на управління в сфері  сталого розвитку, стратегіях, ризиках та метриках. Представлено узагальнену структурно-логічну модель формування інформаційно-аналітичної інформації  стратегічного управління стійким розвитком підприємств. Також було систематизовано  основні методичні підходи до аналізу стійкого розвитку. Окрім традиційних економічної,  екологічної, соціально та управлінської складових науковці виділяють низку інших,  організаці1й, технологічну, ризиковану. На основі узагальнення актуальних підходів в  статті було сформульовано мету, завдання та етапи аналізу стійкого розвитку  підприємства.; The article examines the regulatory framework that regulates the processes of compiling  non-financial reporting at the international and national levels, and also summarizes  methodological approaches for processing indicators that characterize the sustainable development  of an enterprise. It is noted that the main requirements for compiling sustainable development  reporting are defined by the standards of the Global Reporting Initiative, the International  Financial Reporting Standards for Sustainable Development, and the European Reporting  Standards in the field of sustainable development. These standards regulate the content of nonfinancial  reporting, but generally do not have unified requirements. For Ukrainian enterprises, the  most important are the European Reporting Standards, which determine the structure of  information important for the analysis of the sustainable development of an enterprise. Such  important elements as components of analysis (economic, environmental, social, managerial,  others) are highlighted. Among other things, the importance of focusing on management in the field  of sustainable development, strategies, risks, and metrics is emphasized. A generalized structurallogical  model of forming information and analytical information for the strategic management of  sustainable development of enterprises is presented. The main methodological approaches to the  analysis of sustainable development were also systematized. In addition to the traditional economic,  environmental, social and managerial components, scientists distinguish a number of others,  organizational, technological, risky. Based on the generalization of current approaches, the article  formulated the goal, objectives and stages of the analysis of the sustainable development of the  enterprise.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34928">
    <title>Management of program development of integrated structures of joint enterprises in the conditions of post-war economic recovery of Ukraine</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34928</link>
    <description>Название: Management of program development of integrated structures of joint enterprises in the conditions of post-war economic recovery of Ukraine
Авторы: Baula, O. V.
Краткий осмотр (реферат): В дослідженні наведено результати щодо управління програмним розвитком  інтегрованих структур об’єднаних підприємств, визначено основні аспекти системи  управління. Інтегровані екосистеми об’єднаних підприємств в умовах повоєнного  відновлення економіки є спробою позиціювання своєрідної інноваційної форми ведення  бізнесу, представлення зв’язків державноприватного партнерства, обґрунтування  пріоритетів та обмежень структури адаптивного управління. Інтегровані структури  об’єднаних підприємств утворюються для певної мети, зокрема, це завоювання нових  секторів ринку або зниження витрат. Дані чинники є вагомим у підвищенні вартості  підприємств, її капіталізації, саме тому обгрунтовано ефективність управління системи в  цілому, а не лише підприємства, що управляє. У зв’язку з розвитком бізнес-процесів інтегровані структури об’єднаних підприємств, зіштовхуються з питанням упорядкування  структури адаптивного управління. Доведено, що саме інтегрована система володіє певним  синергійним управлінським потенціалом, який визначається рівнем узгодженості елементів  та підсистем об’єднаних підприємств, можливостями пристосування до змін економічного  середовища. Управління програмним розвитком інтегрованих структур об’єднаних  підприємств у повоєнній Україні базуватиметься на створенні гнучких індустріальних  консорціумів, цифровізації процесів та залученні інвестицій для відновлення виробничого  потенціалу. Основну увагу приділено синергії об'єднаних активів, ефективному плануванню  та впровадженню інновацій, що забезпечує стале зростання, модернізацію та  євроінтеграцію. Розвиток інтегрованих структур об’єднаних підприємств є критичним для  відновлення економіки, дозволяючи об’єднати ресурси для масштабних проектів відбудови  та модернізації, перетворюючи промислові комплекси на рушійні сили економічного  зростання України.; The study presents results on the management of program development of integrated  structures of joint enterprises, identifies the main aspects of the management system. Integrated  ecosystems of joint enterprises in the conditions of post-war economic recovery are an attempt to  position a kind of innovative form of doing business, present the connections of public-private  partnership, substantiate the priorities and limitations of the adaptive management structure.  Integrated structures of joint enterprises are formed for a specific purpose, in particular, this is the  conquest of new market sectors or reducing costs. These factors are significant in increasing the  value of enterprises, its capitalization, which is why the effectiveness of management of the system  as a whole, and not only the managing enterprise, is substantiated. In connection with the  development of business processes, integrated structures of joint enterprises are faced with the  issue of streamlining the adaptive management structure. It is proven that it is the integrated system  that has a certain synergistic management potential, which is determined by the level of coherence  of elements and subsystems of joint enterprises, the ability to adapt to changes in the economic  environment. The management of the program development of integrated structures of joint  enterprises in post-war Ukraine will be based on the creation of flexible industrial consortia,  digitalization of processes and attraction of investments for restoration of production potential. The  main attention is paid to the synergy of joint assets, effective planning and implementation of  innovations, which ensures sustainable growth, modernization and European integration. The  development of integrated structures of joint enterprises is critical for economic recovery, allowing  to combine resources for large-scale reconstruction and modernization projects, turning industrial  complexes into driving forces of economic growth of Ukraine.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34932">
    <title>Ключові напрямки підвищення конкурентоспроможності ресторанів</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34932</link>
    <description>Название: Ключові напрямки підвищення конкурентоспроможності ресторанів
Авторы: Ахмедова, О. О.; Хамбір, А. Р.; Трет’як, Ю. С.
Краткий осмотр (реферат): У сучасних умовах розвитку ресторанного бізнесу в умовах високої конкуренції та  швидких змін споживчих переваг підвищення конкурентоспроможності закладів  громадського харчування стає стратегічним завданням для власників та менеджерів.  Конкурентоспроможність ресторану визначається його здатністю ефективно  задовольняти потреби клієнтів, пропонувати унікальні та високоякісні послуги, оптимально  використовувати ресурси та впроваджувати інноваційні технології. У науковій літературі  та практичному досвіді виділяють кілька ключових напрямків, які визначають успішність  ресторанного підприємства на ринку. Першим напрямком є підвищення якості  обслуговування, що включає розвиток професійних компетенцій персоналу, формування  культури обслуговування, впровадження стандартів взаємодії з клієнтами та ефективної  системи зворотного зв’язку. Другим напрямком є інноваційна діяльність, що передбачає  використання сучасних технологій у процесі приготування страв, управлінні рестораном,  просуванні послуг та взаємодії з клієнтами. Це включає автоматизацію процесів, онлайн-  замовлення та доставку, впровадження мобільних додатків, CRM-систем, а також  застосування цифрового маркетингу для підвищення видимості та привабливості  ресторану. Третім напрямком є стратегічне формування асортименту та меню, що  передбачає аналіз споживчих уподобань, використання локальних та сезонних продуктів,  розробку унікальних позицій та акцент на здорове харчування. Ретельно продумане меню не  лише задовольняє запити гостей, а й формує конкурентні переваги закладу за рахунок  інноваційності та автентичності страв. Четвертим напрямком виступає управління  фінансово-економічними показниками та оптимізація витрат, що забезпечує ефективне  використання ресурсів, контроль над собівартістю страв, раціональне планування  закупівель та маркетингових витрат. П’ятим напрямком є маркетингова стратегія та  позиціонування закладу, що включає аналіз ринку, визначення цільової аудиторії, створення  унікального бренду та просування через різні канали комунікації, включно з соціальними  мережами, офлайн-заходами та партнерськими програмами. Врахування цих ключових  напрямків дозволяє ресторанам не лише адаптуватися до змін зовнішнього середовища, а й  створювати додаткові конкурентні переваги, що забезпечують довготривалу стабільність  та розвиток бізнесу.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34930">
    <title>Звітність зі сталого розвитку та розкриття esg-інформації в Україні: реалізація національної стратегії</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34930</link>
    <description>Название: Звітність зі сталого розвитку та розкриття esg-інформації в Україні: реалізація національної стратегії
Авторы: Поповіченко, Д. О.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено впровадження звітності зі сталого розвитку в Україні в  умовах євроінтеграції, посилення вимог до корпоративної прозорості та потреб повоєнного  відновлення національної економіки. Актуальність теми зумовлена переходом від  добровільних підходів до нефінансового звітування до обов’язкового застосування  уніфікованих європейських стандартів розкриття інформації про сталий розвиток. Метою  дослідження є аналіз етапів реалізації урядової «Стратегії запровадження підприємствами  звітності зі сталого розвитку» до 2030 року, а також визначення ключових організаційних,  інституційних і методологічних умов її впровадження з урахуванням вимог Директиви ЄС  CSRD та стандартів ESRS. Методологічну основу дослідження становлять методи  аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та класифікації, застосовані для опрацювання  нормативно-правових актів, наукових підходів і практичних аспектів трансформації  корпоративної звітності. У статті виокремлено два етапи реалізації Стратегії:  підготовчий етап (2024–2025 рр.), що передбачає формування нормативної та  інституційної основи, і етап повномасштабного впровадження (2026–2030 рр.), пов’язаний  із переходом до обов’язкового складання звітів за стандартами ESRS та їх зовнішнього  аудиту. Визначено основні напрями державної підтримки, зокрема нормативно-правову  адаптацію, розвиток цифрової інфраструктури, підготовку фахівців і проведення  інформаційно-комунікаційної роботи з бізнесом. Обґрунтовано, що впровадження єдиних  стандартів звітності сприятиме підвищенню прозорості корпоративного сектору,  покращенню якості нефінансових розкриттів, зміцненню довіри з боку інвесторів і  міжнародних партнерів, а також формуванню передумов для залучення інвестицій у  повоєнне відновлення України.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34933">
    <title>Методичні положення оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту суб’єктів туристичної діяльності</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34933</link>
    <description>Название: Методичні положення оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту суб’єктів туристичної діяльності
Авторы: Грищенко, С. І.
Краткий осмотр (реферат): Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення  методики оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту суб’єктів  туристичної діяльності як основи для формування практичних рекомендацій щодо  підвищення їх фінансової стійкості й результативності. В основі пропонованого підходу –  інтеграція цільових орієнтирів розвитку підприємства за двома вимірами – складовою  результативності і ефективності; факторною складовою, яка характеризує систему умов,  ресурсів та обмежень функціонування фінансової системи суб’єкта туристичної  діяльності (СТД). Для оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту  розроблено інструментарій, що включає систему показників, об’єднаних за складниками:  управління економічною ефективністю; управління фінансовою стійкістю; управління  діловою активністю; управління системними фінансовими ризиками, та методику  оцінювання з виокремленням чотирьох послідовних етапів. Ключовими принципами  оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту визначено: системність,  багатомірність, варіативність, співставність і динамічність. Розроблена методика  оцінювання ефективності системи фінансового менеджменту включає порядок розрахунку  та аналізу одиничних, групових та інтегрального показників ефективності системи  фінансового менеджменту підприємства туризму. Особливістю пропонованого підходу є  врахування групи системних фінансових ризиків за їх впливом на загальну ефективність  системи фінансового менеджменту туристичного підприємства в умовах зовнішніх шоків.  Доведено практичну цінність пропонованого методичного підходу, який дозволяє визначити  досягнутий рівень за кожним одиничним показником та здійснити інтегральну оцінку  ефективності діючої системи фінансового менеджменту підприємства туризму в умовах  війни на території України та обумовленого нею підвищеної невизначеності середовища  ведення бізнесу 2021–2024 рр.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34931">
    <title>Економічне оцінювання зростання галузевих ринків: теоретичні основи та сучасні підходи</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34931</link>
    <description>Название: Економічне оцінювання зростання галузевих ринків: теоретичні основи та сучасні підходи
Авторы: Шостак, І. В.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретичні засади та сучасні підходи до економічного  оцінювання зростання галузевих ринків із урахуванням ESG-факторів. Обґрунтовано, що в  умовах глобальних трансформацій та посилення вимог до сталого розвитку традиційні  методи оцінювання економічної динаміки потребують доповнення нефінансовими  показниками, які відображають екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності.  Визначено роль галузевих ринків як ключового рівня формування конкурентного середовища,  інноваційної активності та інвестиційних процесів. Проаналізовано сучасні наукові підходи  до інтеграції ESG-факторів у систему економічного аналізу, що дозволяє підвищити  точність оцінювання розвитку ринків та їх довгострокової стійкості. Доведено наявність  позитивного взаємозв’язку між рівнем впровадження ESG-практик та фінансовими  результатами, інноваційною активністю і конкурентоспроможністю підприємств.  Особливу увагу приділено проблемам стандартизації ESG-показників і складності їх  кількісного вимірювання. Запропоновано використання моделі D-ESG як інноваційного  підходу до комплексного оцінювання розвитку галузевих ринків, що поєднує економічні  показники зростання з екологічними, соціальними та управлінськими метриками.  Охарактеризовано систему показників, яка дозволяє здійснювати бенчмаркінг галузей,  оцінювати ефективність використання ресурсів та визначати рівень сталого розвитку.  Встановлено, що інтеграція ESG-факторів сприяє формуванню нових конкурентних переваг,  підвищенню інвестиційної привабливості та забезпеченню довгострокового економічного  зростання.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34929">
    <title>Стратегічний аналіз ринку косметичних товарів</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/34929</link>
    <description>Название: Стратегічний аналіз ринку косметичних товарів
Авторы: Жалдак, М. П.; Полюга, В. О.; Мокроусова, О. Р.
Краткий осмотр (реферат): У статті проведення комплексного дослідження сучасного стану ринку косметичних  товарів, виявлення ключових тенденцій його розвитку та на основі стратегічного аналізу  визначення перспективних напрямків зміцнення конкурентних позицій підприємств у цьому  сегменті. Методологічну основу дослідження становив комплексний підхід, що поєднав  методи системного, статистичного та стратегічного аналізу для виявлення  закономірностей українського ринку косметики у 2021–2025 роках. Системний аналіз було  використано для ідентифікації ринкових трендів та оцінки впливу макроекономічних  чинників на виробничу активність. Статистико-економічні методи було застосовано для  опрацювання даних щодо виробництва та зовнішньої торгівлі за кодами УКТЗЕД (групи  3304–3307) відповідно до Закону України «Про Митний тариф України». Метод порівняння  та графічного моделювання дозволив верифікувати переорієнтацію логістики на ринки ЄС  (Польща, Італія) та наочно інтерпретувати динаміку показників. Інформаційну базу  сформовано на основі офіційних даних Держстату, Держмитслужби, а також  аналітичних звітів Euromonitor International та Mordor Intelligence. Представлено  результати дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються на українському  ринку косметичних товарів у динаміці 2021–2025 рр. Встановлено, що незважаючи на  виклики воєнного часу, спричинені руйнуванням енергетичної інфраструктури та  дестабілізацією логістичних ланцюгів, що призвели до спаду обсягів вітчизняного  виробництва у 2022 році на 20,9%, косметична галузь України продемонструвала  адаптивність. Особливу увагу приділено статистичному аналізу зовнішньоекономічної  діяльності за товарними позиціями УКТЗЕД 3304–3307. Виявлено стійке домінування в  імпортній структурі категорії засобів для макіяжу та догляду за шкірою, питома вага якої  стабільно сягає 45,2%. Досліджено перебудову географічної структури товарообігу.  Зафіксовано суттєве зміцнення позицій Польщі як основного торговельного партнера, а  також успішну переорієнтацію вітчизняного експорту на ринки країн ЄС, де ключовими  споживачами стали Польща (35,8%) та Італія (17,7%). Науково доведено, що в умовах  волатильності внутрішнього попиту експортна активність, частка якої у загальному  доході підприємств у 2025 році досягла 20,3%, стала вирішальним інструментом  забезпечення економічної стійкості та конкурентоспроможності українських виробників.  Комплексне обґрунтування стратегічних трансформацій українського ринку косметичних  товарів у 2021–2025 рр., що дозволило виявити закономірності його адаптації до  макроекономічних шоків через переорієнтацію логістичних ланцюгів на ринки ЄС та  зростання ролі експорту як ключового інструменту забезпечення економічної стійкості  галузі. Практична значимість полягає у розробці рекомендацій щодо зміцнення позицій  вітчизняних виробників через інвестування в енергонезалежність та оптимізацію логістики  на ринки Польщі й Італії. Результати аналізу зовнішньої торгівлі за кодами УКТЗЕД 3304–  3307 та структури імпорту слугують основою для реалізації стратегії імпортозаміщення  та впровадження інноваційних засобів догляду з урахуванням глобальних трендів.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33875">
    <title>Social responsibility as the foundation for implementing socially-oriented marketing in enterprises</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33875</link>
    <description>Название: Social responsibility as the foundation for implementing socially-oriented marketing in enterprises
Авторы: Kolesnyk, D. V.; Miahkykh, І. М.
Краткий осмотр (реферат): Сучасне бізнес-середовище характеризується високою нестабільністю ринків,  загостренням конкурентної боротьби та зміною пріоритетів споживачів на користь  етичної та соціально значущої поведінки підприємств. У цих умовах традиційні  маркетингові інструменти не завжди здатні забезпечити довгострокову конкурентну  перевагу, оскільки фокусуються переважно на економічному результаті та недостатньо  враховують соціальні, екологічні та етичні аспекти діяльності. Соціально-орієнтований  маркетинг, що інтегрує принципи корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у  стратегію підприємства, стає ключовим інструментом забезпечення збалансованого розвитку та підвищення довіри споживачів, партнерів і суспільства загалом. Впровадження  соціально відповідальних практик дозволяє підприємствам не лише відповідати очікуванням  сучасних споживачів, а й формувати додаткову цінність через зміцнення репутації,  розвиток партнерських відносин, підвищення лояльності клієнтів та адаптацію до  соціальних і екологічних викликів. У статті досліджено теоретичні та методичні засади  соціальної відповідальності як основи впровадження соціально-орієнтованого маркетингу,  розглянуто ключові компоненти та очікуваний ефект для підприємств, а також  представлено авторську модель імплементації соціально-орієнтованого маркетингу.  Показано, що системне впровадження соціально відповідальних практик дозволяє  підприємствам поєднувати економічну ефективність із соціальним впливом, формувати  позитивну репутацію, знижувати репутаційні ризики та забезпечувати стійкі конкурентні  переваги. Дослідження підтверджує, що соціальна відповідальність є не лише етичним  обов’язком бізнесу, а й стратегічним механізмом для сталого розвитку та підвищення  адаптивності підприємства у цифровому та глобалізованому середовищі, забезпечуючи  гармонізацію економічних та соціальних цілей і сприяючи створенню довгострокових  конкурентних переваг.; The modern business environment is characterized by high market volatility, intensified  competition, and a shift in consumer priorities toward ethical and socially significant corporate  behavior. Under these conditions, traditional marketing tools are not always capable of ensuring  long-term competitive advantage, as they primarily focus on economic outcomes and insufficiently  consider the social, environmental, and ethical aspects of business operations. Socially-oriented  marketing, which integrates the principles of Corporate Social Responsibility (CSR) into the  enterprise’s strategy, becomes a key instrument for achieving balanced development and enhancing  the trust of consumers, partners, and society as a whole. Implementing socially responsible  practices enables enterprises not only to meet the expectations of modern consumers but also to  create added value through reputation building, development of partnerships, increased customer  loyalty, and adaptation to social and environmental challenges. This article explores the theoretical  and methodological foundations of social responsibility as the basis for implementing sociallyoriented  marketing, examines its key components and expected effects for enterprises, and presents  an authorial model for the implementation of socially-oriented marketing. It demonstrates that the  systematic adoption of socially responsible practices allows enterprises to combine economic  efficiency with social impact, build a positive reputation, mitigate reputational risks, and ensure  sustainable competitive advantages. The study confirms that social responsibility is not only an  ethical obligation for businesses but also a strategic mechanism for sustainable development and  enhancing enterprise adaptability in a digitalized and globalized environment, harmonizing  economic and social goals and contributing to the creation of long-term competitive advantages.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

