<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/91</link>
    <description />
    <pubDate>Fri, 20 Nov 2026 05:20:36 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-11-20T05:20:36Z</dc:date>
    <item>
      <title>CAT-технології у професійній перекладацькій діяльності: функціональні можливості та тенденції розвитку</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35700</link>
      <description>Название: CAT-технології у професійній перекладацькій діяльності: функціональні можливості та тенденції розвитку
Авторы: Махович, Інна; Вишневська, Марина; Кугай, Ксенія
Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено дослідженню сучасних CAT-технологій (Computer-Assisted Translation) у контексті трансформації професійної діяльності перекладача та розвитку цифрового перекладацького середовища. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням обсягів багатомовного цифрового контенту, розширенням міжнародної комунікації та посиленням ролі цифрових технологій і штучного інтелекту в процесах створення, опрацювання та поширення інформації. За таких умов традиційна модель перекладу, заснована переважно на послідовній ручній праці, не завжди забезпечує необхідні темпи опрацювання значних масивів тексту, тоді як автоматизація не усуває потреби в професійній експертизі перекладача.&#xD;
Метою статті є дослідження сучасних CAT-технологій у контексті трансформації професійної діяльності перекладача, систематизація їхніх функціональних можливостей, аналіз особливостей професійного застосування та визначення актуальних тенденцій розвитку. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять аналіз, узагальнення та систематизація наукових праць, присвячених використанню CAT-технологій у професійній перекладацькій діяльності.&#xD;
Уточнено сутність поняття CAT-технологій, які розглядаються як комплекс цифрових програмних засобів і технологій, що забезпечують комп’ютерну підтримку професійної діяльності перекладача шляхом автоматизації окремих операцій, збереження та повторного використання перекладацьких рішень, роботи з термінологічними ресурсами, контролю якості та організації перекладацьких проєктів, при цьому залишаючи за людиною ключову роль у прийнятті перекладацьких рішень. Систематизовано основні функціональні можливості сучасних CAT-систем, серед яких особливе значення мають Translation Memory, термінологічні ресурси, механізми пошуку повних, часткових і субсегментних збігів, засоби автоматизованого контролю якості та інструменти організації перекладацьких проєктів. Визначено, що сучасні CAT-системи трансформуються від локальних програмних засобів до комплексних цифрових середовищ, зокрема хмарних платформ, які інтегрують машинний переклад, технології штучного інтелекту, термінологічні ресурси, засоби контролю якості та інструменти спільної роботи.</description>
      <pubDate>Mon, 16 Nov 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35700</guid>
      <dc:date>2026-11-16T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Адаптаційний механізм інноваційного розвитку інтегрованих бізнес-структур на засадах детінізації та нарощування підприємницького потенціалу в умовах смартекономіки</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35696</link>
      <description>Название: Адаптаційний механізм інноваційного розвитку інтегрованих бізнес-структур на засадах детінізації та нарощування підприємницького потенціалу в умовах смартекономіки
Авторы: Ольшанська, Олександра Володимирівна; Пузирьова, Поліна Володимирівна; Власюк, Тетяна Миколаївна
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретико-методичні та організаційно-економічні засади формування адаптаційного механізму інноваційного розвитку інтегрованих бізнес-структур на основі взаємоузгодження процесів детінізації господарської діяльності, нарощування підприємницького потенціалу та впровадження технологій смартекономіки. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення структурно-функціональної моделі адаптаційного механізму інноваційного розвитку інтегрованих бізнес-структур на засадах детінізації та нарощування підприємницького потенціалу в умовах смартекономіки. У процесі дослідження використано методи системного та структурно-функціонального аналізу, узагальнення, порівняння, систематизації, логічного моделювання та матричного стратегічного позиціонування. Проаналізовано розвиток безготівкових операцій в Україні у 2023–2025 рр. як один із проявів розширення цифрової фінансової інфраструктури. Систематизовано п’ять структурних складових підприємницького потенціалу інтегрованих бізнес-структур. Розроблено структурно-функціональну модель адаптаційного механізму, що охоплює шість взаємопов’язаних блоків: діагностично-аналітичний, інституційно-регуляторний, інноваційно-технологічний, фінансово-інвестиційний, інтеграційно-координаційний та контрольно-адаптаційний. Запропоновано авторську матрицю вибору адаптаційної стратегії інтегрованих бізнес-структур залежно від рівня детінізації господарської діяльності та величини підприємницького потенціалу. Визначено чотири стратегічні альтернативи: інституційного відновлення, структурної легалізації, інноваційного нарощування та інноваційного лідерства. Обґрунтовано, що практична реалізація запропонованого механізму створює передумови для підвищення прозорості фінансових операцій, ефективності корпоративного управління, інвестиційної привабливості, інноваційної активності та адаптаційної спроможності інтегрованих бізнес-структур. Наукова новизна дослідження полягає в концептуальному поєднанні детінізації господарської діяльності та нарощування підприємницького потенціалу в єдиному адаптаційному механізмі інноваційного розвитку, функціонування якого забезпечується організаційно-економічними, інституційними та цифровими інструментами смартекономіки. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичного інструментарію кількісного оцінювання впливу детінізації на інноваційну результативність інтегрованих бізнес-структур.; The article examines the theoretical, methodological, organizational, and economic foundations for developing an adaptive mechanism for the innovative development of integrated business structures based on the coordination of economic de-shadowing processes, entrepreneurial potential enhancement, and the implementation of smart economy technologies. The aim of the study is to substantiate the theoretical and methodological foundations and develop a structural and functional model of an adaptive mechanism for the innovative development of integrated business structures based on economic de-shadowing and entrepreneurial potential enhancement in the context of the smart economy. The research employs methods of systemic and structural-functional analysis, generalization, comparison, systematization, logical modeling, and matrix-based strategic positioning. The development of cashless transactions in Ukraine during 2023–2025 is analyzed as one of the manifestations of the expansion of digital financial infrastructure. Five structural components of the entrepreneurial potential of integrated business structures are systematized. A structural and functional model of the adaptive mechanism is developed, comprising six interconnected components: diagnostic and analytical, institutional and regulatory, innovation and technological, financial and investment, integration and coordination, and control and adaptation. An original matrix for selecting an adaptation strategy for integrated business structures is proposed, depending on the level of economic de-shadowing and the extent of entrepreneurial potential. Four strategic alternatives are identified: institutional recovery, structural legalization, innovation-driven expansion, and innovation leadership. It is substantiated that the practical implementation of the proposed mechanism creates prerequisites for enhancing the transparency of financial transactions, corporate governance efficiency, investment attractiveness, innovation activity, and the adaptive capacity of integrated business structures. The scientific novelty of the study lies in the conceptual integration of economic de-shadowing and entrepreneurial potential enhancement into a unified adaptive mechanism for innovative development, supported by organizational, economic, institutional, and digital instruments of the smart economy. Prospects for further research involve developing methodological tools for quantitatively assessing the impact of economic de-shadowing on the innovation performance of integrated business structures.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35696</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Стратегічна трансформація та інноваційний розвиток кластерів в умовах цифровізації, структурних змін та смартекономіки</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35694</link>
      <description>Название: Стратегічна трансформація та інноваційний розвиток кластерів в умовах цифровізації, структурних змін та смартекономіки
Авторы: Садовський, Євген Петрович; Пузирьова, Поліна Володимирівна
Краткий осмотр (реферат): Дослідження присвячено обґрунтуванню концептуальних засад стратегічної трансформації та інноваційного розвитку кластерів в умовах цифровізації, структурних змін і становлення смартекономіки. Розкрито особливості переходу від традиційних моделей кластерної організації до інтегрованих інноваційних екосистем, функціонування яких ґрунтується на цифровій взаємодії, технологічній модернізації, розвитку інтелектуального капіталу та адаптивному управлінні. Метою статті є теоретико-методичне обґрунтування стратегічної трансформації кластерів, визначення її основних складових та розроблення концептуальної моделі інноваційного розвитку кластерних утворень з урахуванням впливу цифровізації, структурних змін і смартекономіки. У роботі застосовано методи аналізу та синтезу для узагальнення наукових підходів до кластерного розвитку; системного та структурно-функціонального аналізу для визначення складових стратегічної трансформації; порівняння й узагальнення для встановлення особливостей традиційних і сучасних моделей кластерної взаємодії; концептуального моделювання для формування авторської моделі інноваційного розвитку кластерів. У результаті було систематизовано основні передумови стратегічної трансформації кластерів, визначено характер впливу цифровізації, структурних змін та смартекономіки на їх функціонування. Запропоновано концептуальну модель, що охоплює організаційно-управлінську, інноваційно-технологічну, структурно-економічну, цифрово-інфраструктурну, інституційно-мережеву та інтелектуально-кадрову складові. Сформовано систему показників і запропоновано інтегральний підхід до оцінювання результативності стратегічної трансформації кластерів. Результати дослідження доводять, що на концептуальному рівні інноваційний розвиток кластерів доцільно розглядати як результат узгодженої реалізації організаційних, економічних, технологічних та інституційних перетворень. Поєднання зазначених складових створює передумови для підвищення конкурентоспроможності, структурної адаптивності, інноваційної активності та резильєнтності кластерних утворень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною апробацією запропонованої концептуальної моделі, удосконаленням методики інтегрального оцінювання стратегічної трансформації та розробленням сценаріїв інноваційного розвитку кластерів в умовах цифрової економіки й післявоєнного відновлення України.; The study is devoted to substantiating the conceptual foundations of the strategic transformation and innovative development of clusters in the context of digitalization, structural changes, and the emergence of the smart economy. The paper examines the transition from traditional models of cluster organization to integrated innovation ecosystems based on digital interaction, technological modernization, intellectual capital development, and adaptive management. The purpose of the article is to provide a theoretical and methodological justification for the strategic transformation of clusters, identify its key components, and develop a conceptual model of innovative cluster development, taking into account the impact of digitalization, structural changes, and the smart economy. The study employs methods of analysis and synthesis to generalize scientific approaches to cluster development; systemic and structural-functional analysis to identify the components of strategic transformation; comparison and generalization to determine the characteristics of traditional and modern models of cluster interaction; and conceptual modeling to develop an original model of innovative cluster development. As a result of the study, the main prerequisites for the strategic transformation of clusters were systematized, and the nature of the influence of digitalization, structural changes, and the smart economy on their functioning was determined. A conceptual model was proposed, encompassing six interconnected components: organizational and managerial, innovative and technological, structural and economic, digital and infrastructural, institutional and network-based, and intellectual and human capital. A system of indicators was developed, and an integrated approach to assessing the effectiveness of strategic cluster transformation was proposed. The research findings demonstrate that, at the conceptual level, innovative cluster development should be considered the outcome of the coordinated implementation of organizational, economic, technological, and institutional transformations. The integration of these components creates favorable conditions for enhancing the competitiveness, structural adaptability, innovation activity, and resilience of clusters. Prospects for further research include the empirical validation of the proposed conceptual model, improvement of the methodology for the integrated assessment of strategic transformation, and development of scenarios for innovative cluster development in the context of the digital economy and Ukraine's post-war recovery.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35694</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Капітал здоров’я як складова соціально-економічної стійкості суспільства.</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35684</link>
      <description>Название: Капітал здоров’я як складова соціально-економічної стійкості суспільства.
Авторы: Маргасова, Вікторія; Ткаленко, Наталія; Гусаревич, Наталія; Пугач, О.
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено економічну сутність капіталу здоров’я як інструменту забезпечення соціально-економічної стійкості суспільства. Дана категорія враховує систему фізичного, психічного та соціального благополуччя населення. Відповідна система впливає на продуктивність праці, тривалість економічно активного життя та адаптаційні можливості суспільства в умовах кризових явищ. Обґрунтовано, що інвестиції у здоров’я мають довгостроковий характер, на основі чого формується мультиплікативний ефект. Він проявляється у зростанні економічної активності, підвищенні якості життя та зміцненні соціальної стабільності.&#xD;
У процесі дослідження визначено взаємозв’язок між станом здоров’я населення та макроекономічними показниками розвитку. Синергія відбувається через вплив на рівень заощаджень, інвестиційну активність і валовий внутрішній продукт. Доведено, що демографічні процеси, зокрема зниження відтворювального потенціалу населення, мають негативний вплив на формування капіталу здоров’я та довгострокову стійкість економіки. Виявлено основні проблеми розвитку цієї категорії,серед яких варто визначити недостатню ефективність інституційного забезпечення, обмеженість фінансових ресурсів, нерівність доступу до медичних послуг.Обґрунтовано пріоритетні напрями посилення розвитку капіталу здоров’я. Відповідні напрями включають формування превентивної моделі охорони здоров’я, розвиток первинної медичної допомоги та удосконалення механізмів фінансування на засадах поєднання державних, страхових і приватних ресурсів. Інтеграція політик у сферах охорони здоров’я, освіти, екології та соціального розвитку є необхідною умовою підвищення ефективності формування капіталу здоров’я. Узагальнено, що розвиток цей елемент людського капіталу є основою забезпечення довгострокової соціально- економічної стійкості суспільства, підвищення якості життя населення та зміцнення національної резильєнтності.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35684</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Механізм управління кадровим потенціалом закладів охорони здоров’я</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35682</link>
      <description>Название: Механізм управління кадровим потенціалом закладів охорони здоров’я
Авторы: Гусаревич, Наталія; Маргасова, Вікторія
Краткий осмотр (реферат): Система охорони здоров’я України функціонує в умовах воєнного стану, соціально- економічної нестабільності та демографічних трансформацій. За таких умов особливої актуальності набуває питання формування та ефективного використання кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я. Скорочення чисельності медичних працівників, посилення кадрового дефіциту, міграційні процеси та зростання навантаження на персонал обумовлюють необхідність удосконалення підходів до управління людськими ресурсами в медичній сфері. Це визначає потребу у розробці механізму управління кадровим потенціалом, здатного забезпечити сталий розвиток закладів охорони здоров’я та підвищення якості медичних послуг.&#xD;
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад управління кадровим потенціалом закладів охорони здоров’я, оцінка сучасних тенденцій його розвитку та обґрунтування напрямів посилення системи кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я в умовах соціально-економічної волатильності та воєнно-політичних викликів.&#xD;
Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є нормативно-правові акти України та міжнародні документи, статистичні та аналітичні дані Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України та Центру громадського здоров’я МОЗ України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань управління кадровим потенціалом та розвитку людського капіталу в системі охорони здоров’я.&#xD;
У процесі дослідження використано такі наукові методи: теоретичного узагальнення та групування; системного аналізу; статистичного аналізу; системно-структурного підходу; логічного узагальнення результатів.&#xD;
Результати. У статті досліджено сучасні тенденції розвитку кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я України. Встановлено наявність стійкої тенденції до скорочення чисельності лікарів, що свідчить про посилення кадрового дефіциту в галузі. Обґрунтовано, що ефективність кадрового забезпечення залежить від рівня професійних компетентностей персоналу, системи мотивації, цифрової грамотності та здатності працівників адаптуватися до сучасних викликів. Розроблено механізм управління кадровим потенціалом закладів охорони здоров’я, який базується на взаємодії організаційного, мотиваційного, розвиткового та інноваційно-цифрового напрямів управління. Запропонований механізм враховує вплив зовнішніх і внутрішніх факторів функціонування медичних установ та спрямований на розвиток, збереження й ефективне використання кадрового потенціалу.&#xD;
Практична цінність розробленого механізму полягає у створенні комплексної системи управління кадровими ресурсами, яка сприяє підвищенню якості медичних послуг, ефективності використання людського капіталу та забезпеченню сталого розвитку закладів охорони здоров’я.&#xD;
Перспективами подальших наукових досліджень є розроблення методичних підходів дооцінювання ефективності кадрових інвестицій, визначення показників результативності управління кадровим потенціалом та формування інструментарію моніторингу кадрової безпеки закладів охорони здоров’я в умовах цифрової трансформації та післявоєнного відновлення.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35682</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Концепція сталих фінансів як інструмент національної безпеки</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35670</link>
      <description>Название: Концепція сталих фінансів як інструмент національної безпеки
Авторы: Гусаревич, Наталія
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена актуальним питанням визначення сутності концепції сталих фінансів як інструменту за-безпечення національної безпеки держави. Досліджено теоретичні підходи до трактування сталого фінансу-вання та систематизовано напрями його впливу на економічну, енергетичну, соціальну й інституційну складові безпеки. Проаналізовано окремі макроекономічні та соціальні показники України в контексті забезпечення фінансової стійкості та національної резильєнтності. Визначено практично-концептуальне значення сталих фінансів в умовах воєнного стану та розвитку національної економіки. Аргументовано необхідність посилен-ня інвестиційних механізмів та фінансово-економічної політики держави. Обґрунтовано пріоритети розвитку сталого фінансування як основи стійкості, конкурентоспроможності та безпеки держави.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35670</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Стале фінансування в системі макроекономічного регулювання. Інвестиції: практика та досвід</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35669</link>
      <description>Название: Стале фінансування в системі макроекономічного регулювання. Інвестиції: практика та досвід
Авторы: Гусаревич, Наталія
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено роль сталого фінансування в системі макроекономічного регулювання.Макроекономічне середовище розглядається як структурована екосистема, що включає інсти-туційну архітектоніку, фінансово-економічні інструменти та макроекономічні індикатори. Ефек-тивність функціонування макроекономічного середовища впливає на темпи соціально-еконо-мічного розвитку держави. В умовах зростання фінансової волатильності та структурних дис-балансів традиційні інструменти макроекономічної політики не забезпечують достатньої адап-тивності, що зумовлює потребу інтеграції інноваційних механізмів, зокрема сталого фінансу-вання.У статті обгрунтовано економічну сутність сталого фінансування та його напрями впливу намакроекономічне середовище. Розглянуто вектори впливу через трансформацію бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, розвиток фінансових ринків та залучення ESG-інве-стицій.  Розроблено  концептуальну  модель  взаємодії  фінансових  ресурсів,  державних  ме-ханізмів регулювання та макроекономічних результатів. Модель обгрунтовує адаптивний танелінійний характер впливу сталого фінансування на економічне зростання, соціальну інклю-зивність та екологічну стійкість. Практичне значення дослідження полягає у можливості вико-ристання розробленої моделі для формування державної фінансової політики, макроекономі-чного прогнозування та стратегій сталого розвитку, особливо в умовах трансформаційної еко-номіки та повоєнного відновлення.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35669</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Інституційна архітектоніка та інструменти реалізації ринку сталого фінансування.</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35668</link>
      <description>Название: Інституційна архітектоніка та інструменти реалізації ринку сталого фінансування.
Авторы: Гусаревич, Наталія
Краткий осмотр (реферат): У    статті    досліджено    теоретико-методологічні    засади функціонування  ринку  сталого  фінансування  в  системі  досягнення  цілей сталого  розвитку.  Розкрито  сутність  та  структуру  інституційної архітектоніки, як системи  побудови основних норм та принципів сталого фінансування. Проаналізовано   ключові   підходи   до   методологічної класифікації фінансових інститутів в системі регулювання ринку, зокрема, до  яких  відносяться  транснаціональні  інститути,  національні  інститути та приватні фінансові інститути. Особливу  увагу  приділено вивченню  інструментів  реалізації  сталого фінансування.  Обґрунтовано,  що  до  найбільш  поширених інструментів належать інвестиційні  проєкти,  боргові  свопи,  фонди,  венчурне фінансування,  «зелене»  кредитування,  а  також  емісія  облігацій  як корпоративними  структурами,  так  і  урядами  держав.  Серед  системи інструментів  сталого  фінансування  виділено  найбільш  поширені  та результативні, до яких варто віднести кліматичні облігації та боргові свопи «debt-for-climate». У ході дослідження проаналізовано механізм їх реалізації та застосування. Оцінено  національну  систему  реалізації  сталого  фінансування  в контексті поступової євроінтеграції та повоєнної відбудови. Визначено, що станом  на  тепер,  для  національної  практики,  важливим  є впровадження кліматично  орієнтованих  фінансових  інструментів  у  державну  фінансову політику. Отримані  висновки  сприяють  удосконаленню  теоретико-методологічних   підходів   до реалізації   сталого   фінансування   на національному рівні  та  сприятимуть формуванню конкурентоспроможної, кліматично стійкої та соціально орієнтованої економічної системи.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35668</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Sustainable Inventory Management for Perishable Dairy Products: A Circular-Economy Approach Integrating Environmental Costs</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35662</link>
      <description>Название: Sustainable Inventory Management for Perishable Dairy Products: A Circular-Economy Approach Integrating Environmental Costs
Авторы: Pavlova, Olena; Nagara, Maryna; Liashenko, Oksana; Pavlov, Kostiantyn; Rumin, Rafał; Marhasova, Viktoriia; Drebot, Oksana; Jakóbik, Karolina
Краткий осмотр (реферат): The transition toward sustainable food systems requires innovative approaches to managing perishable products, where inefficient inventory practices contribute significantly to global food loss and environmental degradation. This study develops a circular-economy-oriented inventory optimisation framework for dairy supply chains that integrates environ-mental externalities and waste valorisation pathways into operational decision-making.Departing from traditional linear “produce–consume–dispose” models, this study embeds three core sustainability mechanisms into a stochastic dynamic-programming framework: (1) progressive environmental cost internalisation aligned with EU Emissions-Trading System carbon pricing, capturing both waste-related emissions and cold-chain energy footprints; (2) circular-economy value-recovery channels that redirect near-expiry products to secondary applications (animal feed, biogas production, industrial processing) rather than disposal; and (3) deterioration-aware demand management that minimises resource throughput while maintaining service levels. Empirical calibration using Ukrainian dairy industry data demonstrates that sustainability-integrated inventory policies reduce waste generation by 4.8–10% relative to conventional approaches, with high-deterioration products showing the greatest potential for improvement. The authors identify a critical threshold in the circular economy: when salvage recovery rates exceed 35%, waste becomes an economic and ecological asset, fundamentally altering the sustainability calculus of inventory decisions. Environmental costs account for 4.6% of total operating expenses at current carbon prices, a share projected to increase substantially as climate regulations tighten. The findings provide actionable guidance for dairy supply chain stakeholders pursuing the Sustainable Development Goals (SDGs 2, 12, 13): processors should establish circular-economy partnerships that achieve salvage rates above 35%, implement product-specific policies for high-deterioration items, and proactively integrate carbon pricing into inventory optimisation. The framework bridges sustainable operations theory and circular economy practice, offering a replicable model for transitioning perishable food supply chains toward closed-loop, low-waste configurations that simultaneously reduce environmental impact and enhance economic performance.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35662</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Верховенство права як фундаментальний принцип права: доктринальні підходи та критерії вимірювання в контексті антикорупційної політики України</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35660</link>
      <description>Название: Верховенство права як фундаментальний принцип права: доктринальні підходи та критерії вимірювання в контексті антикорупційної політики України
Авторы: Дасюк, В. В.
Краткий осмотр (реферат): Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціально-юридичних методів пізнання. Діалектичний метод застосовано для розкриття еволюції доктринальних підходів до розуміння досліджуваного принципу; формально-юридичний метод – для аналізу його нормативного закріплення в Конституції України та антикорупційному законодавстві; системно-структурний метод – для побудови авторської системи оціночних показників; порівняльно-правовий метод – для зіставлення національних підходів зі стандартами Венеційської комісії. Метод контент-аналізу застосовано до програмних документів: Контрольного переліку питань щодо верховенства права, Дорожньої карти з питань верховенства права та Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки. Емпіричну складову дослідження становить операціоналізація виокремлених показників через систему верифікованих індикаторів із визначенням джерел їхнього підтвердження.&#xD;
&#xD;
Проаналізовано сучасні доктринальні підходи та встановлено, що більшість науковців пов’язують досліджуваний принцип із забезпеченням прав людини, обмеженням свавілля публічної влади, утвердженням законності, юридичної визначеності та ефективністю діяльності державних інституцій. Доведено, що практичне значення цього принципу полягає не лише в його нормативному закріпленні, а й у можливості використання його як мірила якості державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Запропоновано авторську систему з восьми показників: законність, юридична визначеність, заборона свавілля, рівність перед законом, незалежність спеціалізованих органів, прозорість їхньої діяльності, підзвітність і гарантування прав і свобод людини. Кожен показник операціоналізовано через конкретні індикатори, а також визначено джерела їхньої верифікації, що робить запропоновану систему придатною для практичного застосування.&#xD;
&#xD;
Обґрунтовано, що запропонована система дає змогу здійснювати комплексне оцінювання не лише нормативно-правового забезпечення, а й якості функціонування спеціалізованих антикорупційних органів, рівня їх відкритості, незалежності та відповідності їхньої діяльності європейським стандартам. Саме комплексне забезпечення виокремлених показників свідчить про реальне, а не декларативне утвердження досліджуваного принципу в Україні. Перспективним напрямом подальших наукових досліджень є теоретико-правове осмислення корупції як системної загрози утвердженню цього принципу.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35660</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

