https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19408 2026-10-29T16:07:12Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35364 Название: Методика оцінювання економічної ефективності діяльності підприємства з використанням iт-аутсорсингу Авторы: Будяков, Г. В.; Заріцька, Н. М. Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню теоретичних і методичних підходів до оцінювання економічної ефективності діяльності підприємств із використанням ІТ-аутсорсингу. Актуальність дослідження зумовлена активним розвитком зовнішньоекономічної діяльності вітчизняного сектору ІТ-аутсорсингу, частка якого станом на перше півріччя 2026 року становила 39,4% загального експорту послуг України. Метою статті є дослідження сучасного стану розвитку ІТ-аутсорсингу у зовнішньоекономічній діяльності України, систематизація методик оцінювання економічної ефективності діяльності підприємств із використанням ІТ- аутсорсингу та розроблення інтегральної багатокритеріальної моделі оцінювання ефективності ІТ-аутсорсингу. Для досягнення поставленої мети узагальнено динаміку експорту ІТ-послуг України за період із травня 2025 року по травень 2026 року. Проаналізовано структуру експорту ІТ-послуг за десятьма найбільшими країнами-партнерами України у травні 2026 року, серед яких США, Велика Британія, Мальта, Кіпр, Польща, Швейцарія, Естонія, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль та Німеччина. Також проілюстровано динаміку експорту українських ІТ-послуг за січень-травень 2026 року. У статті здійснено огляд праць іноземних та українських науковців щодо впливу аутсорсингу на ефективність і конкурентоспроможність підприємств. Узагальнено та систематизовано основні підходи до оцінювання ефективності використання аутсорсингу, запропоновані вітчизняними науковцями. Визначено переваги та недоліки методів оцінки аутсорсингу, запропонованих науковцями. Запропоновано авторську інтегральну багатокритеріальну методику оцінювання ефективності ІТ-аутсорсингу та структуру показників для розрахунку інтегрального індексу ефективності, який враховує фінансову, виробничу, ресурсну, інноваційну, операційну, організаційну, управлінську, нефінансову, соціальну та якісну складові діяльності підприємства. Обґрунтовано, що запропонована методика дає змогу комплексно оцінювати результати використання ІТ-аутсорсингу, враховуючи не лише економічні показники, а й стратегічні, організаційні та якісні аспекти функціонування підприємства. Систематизовано чинники впливу використання ІТ-аутсорсингу на економічну ефективність діяльності підприємства, які об’єднано у фінансово-економічні, технологічні, організаційно-управлінські, кадрові, ризикові, ринкові, комунікаційні та зовнішні групи. Встановлено, що використання ІТ-аутсорсингу сприяє оптимізації витрат, удосконаленню бізнес-процесів, підвищенню продуктивності праці, розвитку цифрової трансформації та зміцненню конкурентних переваг підприємств. Зроблено висновок, що розвиток ІТ- аутсорсингу є одним із перспективних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, який позитивно впливає на зростання експорту ІТ-послуг, розвиток ринку праці, підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та інтеграцію України в європейський економічний простір. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35363 Название: Податкова детермінація обліку збитків та амортизаційна політика підприємств в умовах воєнної дестабілізації економіки Авторы: Акименко, О. Ю.; Фатенок-Ткачук, А. О.; Сологуб, О. В. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено трансформацію механізмів обліку й оподаткування основних засобів підприємств в умовах воєнної дестабілізації економіки України. Ідентифіковано та деталізовано три групи ключових викликів: методологічну деформацію інвентаризаційних процедур, фіскальну дилему виникнення надмірних податкових зобов’язань та інформаційну асиметрію через втрату фізичного контролю над активами. Проаналізовано проблемні аспекти списання знищеного чи пошкодженого майна у контексті вимог Податкового кодексу України, зокрема, особливості коригування податкових зобов'язань з ПДВ та уникнення «технічних» донарахувань. Запропоновано та обґрунтовано механізм адаптивного облікового супроводу основних засобів в умовах вимушеного простою підприємств, спрямований на мінімізацію податкових ризиків і запобігання судовим спорам із фіскальними органами. Встановлено, що ефективне функціонування цього механізму забезпечується шляхом превентивного документування, розробки внутрішнього Положення про простій та чіткого розмежування технічної готовності до експлуатації і тимчасового припинення використання активів. Доведено необхідність закріплення в обліковій політиці застереження про те, що тимчасова відсутність замовлень чи сировини внаслідок форс-мажорних обставин не є підставою для зміни строку корисного використання об’єктів. Акцентовано увагу на важливості аналітичного обґрунтування збереження виробничого статусу основних засобів шляхом документального супроводу витрат на їх охорону, електропостачання та мінімальне технічне обслуговування. Обґрунтовано авторський алгоритм документальної верифікації понесених збитків із інтеграцією цифрових інструментів, дистанційного моніторингу та супутникових знімків для захисту бізнесу від фіскального тиску за умов відсутності прямого доступу до об’єктів. Систематизовано регуляторні, фіскальні та судові розбіжності у трактуванні нарахування амортизації під час вимушеного простою. На основі цього сформовано механізм адаптивного облікового супроводу необоротних активів та обґрунтовано критерії розмежування режимів «простою» і «консервації», що дозволяє забезпечити податкову нейтральність збитків, захистити витрати та зберегти фінансову стійкість суб’єктів господарювання в кризовий період. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35362 Название: The social dimension of public debt and debt policy Авторы: Petrukha, N.; Petrukha, S.; Miakota, R.; Miakota, М. Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження зумовлена зростанням боргового навантаження на державні фінанси та необхідністю врахувати, як боргові й фіскальні рішення впливають на те, як наслідки розподіляються між соціальними групами та поколіннями. Метою статті є обґрунтування соціальних наслідків державного боргу та боргової політики шляхом визначення каналів розподілу фіскального навантаження, ідентифікації вразливих груп, формування підходу до публічної відповідальності та окреслення можливостей використання штучного інтелекту для оцінювання розподільчих ефектів. Об’єктом дослідження є державний борг і боргова політика як складові державних фінансів, а предметом – соціально-розподільчі, міжпоколінні, інституційні та цифрові аспекти їхнього впливу. Методологічну основу становлять системний, порівняльний, розподільчий та інституційний аналіз, а також дані Eurostat щодо державного боргу, соціального ризику, соціального захисту та нерівності в країнах ЄС. У результаті систематизовано шість каналів соціального впливу боргової політики та показано, що рівень боргу сам по собі не визначає соціальний результат, оскільки суттєве значення мають структура фіскальної політики, масштаби соціального захисту, ринок праці, нерівність і інституційна спроможність. Запропоновано авторську матрицю соціальної вразливості «експозиція – чутливість – адаптивна спроможність» і оцінку розподільчих наслідків для попереднього пояснення соціальних наслідків найбільш значущих боргових рішень. Визначено роль штучного інтелекту як допоміжного інструменту інтеграції даних, ідентифікації груп ризику, сценарного аналізу та моніторингу за принципом human-in-the-loop. Практична цінність результатів полягає в можливості їх використання під час актуалізації положень боргової стратегії та програм фіскальної консолідації.; The relevance of the study is determined by the growing debt burden on public finances and the need to consider how the consequences of debt and fiscal decisions are distributed across social groups and generations. The purpose of the article is to substantiate the social consequences of public debt and debt policy by identifying the channels through which the fiscal burden is distributed, identifying vulnerable groups, developing an approach to public accountability, and outlining the potential use of artificial intelligence for assessing distributional effects. The object of the study is public debt and debt policy as components of public finance, while the subject comprises the socialdistributional, intergenerational, institutional, and digital dimensions of their impact. The methodological framework combines systems, comparative, distributional, and institutional analysis, as well as Eurostat data on public debt, social risk, social protection, and inequality in EU countries. The study systematizes six channels through which debt policy affects social outcomes and demonstrates that the debt level alone does not determine the social result, since the structure of fiscal policy, the scale of social protection, labour-market conditions, inequality, and institutional capacity are also important. An original social vulnerability matrix based on the logic of "exposure – sensitivity – adaptive capacity" is proposed, along with a distributional impact assessment to ex ante explain the social consequences of the most significant debt-policy decisions. Artificial intelligence is defined as a supporting tool for data integration, risk group identification, scenario analysis, and monitoring, under a human-in-the-loop principle. The practical value of the findings lies in their potential use when updating debt-strategy provisions and designing fiscal-consolidation programs. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35365 Название: Scenario-based approach to modeling the development of the passenger air transportation market in tourism Авторы: Klok, О.; Pohuda, О. Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження зумовлена необхідністю прогнозування розвитку ринку пасажирських авіаперевезень України в умовах структурної нестабільності, спричиненої глобальними кризами, пандемією COVID-19 та наслідками повномасштабної війни. Особливої важливості набуває розроблення інструментів для оцінювання можливих траєкторій відновлення авіаційної галузі та пов’язаного з нею туристичного ринку. Метою роботи є формування методичного підходу до сценарного моделювання розвитку ринку пасажирських авіаперевезень у сфері туризму шляхом поєднання економетричного аналізу та сценарного прогнозування. У дослідженні використано методи статистичного аналізу, економіко-математичного моделювання, кореляційного та регресійного аналізу, а також сценарного прогнозування. Інформаційну основу становили статистичні дані щодо пасажиропотоків українських аеропортів, доходів населення, макроекономічних показників і вартості авіаперевезень за 2005–2021 роки. За результатами дослідження встановлено, що попри кризові періоди ринок пасажирських авіаперевезень України характеризується довгостроковою тенденцією до зростання та має значний потенціал для відновлення. Побудована економетрична модель підтвердила визначальний вплив реальних доходів населення на формування попиту, тоді як зміна вартості авіаквитків має менш суттєвий вплив. На основі моделі сформовано три сценарії розвитку ринку до 2030 року, які враховують різні варіанти зміни економічних умов, рівня доходів населення та якісних чинників розвитку авіаційної інфраструктури. Встановлено, що швидкість відновлення пасажиропотоків визначатиметься насамперед темпами економічного відновлення країни та підвищенням купівельної спроможності населення. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованого підходу для стратегічного планування розвитку авіаційної інфраструктури, оцінювання інвестиційних потреб та формування управлінських рішень у сфері цивільної авіації і туризму.; The relevance of the study is determined by the need to forecast the development of the passenger air transportation market in Ukraine amid structural instability stemming from global crises, the COVID-19 pandemic, and the consequences of the full-scale war. The development of tools to assess possible recovery trajectories for the aviation sector and the related tourism market is of particular importance. The aim of the study is to develop a methodological approach to scenario modeling of passenger air transportation market development in tourism by combining econometric analysis and scenario forecasting. The research applies statistical analysis, economic and mathematical modeling, correlation and regression analysis, and scenario forecasting. The information base includes statistical data on Ukrainian airport passenger flows, population incomes, macroeconomic indicators, and air transportation costs for the period of 2005–2021. The results of the study demonstrate that despite crisis periods, the Ukrainian passenger air transportation market has a long-term growth trend and significant recovery potential. The developed econometric model confirmed that real population income is the most influential factor determining air transportation demand, while changes in air ticket prices have a less significant impact. Based on the model, three market development scenarios through 2030 were developed, considering different assumptions about economic conditions, population income dynamics, and qualitative factors in aviation infrastructure development. The analysis revealed that the pace of passenger flow recovery will primarily depend on the speed of national economic recovery and the growth of population purchasing power. The proposed approach also allows for the consideration of external factors that cannot be directly quantified in traditional statistical models. The practical value of the study lies in the possibility of applying the proposed approach for strategic planning of aviation infrastructure development, assessment of investment priorities, and formation of management decisions in the fields of civil aviation and tourism. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35371 Название: Теоретичний базис та інституційно-підприємницька концептуалізація циркулярної економіки Авторы: Шкода, М. С. Краткий осмотр (реферат): Метою статті є теоретико-методологічне узагальнення генезису, систематизація провідних наукових шкіл і концептуалізація понятійно-категоріального апарату циркулярної економіки з акцентом на її підприємницький та інституційний виміри. Методологічний базис дослідження становить комплекс методів пізнання, а саме хронологічного та бібліометричного аналізу (для диференціації етапів розвитку циркулярної парадигми); порівняльного аналізу (для зіставлення фундаментальних наукових шкіл); семантичного контент-аналізу масиву дефініцій (для виявлення структурних диспропорцій у трактуванні циркулярності); методу сходження від абстрактного до конкретного (для формулювання авторського визначення). Здійснено періодизацію еволюції циркулярної економіки (1966–2026 рр.) із виокремленням чотирьох якісних фаз: філософсько-теоретичної, термінологічно-концептуальної, операціоналізаційної та системно-нормативної. Атрибутовано пріоритет фундаментального внеску Р. Фроша та Н. Галлопулоса (1989) у закладення засад промислової екології. Систематизовано концептуальні постулати семи провідних наукових шкіл, доведено наявність наукового консенсусу щодо неможливості реалізації циркулярної моделі в межах окремого ізольованого підприємства. Окреслено принципову дискусію між технологічним оптимізмом щодо абсолютного декаплінгу та критичною школою щодо ризиків «циркулярного відскоку». Запропоновано авторську полікомпонентну дефініцію циркулярної економіки, що розглядається як системна модель організації суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання, що базується на принципах превентивного усунення відходів за допомогою екодизайну, утримання продуктів, компонентів і матеріалів на найвищому рівні їхньої функціональної корисності та регенерації природного капіталу, формуючи специфічне інституційне підприємницьке середовище, у межах якого відкриті інновації, стратегічні партнерські мережі, платформна коопетиція та наскрізна цифровізація виступають системоутворювальними чинниками генерації економічної вартості та конкурентоспроможності. Розкрито евристичний потенціал дефініції через триєдність полісуб'єктного міжгалузевого охоплення, інституційної інтерпретації правил взаємодії та партнерсько-мережевої детермінації формування інноваційної ренти. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35369 Название: Інклюзивна кадрова політика у забезпеченні сталого розвитку підприємств туризму та гостинності Авторы: Зубехіна, Т. В. Краткий осмотр (реферат): В умовах трансформації ринку праці, посилення кадрового дефіциту та зростання уваги до принципів сталого розвитку особливої актуальності набуває формування інклюзивної кадрової політики підприємств у сфері туризму та гостинності. Галузь характеризується високою трудомісткістю та значною залежністю якості послуг від людського капіталу, що актуалізує пошук нових підходів до залучення, утримання та розвитку персоналу. Водночас необхідність інтеграції осіб з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших соціально вразливих груп населення зумовлює потребу у впровадженні інклюзивних практик управління персоналом. Метою статті є обґрунтування теоретичних засад формування інклюзивної кадрової політики підприємств туризму та гостинності, а також розроблення концептуальної моделі її впливу на кадрову стійкість і сталий розвиток підприємств галузі. На основі аналізу наукових джерел узагальнено сучасні підходи до розуміння інклюзивного управління персоналом та визначено роль інклюзивності у забезпеченні сталого розвитку підприємств. Встановлено, що сучасні тенденції розвитку ринку праці України, кадровий дефіцит, а також недостатній рівень безбар’єрності туристичної інфраструктури актуалізують необхідність формування інклюзивної кадрової політики. Запропоновано авторське трактування поняття «інклюзивна кадрова політика», визначено її ключові принципи та складові з урахуванням специфіки підприємств туризму та гостинності. Сформовано систему принципів інклюзивної кадрової політики, що охоплює рівність і недискримінацію, доступність, участь і залученість, підтримку різноманіття, адаптацію працівників та професійний розвиток. Розроблено концептуальну модель впливу інклюзивної кадрової політики на кадрову стійкість та сталий розвиток підприємств галузі через формування економічних, соціальних, організаційних і репутаційних ефектів. Обґрунтовано, що інклюзивна кадрова політика є важливим інструментом розширення кадрового потенціалу, підвищення кадрової стійкості та забезпечення сталого розвитку підприємств туризму та гостинності. Реалізація інклюзивних підходів до управління персоналом сприяє зниженню кадрового дефіциту, розвитку людського капіталу, підвищенню якості сервісу, зміцненню бренду роботодавця та формуванню соціально відповідальної моделі розвитку підприємств. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35370 Название: Концептуальні засади управління репутаційними ризиками готельних підприємств Авторы: Сущенко, О. А.; Чайковський, С. Д. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретико-методичні засади управління репутаційними ризиками готельних підприємств в умовах зростання цифрової прозорості, посилення конкуренції, впливу онлайн-відгуків та підвищення чутливості споживачів до якості сервісу, безпеки й етичності діяльності підприємства. Метою дослідження є обґрунтування змісту, принципів, функцій, завдань і процесної логіки управління репутаційними ризиками готельного підприємства. Обґрунтовано, що управління репутаційними ризиками готельного підприємства є інтегрованою функціональною підсистемою, яка поєднує стратегічні цілі, якість операційної діяльності, очікування стейкхолдерів та інформаційні процеси. Запропоновано визначення цього поняття як безперервної діяльності суб’єктів управління, спрямованої на встановлення контексту, ідентифікацію, аналіз, оцінювання, моніторинг, запобігання та оброблення ризиків, реагування на репутаційні події та відновлення довіри. Систематизовано принципи, функції та завдання такого управління. Визначено циклічну послідовність його етапів, що охоплює встановлення контексту й критеріїв, ідентифікацію, аналіз, оцінювання та пріоритизацію, запобігання й підготовку, реагування, відновлення, перегляд і вдосконалення. Обґрунтовано необхідність поєднання стейкхолдерського, процесного, ситуаційного, ризик-орієнтованого та цифрового підходів до ідентифікації й оцінювання репутаційних ризиків. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення, системного аналізу, структурно-логічного моделювання, порівняння, декомпозиції управлінських процесів і таблично-графічної візуалізації. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованих положень для побудови системи раннього виявлення репутаційних загроз, формування реєстру ризиків, визначення відповідальних осіб, розроблення планів реагування та підвищення репутаційної стійкості готельних підприємств. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35366 Название: Цифрова платформа управління туристичною логістикою: методичний підхід до оцінювання ефективності Авторы: Своєволін, І. О. Краткий осмотр (реферат): У статті обґрунтовано необхідність комплексного оцінювання ефективності цифрової платформи управління туристичною логістикою як інструменту координації туристичних, інформаційних, транспортних, сервісних і фінансових потоків у межах туристичних напрямів. Визначено, що традиційні показники цифрових продуктів, зокрема кількість завантажень, активність користувачів або обсяг транзакцій, не дають змоги повною мірою оцінити їхній вплив на організацію туристичних потоків, доступність культурних об’єктів, якість туристичного досвіду та економічні результати учасників туристичної системи. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності цифрової платформи, що передбачає формування системи логістичних, технологічних, користувацьких, культурних, економічних і суспільно-екологічних показників. Обґрунтовано порядок нормування, визначення вагових коефіцієнтів і побудови групових індексів. Для узагальнення результатів запропоновано інтегральний показник ефективності, який дає змогу врахувати збалансованість окремих складових і зменшити можливість компенсації низьких результатів однієї групи високими значеннями інших параметрів. Окрему увагу приділено оцінюванню транспортної доступності туристичних об’єктів, рівномірності просторового розподілу туристів, залученню маловідомих культурних локацій, монетизації культурного капіталу та економічних результатів локальних партнерів. Визначено можливості застосування запропонованого підходу під час пілотного впровадження цифрової туристичної платформи в Україні. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання органами управління туристичними напрямами, туристичними підприємствами та розробниками цифрових рішень для обґрунтування інвестицій, моніторингу результатів і ухвалення рішень щодо масштабування платформи. Методика придатна для регіональної адаптації. Об’єктом застосування запропонованого підходу є сформована автором концептуальна модель такої платформи, що розглядається як проєктне цифрове рішення для подальшої пілотної апробації в Україні. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35368 Название: Формування системи лояльності на ринку телекомунікаційних послуг Авторы: Стадніченко, В. В. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено та систематизовано основні теоретичні засади формування системи клієнтської лояльності телекомунікаційних компаній в умовах високої конкуренції та цифровізації ринку. Розглянуто основні категорії за тематикою дослідження: задоволеність, лояльність, програми лояльності, утримання клієнтів і коефіцієнт відтоку. Визначено особливості формування лояльності на телекомунікаційному ринку з урахуванням зниження бар’єрів переходу між мобільними операторами, розвитку цифрових каналів комунікації та трансформації клієнтської лояльності. Проаналізовано програми лояльності як інструмент утримання та формування додаткової цінності для споживача, а також розглянуто стратегічне замикання споживачів (lock-in): контрактні, економічні, технічні, психологічні механізми та замикання через дані. Обґрунтовано роль цифрових підходів до управління взаємодією зі споживачем на прикладі RACE-моделі та контентної воронки TOFU-MOFU-BOFU, у процесі формування довгострокових відносин із клієнтами. Особлива увага приділена гібридному клієнтському досвіду взаємодії та особливостям оцінювання лояльності клієнтів в умовах використання різноманітних каналів взаємодії зі споживачами. У статті було запропоновано адаптовану модель гібридної лояльності з урахуванням специфіки ринку телекомунікаційних послуг. Адаптована модель враховує поділ цифрових каналів на self-service (мобільні додатки, вебсайти, чат-боти) та assisted interaction (кол-центри), вплив програм лояльності як додаткових точок контакту, а також роль критичних ситуацій у формуванні задоволеності та лояльності споживачів. Встановлено, що ефективна система формування клієнтської лояльності повинна базуватися на комплексному поєднанні цифрових, поведінкових та економічних механізмів впливу на споживача. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення практичних підходів до управління клієнтською лояльністю в телекомунікаційних компаніях, а також адаптовані для інших галузей з урахуванням специфіки клієнтської поведінки. 2026-01-01T00:00:00Z https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35367 Название: Global economic asymmetries as a catalyst for systemic crises of humanity in the 21st century Авторы: Ismailova, L. Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено комплексне дослідження природи, форм прояву та системних наслідків глобальних економічних асиметрій як ключового чинника, що детермінують виникнення і каскадне поширення системних криз сучасного людства у ХХІ столітті. Актуальність дослідження зумовлена тим, що традиційні моделі міжнародних економічних відносин, побудовані на припущеннях конвергенції та поступового вирівнювання рівнів розвитку, вже не спроможні адекватно пояснити поглиблення розшарування між глобальним центром і периферією. Доведено, що економічні асиметрії перестали бути локальними або тимчасовими явищем і трансформувалися у структурний атрибут глобальної економічної системи, який відтворюється на рівні розподілу капіталу, доходів, технологій, енергоресурсів, інформації та екологічного простору. Обґрунтовано, що сучасна світова економіка формує феномен «асиметричної взаємозалежності», за якого розвинені країни концентрують технологічну ренту, фінансовий капітал та інституційну владу, тоді як периферійні й напівпериферійні країни дедалі більше закріплюються у ролі постачальників сировинних ресурсів, дешевої праці та своєрідних «поглиначів» екологічних ризиків. Виокремлено та систематизовано п'ять ключових типів асиметрій: доходно-майнову, технологічну, фінансово- валютну, ресурсно-екологічну та інформаційно-цифрову. Встановлено й аналітично описано механізми їх взаємного підсилення та накопичення в умовах четвертої промислової революції, цифрової платформізації економіки та реконфігурації глобальних ланцюгів доданої вартості. Запропоновано авторську концепцію «каскадної кризогенності», згідно з якою структурні асиметрії породжують взаємопов'язаний ланцюг галузевих криз фінансову, продовольчу, енергетичну, міграційну, кліматичну та геополітичну, які, взаємодіючи між собою, набувають синергетичного і самопідсилюваного характеру, а не залишаються ізольованими шоками. На основі проведеного аналізу аргументовано необхідність формування нової архітектури глобального економічного управління, спрямованої на пом'якшення структурних асиметрій через реформування міжнародних фінансових інститутів, більш справедливий перерозподіл технологічної ренти, а також упровадження механізмів вуглецевого й цифрового оподаткування на глобальному рівні. У завершальній частині статті сформульовано практичні пропозиції щодо стратегічних пріоритетів України та її можливого позиціонування в глобальному економічному просторі в умовах повоєнного відновлення й європейської інтеграції.; This article presents a comprehensive study of the nature, forms of manifestation, and systemic consequences of global economic asymmetries as a key factor determining the emergence and cascading spread of systemic crises facing modern humanity in the 21st century. The relevance of the study lies in the fact that traditional models of international economic relations, built on assumptions of convergence and the gradual equalization of development levels, can no longer adequately explain the deepening stratification between the global core and the periphery. It is demonstrated that economic asymmetries have ceased to be a local or temporary phenomenon and have become a structural attribute of the global economic system, which reproduces itself through the distribution of capital, income, technology, energy resources, information, and ecological space. It is substantiated that the modern global economy gives rise to the phenomenon of "asymmetric interdependence," under which developed countries concentrate technological rent, financial capital, and institutional power, while peripheral and semi-peripheral countries are increasingly fixed in the role of suppliers of raw resources, cheap labor, and, in effect, "absorbers" of environmental risks. Five key types of asymmetries are identified and systematized: income and property asymmetry, technological asymmetry, financial and monetary asymmetry, resource and environmental asymmetry, and information and digital asymmetry. The mechanisms of their mutual reinforcement and accumulation under the conditions of the Fourth Industrial Revolution, the digital platformization of the economy, and the reconfiguration of global value chains are established and analytically described. The author's own concept of "cascading crisis-generating potential" is proposed, according to which structural asymmetries give rise to an interconnected chain of sectoral crises: financial, food, energy, migration, climate, and geopolitical, which, interacting with one another, acquire a synergistic and self-reinforcing character rather than remaining isolated shocks. On the basis of the analysis conducted, the necessity of forming a new architecture of global economic governance is argued, aimed at mitigating structural asymmetries through the reform of international financial institutions, a fairer redistribution of technological rents, and the introduction of carbon and digital taxation mechanisms at the global level. In the concluding part of the article, practical proposals are formulated regarding Ukraine's strategic priorities and its possible positioning in the global economic space amid post-war recovery and European integration. 2026-01-01T00:00:00Z