Освітня політика Австро-Угорської імперії на території Галичини наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ століття

Abstract

В другій половині XVIII ст. Галичина була захоплена Австрійською імперією. На українських землях її керівництво розпочало політику германізації (онімечення). У 1774-1848 рр. на території імперії проведено ряд освітніх реформ. Серед них важливе місце займали реформи Йосифа ІІ. У примусовому порядку вони зобов’язували всіх дітей на території імперії навчатися у державних школах, було запроваджено ряд заходів щодо введення відповідальності батьків за реалізацію даної вимоги та надання матеріальної й фінансової підтримки закладам освіти. Революційні події 1848 р. мали значний вплив на суспільно-політичне, соціально-економічне та національно-культурне життя населення західноукраїнських земель. Одним із її здобутків було піднесення українського та польського національно-визвольних рухів. Дуже швидко між ними загострилось протистояння. Важливим її напрямом було різне бачення їхніх представників можливості отримання освіти рідною мовою. Полякам вдалося заручитися підтримкою керівних органів Австро-Угорщини та відкрити на території краю значну кількість освітніх закладів з польською мовою навчання. Українська громада змогла відкрити лише окремі окремі класи з національною мовою навчання в початкових школах.