Strategies and Techniques in Subtitling.

Abstract

Дослідження присвячене аналізу субтитрування як вагомої та складної форми аудіовізуального перекладу, що передбачає інтеграцію лінгвістичної точності, культурної чутливості та технічної вправності, необхідних у процесі трансформації усного мовлення в письмову форму, синхронізовану з відеорядом. Субтитрований переклад, як один із різновидів міжмовної комунікації, виходить за межі прямого перекладу, оскільки потребує передачі усного діалогу, візуальних сигналів і культурних реалій у стислому, структурованому й водночас функціональному тексті, обмеженому за обсягом і часом демонстрації на екрані. У межах дослідження зосереджено увагу на базових перекладацьких стратегіях, зокрема адаптації, компресії, форенізації та доместифікації, що використовуються професійними субтитристами для подолання специфічних викликів. Зазначені стратегії виконують роль методологічних орієнтирів у процесі прийняття рішень при передачі ідіоматичних виразів, гумористичних елементів, культурно маркованих одиниць та емоційно насиченої лексики. Реалізація цих стратегій здійснюється через низку перекладацьких технік, що дають змогу адаптувати первинне повідомлення до формату субтитрів, обмеженого, як правило, двома рядками тексту, встановленою кількістю символів і короткою тривалістю екранного часу. Це вимагає від субтитриста вміння максимально стисло передати зміст висловлювання, зберігаючи його інтонаційне забарвлення, прагматичну настанову й емоційний компонент. Особлива увага у дослідженні приділяється подвійній ролі субтитриста як мовного та культурного медіатора, покликаного забезпечити не лише точність і читабельність перекладу, а й його емоційну виразність і культурну релевантність. Така медіація набуває особливого значення у ситуаціях, що потребують скорочення мовного матеріалу, зокрема у швидкому діалозі, сценах з інтенсивною динамікою або в репліках, гумористичний ефект яких базується на культурній обізнаності глядача. Шляхом аналізу реальних прикладів і контекстуального застосування вказаних стратегій і технік, дослідження формує уявлення про динамічну та інтерпретативну природу аудіовізуального перекладу. Наголошується також на високих когнітивних вимогах до субтитриста, який змушений одночасно обробляти аудіальну, візуальну та текстову інформацію, оперативно ухвалюючи перекладацькі рішення в умовах жорстких формальних обмежень медіасередовища.