<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/91</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 29 Oct 2026 01:55:48 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-10-29T01:55:48Z</dc:date>
    <item>
      <title>Трансформація методології фінансової науки під впливом глобальних криз</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35447</link>
      <description>Название: Трансформація методології фінансової науки під впливом глобальних криз
Авторы: Тарасенко, Ірина Олексіївна; Маргасова, Вікторія Геннадіївна; Середа, Олена Олександрівна; Козирєв, Олексій Олексійович; Заєць, Ростислав Володимирович
Краткий осмотр (реферат): Сучасна фінансова наука перебуває у стані глибокої методологічної трансформації, спричиненої потужним впливом низки глобальних кризових явищ та супутніх їм структурних зрушень. Фінансово-економічна криза 2007-2009 років, пандемія COVID-19 та військові конфлікти виступили не лише стресовими тестами для економічних систем, але й каталізаторами якісних змін у теоретичних засадах та практичному інструментарії фінансового знання. Ці зміни посилюються паралельними процесами фінансової глобалізації, стрімкої цифровізації всіх сегментів фінансового ринку та ствердженням імперативу сталого розвитку. Виникає гостре протиріччя між традиційними парадигмами, сформованими в умовах відносної стабільності та ізольованості ринків, і новою реальністю, яка характеризується нелінійністю, взаємозалежністю та комплексністю ризиків. &#xD;
Мета цієї статті полягає у системному аналізі основних векторів та змісту трансформації методологічного апарату фінансової науки під сукупним тиском цих факторів, а також у визначенні наслідків цієї трансформації для подальшого розвитку теорії та практики. &#xD;
Дослідження ґрунтується на аналізі сучасних наукових публікацій, присвячених окремим аспектам цієї проблематики: цифровій трансформації фінансового управління підприємств, еволюції фінансових ризиків, впливу фінтеху, розвитку ESG-інструментів та змінам у світовій фінансовій архітектурі. У роботі застосовано методи порівняльного, структурного та стратегічного аналізу, систематизації та наукової абстракції для відокремлення ключових тенденцій та їх взаємозв’язків.&#xD;
Результати дослідження дозволяють стверджувати, що відбувається не поступова еволюція, а квазіреволюційна зміна методології, яка стосується її основ. Основний висновок полягає у радикальному переосмисленні природи фінансових ризиків. Від класичної тріади (кредитний, ринковий, ліквідності) наука переходить до моделювання системних, гібридних ризиків, що поєднують фінансову складову з геополітичною, кібернетичною та екологічною. Це вимагає розробки нових інтегративних моделей оцінки, наприклад, концепції комбінованого ризику (CR), яка враховує нелінійну взаємодію традиційних і нових чинників. По-друге, цифровізація перетворилася з інструменту обчислення в онтологічну основу фінансових відносин. Виникнення алгоритмічних мереж (DeFi), цифрових активів та смарт- контрактів формує принципово нову реальність, де об’єктом аналізу стають не тільки економічні, але й програмні, криптографічні та мережеві принципи функціонування фінансових інститутів. Це породжує нові напрями дослідження на зразок кіберфінансів. &#xD;
Третій суттєвий результат стосується визначення центральної категорії фінансової науки – вартості. Під впливом концепції сталого розвитку класична модель дисконтованих грошових потоків (DCF) поступається місцем моделі інтегрованої вартості (IV), яка кількісно враховує позитивні соціально-екологічні впливи та від’ємні перехідні ризики діяльності компанії або проєкту. Це означає інтеграцію нефінансових показників у основу оціночного апарату. Нарешті, четвертий висновок фіксує конвергенцію мікро- та макрорівнів аналізу. Проблеми боргової безпеки держави, розвиток цифрових валют центральних банків (CBDC) та ефективність глобальних фінансових інституцій прямо впливають на вартість капіталу та управлінські рішення на рівні окремого підприємства, і навпаки. Ця взаємозалежність вимагає розробки інтегративних підходів, які поки що відсутні в методології багатьох міжнародних організацій, що демонструє їх відставання від реальних потреб. &#xD;
Обговорення отриманих результатів свідчить про формування нової інтегративної парадигми фінансової науки. Її основами стають не статична рівновага та раціональні очікування, а динамічна адаптивність, мережева взаємозалежність та багатовимірність оцінки. Ця парадигма відображає перехід від аналізу ізольованих фінансових систем до вивчення складних гібридних систем, де економічні відносини нерозривно пов’язані з технологічними, політичними та соціальними контекстами. Виявлені трансформації є закономірним науковим відгуком на виклики сьогодення та формують теоретичний фундамент для розвитку більш адекватних і стійких практик фінансового управління, регулювання та забезпечення економічної безпеки. &#xD;
Найважливіші висновки статті полягають у наступному: глобальні кризи викликали системну перебудову методології фінансової науки; ця перебудова проявляється в зміні природи ризиків, онтологізації цифрових технологій, перевизначені категорії вартості та конвергенції рівнів аналізу; результатом є формування нової парадигми, що ґрунтується на принципах адаптивності, мережевості та інтеграції. Перспективи подальших досліджень лежать у напрямі операціоналізації цієї парадигми, зокрема в розробці кількісних методів оцінки ESG-факторів, моделюванні DeFi-екосистем, створенні теорії фінансової стійкості для умов фрагментації та критичному переосмисленні методології міжнародних фінансових інститутів.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35447</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Корпоративні облігації у вартісно-орієнтованій стратегії фінансування підприємств: теоретико-методологічні засади та сучасні тенденції</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35446</link>
      <description>Название: Корпоративні облігації у вартісно-орієнтованій стратегії фінансування підприємств: теоретико-методологічні засади та сучасні тенденції
Авторы: Середа, Олена Олександрівна
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретико-методологічні засади функціонування корпоративних облігацій у контексті вартісно-орієнтованої стратегії фінансування підприємств та сучасні тенденції розвитку боргового ринку. Метою дослідження є поглиблення теоретичних підходів до трактування корпоративних облігацій як інструменту формування вартості підприємства та розроблення методологічних положень щодо підвищення ефективності облігаційного фінансування в умовах трансформації фінансових ринків. Авторський внесок полягає в уточненні економічної природи корпоративних облігацій як багатофункціонального фінансового інструменту, що одночасно виступає елементом структури капіталу та інструментом управління вартістю підприємства. Систематизовано параметричні, економічні та ринкові властивості облігацій, що дозволило сформувати комплексне уявлення про їх роль у фінансовому менеджменті. Розроблено багатовимірну класифікацію ризиків облігаційного фінансування за суб’єктами (емітент, інвестор, посередник) та етапами життєвого циклу (розміщення та обіг), що підвищує аналітичну точність оцінки вартості залученого капіталу. Наукова новизна полягає у розвитку концепції облігаційного фінансування як елементу вартісно-орієнтованого управління, а також у виокремленні системи рекомендацій для економіко-математичного моделювання параметрів корпоративних облігацій з урахуванням ризиків, ринкової кон’юнктури та інституційних особливостей. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання підприємствами при формуванні фінансової стратегії, оптимізації структури капіталу та виборі джерел довгострокового фінансування. Узагальнено сучасні глобальні тенденції розвитку ринку корпоративних облігацій, зокрема ESG-орієнтацію, зростання ролі інституційних інвесторів та цифровізацію фінансових ринків, визначено можливості їх адаптації до українських умов. Доведено, що інтеграція зазначених підходів сприяє підвищенню ефективності облігаційного фінансування, зниженню вартості капіталу та посиленню інвестиційної привабливості підприємств у довгостроковій перспективі.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35446</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ESG-фактори як детермінанти інвестиційної активності корпоративних підприємств в умовах сталої економічної трансформації</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35444</link>
      <description>Название: ESG-фактори як детермінанти інвестиційної активності корпоративних підприємств в умовах сталої економічної трансформації
Авторы: Левченко, Валентина; Середа, Олена
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено ESG-фактори як детермінанти інвестиційної активності підприємств в умовах трансформації економіки та переходу до моделі сталого розвитку. Визначено вплив екологічних, соціальних та управлінських факторів на вартість капіталу, ризики, доступність фінансування та інвестиційну привабливість підприємств. Встановлено асиметричність інвестиційного відновлення, галузеву диференціацію капітальних інвестицій і структурну переорієнтацію інвестицій у напрямі нематеріальних активів. Запропоновано інтегровану концептуальну модель інвестиційної активності підприємств та матрицю впливу ESG-факторів за галузями економіки в умовах структурної та інституційної трансформації.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35444</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Regulatory whitelist mechanisms in financial monitoring and state financial security</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35430</link>
      <description>Название: Regulatory whitelist mechanisms in financial monitoring and state financial security
Авторы: Dryha, Z.; Trynchuk, V.; Levchenko, O.; Sereda, O.; Kochubei, L.; Domashenko, O.
Краткий осмотр (реферат): This article develops a regulatory model for implementing whitelist mechanisms in financial monitoring as an instrument of state financial security under conditions of digitalization and algorithmic transaction control. The study focuses on false-positive blocking of legitimate and legally mandatory transactions, especially public-law payments whose recipient, purpose, and legal basis can be verified through authoritative data. The methodology combines systemic, comparative, structural-functional, institutional, and conceptual modelling approaches. The article defines false-positive blocking as an automated or semi-automated high-risk classification or suspension of a financial transaction that is subsequently confirmed as legitimate on the basis of its legal nature, verified recipient status, payment purpose, customer due diligence data, or post-audit review. The study identifies the principal mechanism of such errors as a mismatch between behavioral risk indicators and the legal classification of transactions. It argues that large amounts, unusual frequency, atypical geography, new recipients, or customer- profile mismatches are not causes of illegitimacy in themselves, but risk indicators that may generate false-positive decisions when legal-context validation is absent. Based on this mechanism, the article proposes a three-level regulatory model consisting of institutional, informational, and algorithmic components: a centralized registry of verified public-law payment recipients, dual validation of risk and legal classification, real-time pre-blocking validation, low-risk eligibility testing, audit logging, human-in-the-loop review, and post-audit safeguards. The whitelist mechanism is not treated as an exemption from AML/CFT monitoring; rather, it functions as a validated processing regime for transactions that meet independent eligibility criteria and contain no critical risk flags. The proposed model is designed to reduce unjustified automatic blocking, preserve the continuity of state financial flows, and strengthen the explainability, proportionality, and accountability of algorithmic financial monitoring.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35430</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Managing practical training for future educators in Ukrainian Borderland and relocated universities under Martial Law</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35429</link>
      <description>Название: Managing practical training for future educators in Ukrainian Borderland and relocated universities under Martial Law
Авторы: Vovk, Myroslava; Burnazova, Vira; Hryshchenko, Yuliya; Filipchuk, Nataliya; Khalabuzar, Oksana
Краткий осмотр (реферат): The urgency of designing effective management decisions in the practical training of future educators at Ukrainian universities has intensified due to the challenges posed by Russia’s war against Ukraine. The conflict has necessitated adaptive management strategies, particularly in relocated and borderland universities, to address material and informational losses, safety risks, and the predominance of remote learning. This study aims to identify key challenges in practical teacher training under wartime conditions and present effective management solutions based on the experiences of Berdyansk State Pedagogical University and Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. The research employed monitoring analysis, surveys, and scientific extrapolation methods. A survey of 310 lecturers from 13 Ukrainian universities confirmed the need for flexible management decisions in ensuring the quality of practical training. The study of university management practices highlighted successful strategies, including the development of innovative educational and methodological support for remote learning, the strengthening of educational partnerships, and the implementation of new practice formats.The findings justify recommendations for enhancing practical training in wartime conditions, such as integrating digital technologies, updating training content with multimedia resources, fostering educational partnerships, engaging students in volunteer activities, strengthening stress resilience, modeling pedagogical situations, and creating an effective psychological support system for educators. These measures contribute to the sustainable development of teacher training in Ukraine’s higher education institutions amid ongoing crises.</description>
      <pubDate>Sun, 23 Mar 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35429</guid>
      <dc:date>2025-03-23T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Modern Tendencies of ESLL within Martial Law Conditions</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35409</link>
      <description>Название: Modern Tendencies of ESLL within Martial Law Conditions
Авторы: Khalabuzar, Oksana Anatoliivna
Краткий осмотр (реферат): The article deals with the modern tendencies of the English language teaching within the conditions of the  martial  law which  makes tremendous effect on the educational community of Ukrainian students, pupils, scientists and teachers. The author reveals the state of the educational problems caused by the  full-scale Russian invasion on the Ukrainian territory. According to the author’s opinion, the goal of the teacher of high educational establishment during the war in Ukraine is to organize the educational  process  in  a  such  way  the  students  are  willing  to  attend  online/offline lessons  regardless  of  the  military  situation  taking  into  account  the  safety  aspects. Students should realize the importance of study at university, obtain a profession and high education for himself/herself and his/her future despite the stressful factors.Thus, great  attention  must  be  paid  to  interactive  methods  based  on  a  person-orientedapproach to the student, aimed at developing not only the learner's creative potential, but also  the  ability  to think and  react quickly,  improving  communication  skills.The author  mentions  that  the  use  of  distance  learning  along  with  the  interactive  formsand methods,  individualisation  in the  ESLL allows us  to practically  increase  the amount of conversational practice in the lesson, to motivate students, to perform didactic functions.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35409</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Ecosystem Approach to Shaping a Circular Economy: Barriers and Incentives for Investment Support</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35403</link>
      <description>Название: Ecosystem Approach to Shaping a Circular Economy: Barriers and Incentives for Investment Support
Авторы: Korytko, Dmytrii; Matiukha, Mykola; Hromyak, Svyatoslav; Komyshev, Dmytro; Shuplat, Olena
Краткий осмотр (реферат): The aim of the study was to determine the configuration of financial, institutional, technological and coordination factors associated with the transition from fragmented resource-reuse practices toward more sustainable inter-organizational interaction. A mixed empirical design combined panel analysis of 27 European Union countries for 2022–2024 with a survey of 210 industrial enterprises in Germany, Poland, Italy, Spain, the Czech Republic, the Netherlands and Ukraine. Ukraine was considered separately because of incomplete statistical comparability and war-related conditions. Circular material use in the European Union increased from 11.5% to 12.2%, while substantial cross-country differences persisted. The panel model revealed positive associations with corporate environmental investments, resource productivity and municipal waste recycling. In the survey, the strongest positive relationship was between investment activity and ecosystem interaction, ? = 0.61, whereas financial barriers showed the strongest negative association, ? = –0.58. Financial incentives were positively associated with investment activity, ? = 0.54. Among enterprises with low ecosystem interaction, 8.7% reported high investment activity, compared with 55.2% among those with high interaction. Financing was more frequently used as a strategy-validation mechanism when decisions incorporated confirmed material flows, demand, partners and risk-sharing arrangements. The threshold-like differences were consistent with a descriptive phase-transition interpretation but did not establish a universal threshold or causal mechanism.</description>
      <pubDate>Tue, 01 Sep 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35403</guid>
      <dc:date>2026-09-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Transformation of banking risks and their impact on financial stability: identification and contemporary challenges</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35401</link>
      <description>Название: Transformation of banking risks and their impact on financial stability: identification and contemporary challenges
Авторы: Vakhovych, Iryna; Boiarko, Iryna; Zarutska, Olena; Fesenko, Valeriia; Sloboda, Larysa; Sereda, Olena
Краткий осмотр (реферат): This study examines the transformation of banking risks and their impact on the finan-cial stability of Ukraine’s banking system under prolonged systemic shocks. The purpose is to identify the relationships among shock sources, banking risks, transmission chan-nels, indicators of financial materialisation, and shock-absorption mechanisms, with par-ticular attention to the full-scale war. The empirical analysis covers 2018–2025 and uses official data from the National Bank of Ukraine, including non-performing loans, provi-sioning, profitability, lending, customer funds, capital and liquidity indicators,and the Financial Stress Index. A quantitative structural-dynamic design is applied, combining phase-based comparison, analysis of rates of change and percentage-point shifts, and triangulation of financial evidence for hypothesis testing. The results show that the 2022 shock simultaneously activated credit, market, foreign-exchange, interest-rate, opera-tional, and macrofinancial risks, but their materialisation was asymmetric. Asset quality and profitability deteriorated sharply, whereas customer funding,liquidity, and solvency remained comparatively resilient. In 2023–2025, profitability, lending, and asset quality recovered while the underlying military shock persisted. This pattern indicates that fi-nancial stability under a prolonged systemic shock depends not on the disappearance of risk but on the banking system’s capacity to limit transmission, absorb losses, and adapt its operating mechanisms. The scientific novelty lies in distinguishing resistance, primary adaptation, and adaptive resilience  as  successive  stages  of  banking-system  response  and  in  defining  adaptive resilience  as  the  capacity  to  maintain  and  develop  core  banking  functions  while  the source of systemic shock remains active. The findings support an interconnected but asymmetric interpretation of risk transmission and demonstrate the mediating role of capital, liquidity, stable funding, profitability, and operational continuity in preventing materialised  risks  from  escalating  into  systemic  banking  destabilisation.  The  findings may be useful for researchers studying financial stability and systemic risk, central banks and  supervisory  authorities  developing  macroprudential  and  prudentialresponses  to prolonged  shocks,  and  banking  institutions  seeking  to  strengthen  risk  management, stress-testing practices, and financial and operational resilience.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35401</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Organizational and innovation management of financial and personnel support for the intellectual potential of higher education institutions</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35397</link>
      <description>Название: Organizational and innovation management of financial and personnel support for the intellectual potential of higher education institutions
Авторы: Verhun, Mykhailo; Oliinyk, Аlina; Popovychenko, Hanna; Pomaz, Oleksandr; Ishchejkin, Tymur; Verhun, Antonina
Краткий осмотр (реферат): На цьому історичному етапі розвитку Україна переживає найбільш важкі часи, починаючи з періоду здобуття незалежності. Змінилася логіка державного управління, фінансово-кредитних відносин, соціальних орієнтирів та загалом зовнішньої політики нашої країни. Не оминули такі зміни й секторів освіти та науки, у яких відбуваються не завжди позитивні зрушення. Скоріше навпаки, спостерігається тенденція стагнації освіти, викликаної слабкою інституціональною підтримкою, недосконалою кадровою та фінансовою політикою. Агресивна політика рф відносно нашої країни обумовила потужний сплеск внутрішньої та зовнішньої міграції населення, у тому числі високопрофесійних і вузькокваліфікованих працівників, які були залучені в освітні та наукові процеси й засвідчили свою ефективність. У таких умовах необхідним стає визначення орієнтирів організаційно-інноваційного управління фінансовим і кадровим забезпеченням академій, інститутів, університетів та інших освітніх установ в умовах відновлення інтелектуального потенціалу. Особливо важлива розробка методики його оцінювання та прогнозування. У такому контексті в статті запропоновано шляхи оцінювання, прогнозування та вдосконалення організаційно-інноваційного управління фінансовим і кадровим забезпеченням закладів вищої освіти. У процесі написання статті використані економіко-математичні методи, інструменти й моделі, зокрема двофакторні регресійні моделі, інструменти Фаррара-Глобера, метод найменших квадратів, аналіз F-критерію Фішера. Ураховуючи тенденції прогнозування фінансового та кадрового забезпечення з метою поліпшення управління закладами вищої освіти, менеджерам слід звернути увагу на необхідність залучення інвестицій для підвищення якості виконання наукових досліджень.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35397</guid>
      <dc:date>2024-04-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вороже архітектурне планування як інструмент соціального виключення в міському середовищі</title>
      <link>https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35390</link>
      <description>Название: Вороже архітектурне планування як інструмент соціального виключення в міському середовищі
Авторы: Шишлюк, Є.; Долеско, С.
Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження був всебічний аналіз механізмів функціонування ворожого архітектурного планування в сучасних містах та визначення його впливу на соціальну справедливість, права людини та принципи інклюзивного міського розвитку. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс міждисциплінарних методів: структурно-функціональний аналіз міських просторів, компаративний аналіз міжнародних практик, критичний дискурс-аналіз, типологічний аналіз архітектурних рішень та емпіричний аналіз задокументованих випадків з міст Північної Америки, Європи та Австралії за період 2010–2025 рр. У результаті дослідження проаналізовано еволюцію концепції від теорії «захищеного простору» Оскара Ньюмана (1970-і рр.) через принципи запобігання злочинності через екологічний дизайн до сучасних практик систематичного виключення. Визначено чотири основні типи ворожого дизайну та їх функціональні характеристики: антибездомні шипи як найбільш агресивну форму фізичного відштовхування, поділені лавки з підлокітниками як завуальований засіб запобігання лежанню, бар’єрне озеленення та каміння як псевдоестетичні перешкоди, а також демонтаж публічних зручностей як стратегію створення «примарних просторів». Встановлено, що вороже планування функціонує як складна система просторової сегрегації, яка маскується під нейтральні безпекові та естетичні рішення і забезпечує «чисті» простори для споживання та інвестицій шляхом виштовхування вразливих груп до менш видимих та менш безпечних районів міст. Доведено негативний психологічний вплив на безпритульних, включно з посиленням почуттів ізоляції, маргіналізації, стресу та втрати гідності. Емпірично встановлено географічні закономірності розміщення ворожих архітектурних елементів: концентрацію у бізнес-районах з високими доходами, віддаленість від соціальних служб та притулків, тісний зв’язок з процесами джентрифікації. Виявлено різноманітні форми громадського опору: тактичний урбанізм, демонтаж ворожих елементів, медійні кампанії та законодавчі ініціативи.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/35390</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

