Дискурс-аналіз як метод дослідження проблем державної безпеки

Abstract

Дослідження проблем державної безпеки є не тільки важливими у плані подальшої реалізації, а й такими, що потребують пошуку нових підходів до розуміння методологічного й методичного інструментарію. Одним з таких засобів виступає дискурс-аналіз. У статті відстежено діахронічний аспект застосування дискурсивних практик у зарубіжній та вітчизняній науці. Деталізовано розглянути семантика кожного з елементів тріади «дискурс – дискурсивний підхід – дискурс-аналіз». Констатується, що поліваріантність дефініцій характерна для етапу термінологічного усталення нових галузей знань, а також для тих досліджень, які за своєю суттю є міждисциплінарними. Позитивно оцінюється ідея щодо виділення в якості окремої дисципліни «дискурсологію», що зумовлено необхідністю методологічної інтеграції нині розгалужених спеціалізованих дискурсів (політичного, юридичного, медичного тощо). Одним з таких засобів виступає дискурсаналіз. У статті відстежено діахронічний аспект застосування дискурсивних практик у зарубіжній та вітчизняній науці. Деталізовано розглянути семантика кожного з елементів тріади «дискурс – дискурсивний підхід – дискурс аналіз». Констатується, що поліваріантність дефініцій характерна для етапу термінологічного усталення нових галузей знань, а також для тих досліджень, які за своєю суттю є міждисциплінарними.Позитивно оцінюється ідея щодо виділення в якості окремої дисципліни «дискурсологію», що зумовлено необхідністюметодологічної інтеграції нині розгалуженихспеціалізованих дискурсів (політичного, юридичного, медичного тощо). Підкреслюється, що дискурс виступає об'єктом для дискурс-аналізу. Особлива увага приділяється джерелам, які обробляються дослідником у процесі такого аналізу. В кожному випадку встановлюються «вузлові моменти», які саме мають братися до уваги дослідником. Виявлені компоненти,що можуть поєднувати у міждисциплінарному плані зусилля правників, політиків, соціологів, психологів, лінгвістів та інших фахівців. Встановлено, що не зважаючи на суттєвий потенціал як один з аналітичних методів, його ефективність значно зростає у поєднанні з іншими методами і технологіями. Огляд діахронічного аспекту дослідження дискурсу дозволив виявити, що цей феномен з'явився як намагання розширити кордони, які стали тісними для академічного мовознавства. Доведено, що теорія дискурсу, і дискурсивний підхід, і дискурс-аналіз в результаті наукового обґрунтування і деталізації різних аспектів їхнього функціонування стали вкрай важливими з прагматичної точки зору. Встановлена не лише семантику кожного з ключових понять, а й наочно продемонстровані методологічні й методичні засади їхнього застосування в рамках безпекознавчого підходу. Це ще раз підтверджує важливість подібних наукових розробок для підвищення рівня забезпечення державної безпеки України й виграшу в російсько-українській війні, подоланні потенційно інших ворогів у традиційних і гібридних війнах.

Research on state security issues is not only important in terms of further implementation, but also requires the search for new approaches to understanding methodological and methodological tools. One of these tools is discourse analysis.The article traces the diachronic aspect of the use of discursive practices in foreign and domestic science. The semantics of each of the elements of the triad “discourse discursive approach discourse analysis” is considered in detail. It is stated that the multivariance of definitions is characteristic of the stage of terminological establishment of new branches of knowledge, as well as for those studies that are inherently interdisciplinary. The author positively assesses the idea of distinguishing “discourse studies” as a separat discipline, which is due to the need for methodological integration of te currently extensive specialized discourses (politic legal, medical, etc.). It is emphasized that discourse is the object of discourse analysis. Special attention is paid to the sources that are processed by the researcher in the process of such analysis. In each case, the “nodal points” that should be taken into account by the researcher are identified. The author identifies the components that can combine the efforts of lawyers, politicians, sociologists, psychologists, linguists and other specialists in an interdisciplinary manner. It is established that despite its significant potential as one of the analytical methods, its effectiveness increases significantly when combined with other methods and technologies. A review of the diachronic aspect of discourse studies has revealed that this phenomenon emerged as an attempt to expand the boundaries that have become narrow for academic linguistics. It is proved that the theory of discourse, the discourse approach, and discourse analysis, as a result of scientific substantiation and detailing of various aspects of their functioning, have become extremely important from a pragmatic point of view. Not only has the semantics of each of the key concepts been established, but also the methodological and methodological foundations of their application within the framework of the security studies approach have been clearly demonstrated. This once again confirms the importance of such scientific developments for improving the level of state security of Ukraine and winning the Russian-Ukrainian war, overcoming potentially other enemies in traditional and hybrid wars.