<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9604">
    <title>DSpace Собрание: науковий журнал</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9604</link>
    <description>науковий журнал</description>
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35374" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35375" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35376" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35379" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35378" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35377" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35208" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35209" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35204" />
        <rdf:li rdf:resource="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35207" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-10-29T20:49:07Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35374">
    <title>Арт-текстиль як сфера творчого експерименту сучасних дизайнерів</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35374</link>
    <description>Название: Арт-текстиль як сфера творчого експерименту сучасних дизайнерів
Авторы: Гасем, А.; Малік, Т.; Будяк, В.
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню арт-текстилю як сфери творчого експерименту сучасних дизайнерів одягу та аксесуарів в контексті взаємодії традиційних ремесл і новітніх художніх практик. В центрі уваги аналіз взаємозв’язку класичних текстильних технік із сучасними методами проєктування, що формують нову естетику матеріальності та розширюють межі дизайну. Розглянуто особливості використання нетрадиційних матеріалів у створенні арт-текстилю, зокрема експериментів із вторинної сировини, синтетичними компонентами та комбінованими фактурами, які сприяють формуванню інноваційних дизайнерських рішень.  Окремо увагу приділено техніці ткацтва та її сучасним трансформаціям – маніпуляціям із переплетеннями, об’ємними структурами і реконструкції традиційних підходів, що активно застосовуються в дизайні одягу та аксесуарів. Проаналізовано роль ручних текстильних практик: аплікації та текстильного колажу, вишивки, батіку, печворку та авторського принта як інструментів створення індивідуалізованої художньої мови сучасної моди. Визначено, що поєднання традиційних і експериментальних технік сприяє переосмисленню одягу як арт-об’єкта, що можна носити, де матеріал виступає засобом концептуального висловлювання.  На прикладах творчості сучасних світових та українських дизайнерів висвітлено практичне застосування арт-текстильних методів у fashion-дизайні. Підкреслено, що інтеграція ремісничих технологій із новітніми матеріалами та авторськими експериментами формує актуальні тенденції розвитку дизайну одягу на початку ХХІ століття. Результати дослідження можуть бути використані у мистецтвознавчих студіях, освітніх програмах з дизайну та практичній діяльності дизайнерів одягу.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35375">
    <title>Visual stylistics of futurism: the case of the "Meowfront" project</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35375</link>
    <description>Название: Visual stylistics of futurism: the case of the "Meowfront" project
Авторы: Yezhova, О.; Larchenko, М.; Luniak, М.
Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження обумовлена зростанням інтересу до інді-ігор та необхідністю створення виразної футуристичної візуальної стилістики персонажів у жанрі action-RPG. У сучасному геймдизайні художній образ відіграє ключову роль у формуванні впізнаваності та емоційного занурення гравця, що є особливо важливим для невеликих студій, які конкурують за увагу аудиторії інноваційністю та оригінальним концептом.  Метою роботи є визначення принципів формування цілісної футуристичної стилістики персонажів інді-ігри та виявлення ефективних підходів до поєднання технологічної та художньої естетики у візуальному проєктуванні.  У дослідженні застосовувалися методи візуального та порівняльного аналізу, авторського експерименту, дослідження силуетів і пропорцій, підбору кольорових рішень та використання цифрових інструментів (Adobe Photoshop, Procreate, MidJourney, Stable Diffusion) для створення ескізів і базових моделей. Аналіз проводився з урахуванням характерних рис інді-ігор та актуальних тенденцій футуристичного й неопанк-дизайну.  Результати дослідження продемонстрували, що аналіз сучасних інді-ігор – зокрема Transistor, Hyper Light Drifter, Journey, Hollow Knight, Hades, Cyberpunk 2077, Deus Ex: Human Revolution, Ori and the Blind Forest, Pseudoregalia, Ravenlok, Battle Cats та Cat Quest – дозволив виокремити ключові тенденції у візуальній стилістиці антропоморфних та технологічно орієнтованих персонажів. На основі проведеного аналізу й узагальнення матеріалів було розроблено два авторські moodboard’и та створено десять персонажів для гри Meowfront, у яких поєднано структурні та кольорові рішення, типові для футуристичної естетики інді-проєктів. Результати також засвідчили, що комбінування округлих і динамічних форм, неонових акцентів і технологічних деталей у поєднанні з класичними принципами дизайну силуетів та можливостями сучасних цифрових інструментів забезпечує формування цілісного стилю та високої впізнаваності бойових ролей. Таке поєднання дозволило створити персонажів з виразними образними архетипами та стійкою візуальною айдентикою.  Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонований підхід може бути використаний для розробки концепт-дизайну персонажів інших інді-проєктів, які прагнуть поєднати футуристичну естетику та інноваційні дизайнерські рішення.; The relevance of the study was determined by the growing interest in indie games and the need to develop a distinctive futuristic visual style for characters in the action-RPG genre. In contemporary game design, visual imagery played a crucial role in shaping recognizability and emotional immersion, which was particularly important for small studios competing for audience attention through innovation and original concepts. The aim of the study was to identify the principles of forming a coherent futuristic character style for an indie game and to determine effective approaches to combining technological and artistic aesthetics in visual design.  The research employed methods of visual and comparative analysis, authorial experimentation, silhouette and proportion studies, colour solution selection, and the use of digital tools (Adobe Photoshop, Procreate, MidJourney, Stable Diffusion) for creating sketches and basic models. The analysis was conducted with consideration of the characteristic features of indie games and current trends in futuristic and neopunk design.  The results demonstrated that analysing contemporary indie games – specifically Transistor, Hyper Light Drifter, Journey, Hollow Knight, Hades, Cyberpunk 2077, Deus Ex: Human Revolution, Ori and the Blind Forest, Pseudoregalia, Ravenlok, Battle Cats, and Cat Quest – made it possible to identify key trends in the visual stylistics of anthropomorphic and technologically oriented characters. Based on this analysis and the generalisation of collected materials, two authorial moodboards were developed and ten characters for the game Meowfront were created, combining structural and chromatic solutions typical of the futuristic aesthetic of indie projects. The findings also showed that combining rounded and dynamic forms, neon accents, and technological detailing together with classical silhouette design principles and modern digital tools ensured the formation of a coherent style and high recognizability of combat roles. This combination enabled the creation of characters with expressive archetypal imagery and stable visual identity.  The practical value of the study lies in the fact that the proposed methodology may be applied to the development of character concept design in other indie projects seeking to integrate futuristic aesthetics with innovative design solutions.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35376">
    <title>Methodology of architectural brand integration in public space design</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35376</link>
    <description>Название: Methodology of architectural brand integration in public space design
Авторы: Osadcha, Т.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджуються методи архітектурної інтерпретації брендів у комерційних і публічних просторах. Ці методи розглянуто у сучасній парадигмі, де інтер’єр є не лише функціональним простором, а й дієвим інструментом взаємодії між брендом та бажаним користувачем, що безпосередньо впливає на результативність бізнесу. На основі узагальнення актуальних локальних та світових дизайнерських практик вперше були сформульовані типологія та методологія інтеграції брендів у публічні інтер’єри. В результаті було виведено чотири методи. Метод прямої трансформації, основний принцип якого полягає у прямому переносі елементів айдентики у простір. Морфологічний метод, де ті самі елементи айдентики розглядаються як формоутворюючі компоненти простору. Атмосферний метод полягає в створенні інтер’єру з зрозумілими емоційними та стилістичними відсилками, притаманними конкретному бренду. Та сценарний метод, який допомагає відвідувачу дізнатися про бренд через досвід взаємодії з простором. Запропоновані методи розкривають бренд через чотири всеосяжні аспекти: графіку, форму, атмосферу, користувацький досвід. У статті проаналізовано особливості застосування кожного методу, та кожен із них розглядається як окремий спосіб трансляції ідентичності бренду від простої візуальної ідентифікації до формування певної емоції, в залежності від комерційної задачі. Сформована методологія систематизує процес створення технічних завдань для архітекторів, дизайнерів та маркетологів та може бути використана як практична основа для розробки конкурентоспроможних просторових рішень з забезпеченням концептуальної цілісності для потенційного підвищення комерційної привабливості бізнесу.; The article examines methods of architectural interpretation of brands in commercial and public spaces. These methods are considered within a contemporary paradigm in which the interior is not only a functional environment but also an effective tool of interaction between a brand and its target user, directly influencing business performance. Based on a generalisation of local and global design practices, a typology and methodology for integrating brands into public interiors are formulated for the first time. As a result, four methods are identified. The method of direct transformation is based on the direct transfer of identity elements into space. The morphological method considers these same identity elements as form-generating components of the spatial environment. The atmospheric method focuses on creating interiors with clear emotional and stylistic references that are inherently tied to a particular brand. The scenario-based method enables visitors to understand the brand through the experience of interacting with the space. The proposed methods reveal the brand through four comprehensive aspects: graphics, form, atmosphere, and user experience. The article analyses the specific features of each method's application, considering each as a distinct approach to translating brand identity: from simple visual identification to the formation of a particular emotional response, depending on the commercial objective. The developed methodology systematises the process of forming technical briefs for architects, designers, and marketers. It may be used as a practical foundation for developing competitive spatial solutions, ensuring conceptual integrity and contributing to the potential enhancement of business attractiveness.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35379">
    <title>Вороже архітектурне планування як інструмент соціального виключення в міському середовищі</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35379</link>
    <description>Название: Вороже архітектурне планування як інструмент соціального виключення в міському середовищі
Авторы: Шишлюк, Є.; Долеско, С.
Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження був всебічний аналіз механізмів функціонування ворожого архітектурного планування в сучасних містах та визначення його впливу на соціальну справедливість, права людини та принципи інклюзивного міського розвитку. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс міждисциплінарних методів: структурно-функціональний аналіз міських просторів, компаративний аналіз міжнародних практик, критичний дискурс-аналіз, типологічний аналіз архітектурних рішень та емпіричний аналіз задокументованих випадків з міст Північної Америки, Європи та Австралії за період 2010–2025 рр. У результаті дослідження проаналізовано еволюцію концепції від теорії «захищеного простору» Оскара Ньюмана (1970-і рр.) через принципи запобігання злочинності через екологічний дизайн до сучасних практик систематичного виключення. Визначено чотири основні типи ворожого дизайну та їх функціональні характеристики: антибездомні шипи як найбільш агресивну форму фізичного відштовхування, поділені лавки з підлокітниками як завуальований засіб запобігання лежанню, бар’єрне озеленення та каміння як псевдоестетичні перешкоди, а також демонтаж публічних зручностей як стратегію створення «примарних просторів». Встановлено, що вороже планування функціонує як складна система просторової сегрегації, яка маскується під нейтральні безпекові та естетичні рішення і забезпечує «чисті» простори для споживання та інвестицій шляхом виштовхування вразливих груп до менш видимих та менш безпечних районів міст. Доведено негативний психологічний вплив на безпритульних, включно з посиленням почуттів ізоляції, маргіналізації, стресу та втрати гідності. Емпірично встановлено географічні закономірності розміщення ворожих архітектурних елементів: концентрацію у бізнес-районах з високими доходами, віддаленість від соціальних служб та притулків, тісний зв’язок з процесами джентрифікації. Виявлено різноманітні форми громадського опору: тактичний урбанізм, демонтаж ворожих елементів, медійні кампанії та законодавчі ініціативи.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35378">
    <title>Етапи еволюції дизайну виставкового простору: від об'єктної демонстрації до досвідно-орієнтованих та цифрових моделей</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35378</link>
    <description>Название: Етапи еволюції дизайну виставкового простору: від об'єктної демонстрації до досвідно-орієнтованих та цифрових моделей
Авторы: Хиневич, Р.; Твердий, М.
Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження зумовлена переходом виставкового простору від моделі демонстрації об’єктів до організації цілісного досвіду відвідувача, у якому взаємодіють просторові, комунікативні, цифрові, інклюзивні та екологічні чинники. Мета роботи полягає у систематизації етапів еволюції дизайну виставкового простору та визначенні проєктних наслідків цієї еволюції для сучасної музейної, культурної та комерційної практики. Дослідження ґрунтується на сукупності методологічних інструментів: системному аналізі, історико-типологічному, аналітичному, порівняльному та культурологічному методах. Методологія базується на двоступеневому алгоритмі: на першому кроці за допомогою контент-аналізу виділено ключові маркери еволюції (адресат, публічність, модель експонування, логіка маршруту, інтерпретація, медіація, участь відвідувача); на другому – здійснено хронологічне групування стадій. Обґрунтовано комплексну періодизацію еволюції дизайну виставкового простору, що охоплює шість послідовних стадій – від приватно-колекційного та публічно-музейного до індустріально-видовищного, професіоналізованого, наративно-людиноцентричного й сучасного цифрово-гібридного, інклюзивного та сталого середовища. Виявлено ключові закономірності: поступове зміщення проєктного центру від експоната до системи взаємодії з відвідувачем, кумулятивне нашарування попередніх моделей та розширення меж об’єкта проєктування. Практична цінність полягає в розробці комплексної аналітичної моделі, що інтегрує історичні типи виставкового середовища з актуальними вимогами дизайну, яка може бути використана для кураторського планування, аналізу, оцінювання та проєктування сучасних експозиційних середовищ.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35377">
    <title>Innovative principles of designing eco-friendly packaging</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35377</link>
    <description>Название: Innovative principles of designing eco-friendly packaging
Авторы: Skliarenko, N.; Sobko, В.; Romaniuk, О.
Краткий осмотр (реферат): Метою роботи було визначення інноваційних принципів дизайну упаковки, що поєднують функціональність, естетику та екологічну відповідальність, сприяючи поширенню культури сталого споживання. У роботі застосовано системний підхід до проєктування екологічної упаковки, що ґрунтується на інтеграції методів аналітико-порівняльного, функціонального та морфологічного аналізу й охоплює міждисциплінарні дослідження у сферах дизайну, екології, матеріалознавства, маркетингу, психології споживання тощо. Системний аналіз екоупаковки дозволив сформулювати три принципи її проєктування: використання біорозкладних матеріалів, багатофункціональність та візуалізація природної естетики. Доведено, що ключовим напрямом інновацій є створення упаковки з біорозкладних матеріалів (папір, тканина, деревина, рослинна сировина, біопластик, комбіновані матеріали), здатних до природного розкладання без утворення шкідливих для довкілля відходів. Обґрунтовано сутність принципу багатофункціональності, продемонстровано можливості дизайну екоупаковки формувати нові способи взаємодії з людьми та продуктами (їстівна упаковка, упаковка-трансформер, упаковка-органайзер, ароматизована упаковка). Встановлено, що принцип візуалізації природної естетики підкреслює екологічну спрямованість продукту та формує екосвідому поведінку споживача засобами дизайну. Розглянуті принципи забезпечують системне проєктування, спрямоване на сталий розвиток природного середовища, мінімізацію негативного впливу на довкілля та підвищення естетичної привабливості. Результати дослідження окреслюють перспективи впровадження інноваційних стратегій у діяльність підприємств, що прагнуть поєднати економічну ефективність із турботою про довкілля. Практичні результати дослідження відкривають можливості для створення концептуальних моделей екоупаковки, що демонструють синтез функціональності, естетики та екологічної відповідальності.; The purpose of the work was to identify innovative principles in packaging design that integrate functionality, aesthetics and environmental responsibility, contributing to the spread of a culture of sustainable consumption. The work used a systematic approach to the design of eco-friendly packaging, which is based on the integration of analytical-comparative, functional and morphological analysis methods and covers interdisciplinary research in the fields of design, ecology, materials science, marketing, consumer psychology, etc. A systematic analysis of eco-packaging has led to the development of three principles for its design: the use of biodegradable materials, multifunctionality, and the visualisation of natural aesthetics. It has been proven that the key area of innovation is the creation of packaging from biodegradable materials (paper, fabric, wood, plant raw materials, bioplastics, combined raw materials) that are capable of decomposing naturally without leaving environmentally harmful waste. The essence of the principle of multifunctionality has been substantiated, demonstrating the possibilities of eco-packaging design to form new ways of interacting with people and products (edible packaging, transformer packaging, organiser packaging, scented packaging). It has been found that the principle of visualising natural aesthetics emphasises the ecological orientation of the product and shapes the eco-conscious behaviour of the consumer through design. The principles considered ensure systematic design aimed at sustainable development of the natural environment, minimisation of negative impact on the environment, and improvement of aesthetic appeal. The results of the study outline the prospects for the implementation of innovative strategies in the practice of enterprises that seek to combine economic efficiency with care for the environment. The practical results of the research open up opportunities for creating conceptual models of eco-packaging that demonstrate a synthesis of functionality, aesthetics and environmental responsibility. This can be used in the design, educational and manufacturing activities of designers.  Keywords:</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35208">
    <title>Аналіз архітектурно-художньої відповідності носіїв зовнішньої реклами дизайн-коду та стилістиці міського середовища</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35208</link>
    <description>Название: Аналіз архітектурно-художньої відповідності носіїв зовнішньої реклами дизайн-коду та стилістиці міського середовища
Авторы: Демессіе, М. К.; Яковець, І.
Краткий осмотр (реферат): Дослідження мало на меті оцінити зовнішню рекламу міста на предмет її візуальної відповідності архітектурі та дотримання міського дизайн-коду. Шляхом проведення експертних та соціологічних досліджень визначати ступінь інтегрованості рекламних носіїв в архітектурну концепцію міста. Проаналізована відповідність рекламних конструкцій загальній стилістиці простору та дотримання ними вимог локального дизайн-коду. Як показало опитування, більшість опитаних вважають розміщення зовнішньої реклами в місті хаотичним. Зокрема, такої думки дотримуються 54% жінок та 52% чоловіків. Натомість протилежну оцінку (впорядковане розміщення) дали лише 17% жінок та 21% чоловіків. Оцінюючи візуальну складову рекламних стендів (виразність форми, композицію, світло, колір та креативність), 45% чоловіків та 52% жінки назвали їхній дизайн невиразним і монотонним. Як свідчать дані опитування, 45% чоловіків та 47% жінок переконані, що зовнішній вигляд рекламних конструкцій потребує стилістичного доопрацювання. Крім того, майже третина респондентів відзначає їхню візуальну дисгармонію із загальним середовищем. Зовнішня реклама викликає в опитаних неоднозначні емоції, проте більшість респондентів (52% чоловіків та 54% жінок) сприймають її передусім як комерційну. Ще майже п'ята частина аудиторії (22% чоловіків та 23% жінок) бачить у ній переважно анонси розважальних чи культурних подій. Ключовою вимогою до реклами є її архітектурна сумісність. Інтеграція в наявний архітектурний контекст забезпечує прихильність місцевих жителів. Перевантаженість рекламою в місцях відпочинку та транспорті створює візуальний хаос, що сприймається вкрай негативно. Наукова новизна дослідження визначається розробкою теоретичних засад гармонійного просторового розміщення реклами, яка враховує архітектурну спадщину та сучасні соціокультурні запити жителів міста. Розроблено рекомендації щодо гармонійної інтеграції рекламних носіїв в архітектуру та ландшафт міста для покращення його візуального образу.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35209">
    <title>Rhizomatic structures and marginal aesthetics in art clusters</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35209</link>
    <description>Название: Rhizomatic structures and marginal aesthetics in art clusters
Авторы: Shkoliar, S.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено феномен маргіналізованих арт-кластерів як специфічних урбаністичних утворень, що формуються у напівзанедбаних або трансформованих індустріальних просторах поза межами інституційного планування. Метою дослідження була концептуалізація таких арт-кластерів як ризоматичних структур у сенсі Gilles Deleuze та Félix Guattari, а також осмислення їхньої естетичної значущості через призму просторового та чуттєвого досвіду Gaston Bachelard. Методологічну основу становили міждисциплінарний підхід, що поєднує урбаністичний аналіз, філософію простору, культурологію та дослідження мистецьких практик, зокрема стріт-арту та тимчасових інтервенцій. Для аналізу було використано концепти ризоми, детериоріалізації та поетики простору, що дозволяють інтерпретувати арт-кластери як нелінійні мережеві утворення та оцінити їх естетичний потенціал. Результати дослідження свідчили, що маргіналізовані арт-кластери не є результатом цілеспрямованого проєктування, а виникають як динамічні, ризоматичні структури, що формуються через множинні творчі практики, спонтанні взаємодії та художні інтервенції у напівзанедбаних просторах. Стріт-арт, перформативні акції та тимчасові інсталяції відіграють роль семіотичних маркерів, які перетворюють занедбані середовища на естетично значущі простори, що набувають поетичного та чуттєвого виміру. Наукова новизна полягала у поєднанні концепту ризоми із аналізом маргінальних арт-кластерів як естетичних утворень у постіндустріальних просторах, що дозволило розглядати їх не лише як соціальні чи культурні феномени, а як форми переживання та становлення міського середовища. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для переосмислення підходів до ревіталізації занедбаних територій та розвитку неінституційних мистецьких практик.; This article examined marginalised art clusters as specific urban formations that emerge within semi-abandoned or transformed industrial spaces outside institutional planning frameworks. This study aimed to conceptualise such art clusters as rhizomatic structures in the sense of Gilles Deleuze and Félix Guattari, and to interpret their aesthetic significance through the spatial and sensory experience articulated by Gaston Bachelard. The methodological framework was based on an interdisciplinary approach that combines urban analysis, philosophy of space, cultural studies, and the study of artistic practices, with particular attention to street art and temporary interventions. The analysis used the concepts of rhizome, deterritorialisation, and the poetics of space, which make it possible to interpret art clusters as non-linear network formations and to assess their aesthetic potential. The findings indicated that marginalised art clusters are not the result of deliberate design but emerge as dynamic, rhizomatic structures shaped by multiple creative practices, spontaneous interactions, and artistic interventions within semi-abandoned spaces. Street art, performative actions, and temporary installations function as semiotic markers that transform neglected environments into aesthetically significant spaces with poetic and sensory dimensions. The scientific novelty of the study lied in integrating the concept of the rhizome with the analysis of marginal art clusters as aesthetic formations in post-industrial spaces. This approach allowed them to be understood not only as social or cultural phenomena but also as forms of experience and becoming within the urban environment. The practical significance of the research lies in its potential application to the reconsideration of approaches to the revitalisation of neglected territories and the development of non-institutional artistic practices.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35204">
    <title>Stylistic systematisation of characters as a tool for visual narrative identity formation in fashion communication</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35204</link>
    <description>Название: Stylistic systematisation of characters as a tool for visual narrative identity formation in fashion communication
Авторы: Seleznova, А.; Nadopta, Т.; Mykhailovska, О.
Краткий осмотр (реферат): Персонаж дедалі частіше функціонує не як допоміжний елемент айдентики, а як самостійна естетична система, що визначає стилеві коди, композиційні принципи та характер комунікації. Водночас у науковому дискурсі відсутня цілісна модель його стилістичної систематизації, що ускладнює аналіз впливу персонажа на сучасне проєктування костюма. Мета роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та розробці багаторівневої стилістичної систематизації персонажів як базового інструмента формування візуальної наративної ідентичності бренду, а також у визначенні механізмів їхнього впливу на композиційне моделювання в умовах цифрового середовища. Методологічну основу становило поєднання системно-структурного аналізу, семіотичного та іконологічного підходів, методу порівняльної типології, елементів морфологічного аналізу форми, а також моделювання концептуальних структур. Розроблено теоретичну модель стилістичної систематизації, у межах якої персонаж інтерпретується як багаторівнева структура, що забезпечує цілісність візуальної наративної ідентичності бренду. Модель включила три взаємопов’язані рівні. Технологічний рівень визначив морфологію та способи втілення образу, від статичної графіки до динамічних систем ігрового дизайну. Семіотичний рівень ідентифікував архетипні основи та культурні прототипи, включаючи як історичних постатей, так і цифрових аватарів. Функціональний рівень визначив комунікативну роль персонажа як символічного представника, експертного посередника або стилістичного домінанта в рамках стратегії бренду. Дослідження обґрунтувало перетворення символу з пасивного знака на автономного естетичного посередника між цифровими середовищами та фізичним дизайном одягу. Воно продемонструвало, що просторові та часові символи породжують нові підходи до композиції, силуету та динаміки форм, впливаючи на сучасні модні тенденції. Отримані результати можуть бути використані у дизайн-проєктуванні, розробці бренд-стратегій, створенні цифрових колекцій та освітніх програмах з дизайну одягу і візуальних комунікацій.; The character increasingly functions not as a secondary identity element but as an autonomous aesthetic system shaping stylistic codes and compositional logic. However, research lacks an integrated model that explains its impact on fashion design processes. The purpose of this study was to develop a multi-level stylistic systematisation of characters and to define their influence on compositional modelling in digital contexts. The methodological basis consisted of a combination of systemic structural analysis, semiotic approach, comparative typology, elements of morphological analysis of form, and modelling of conceptual structures. A theoretical model was proposed in which the character was interpreted as a multi-layered structure ensuring visual integrity. The model included three interrelated levels. The technological level defined morphology and modes of embodiment, from static graphics to interactive digital formats. The semiotic level identified archetypal foundations and cultural prototypes, including both historical figures and digital avatars. The functional level determined the character’s communicative role as a symbolic representative, expert mediator, or stylistic dominant within brand strategy. The study substantiated the transformation of the character from a passive sign into an autonomous aesthetic mediator between digital environments and physical fashion design. It demonstrated that spatial and temporal characters generate new approaches to composition, silhouette, and form dynamics, influencing contemporary fashion trends. The findings can be applied in fashion design practice, brand strategy development, digital collection creation, and design education.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35207">
    <title>The evolution of visualisation tools of Chinese children’s sign systems: Semiotic aspect</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35207</link>
    <description>Название: The evolution of visualisation tools of Chinese children’s sign systems: Semiotic aspect
Авторы: Liu, J.; Skliarenko, N.
Краткий осмотр (реферат): Актуальність цього дослідження полягає у вивченні того, як система самоорієнтування у громадських просторах, спрямована на дітей, перейшла від базових заходів безпеки до культурно та емоційно заряджених посередників на тлі змін стандартів, політики та цифрових технологій. Це дослідження мало на меті дослідити еволюцію інструментів візуалізації в китайських дитячих знакових системах з семіотичної точки зору. Спираючись на теорію культурної стратифікації Броніслава Маліновського, дослідження поєднало діахронічний аналіз національних та місцевих стандартів, політичних документів та репрезентативних випадків з дитячих лікарень, дитячих садків, тематичних парків та культурних закладів. Семіотично-стратифікаційний підхід було застосовано для інтерпретації змін на трьох рівнях: матеріальний апарат, інституційне регулювання та духовно-емоційні значення, підкреслюючи зв’язки між візуальними кодами та ширшими соціокультурними переходами. Результати дослідження визначили три історичні фази в еволюції китайських дитячих знакових систем: фаза домінування безпеки (1983-2008), що характеризується стандартизованими піктограмами, високо-контрастними кольорами та попереджувальною семантикою; фаза культурної свідомості (2009-2018), яка включала регіональні мотиви, символи місцевої їжі та елементи нематеріальної спадщини для реконструкції ідентичності та зменшення тривожності; та фаза інновацій цифрового інтелекту (2019-дотепер), яка інтегрувала доповнену реальність, Інтернет речей та інтерактивні інтерфейси для створення мультисенсорного, афективного досвіду керівництва та просторового управління на основі даних. У сукупності семіотично-стратифікаційний аналіз показав, що стандартизовані граматики безпеки, культурно вбудовані візуальні ідентичності та цифрово опосередковані мультисенсорні інтерфейси накопичувалися, а не просто замінювали один одного з часом, що виявляє коеволюцію дизайнерської практики з політичними програмами та соціальними очікуваннями. Результати пропонують концептуальні наслідки для ініціатив, орієнтованих на дітей, та для майбутнього дизайну орієнтирів, який враховує як технологічні інновації, так і безперервність місцевих культурних наративів.; The relevance of this study lies in examining how child-oriented wayfinding in public spaces shifted from basic safety measures to culturally and emotionally charged mediators amid changing standards, policies, and digital technologies. This study aimed to investigate the evolution of visualisation tools in Chinese children’s sign systems from a semiotic perspective. Drawing on Bronislaw Malinowski’s cultural stratification theory, the research combined diachronic analysis of national and local standards, policy documents, and representative cases from children’s hospitals, kindergartens, theme parks, and cultural venues. A semiotic-stratification approach was applied to interpret changes at three levels: material apparatus, institutional regulation, and spiritual-emotional meanings, highlighting links between visual codes and broader sociocultural transitions. The findings identified three historical phases in the evolution of Chinese children’s sign systems: a Safety-Dominant phase (1983-2008) characterised by standardised pictograms, high-contrast colours, and warning semantics; a Cultural-Consciousness phase (2009-2018) that incorporated regional motifs, local food symbols, and intangible heritage elements to reconstruct identity and reduce anxiety; and a Digital-Intelligence Innovation phase (2019-present) that integrated augmented reality, IoT, and interactive interfaces to create multisensory, affective guidance experiences and data-informed spatial management. Taken together, the semiotic-stratification analysis showed that standardised safety grammars, culturally embedded visual identities, and digitally mediated multisensory interfaces accumulated rather than simply replaced one another over time, revealing the co-evolution of design practice with policy agendas and social expectations. The findings offer conceptual implications for child-friendly city initiatives and for future wayfinding design that considers both technological innovation and the continuity of local cultural narratives</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

