Татуювання як вид графічного дизайну – від архаїчного до сучасності

Abstract

В даному ретроспективному дослідженні проаналізовані та окреслені суперечливі соціальні аспекти історичних етапів трансформування архаїчного мистецтва нанесення малюнків на тіло людини, розглянуте явище татуювання як сучасного виду графічного дизайну. Були розглянуті історичні засади, які стали вирішальними для виникнення унікальної графіки, де шкіра живої людини є полотном для зображень та у визначенні причин регенерації поширеної дизайнерської практики – татуювання. Татуювання виникало за умов релігійних та містичних детермінант, формувалося як практика культури протягом тисячоліть та ввібрало в себе художньо-образні засади. Татуювання визначається, як процес травмування шкірного покриву із внесенням у її дермічні шари фарбувального пігменту. В результаті з’єднання елементів крові та фарбувальних пігментів утворюється застигла субстанція, яка проявляється в вигляді стійких рисунків чи елементів в шкірі носія татуювання. Полотном для зображення, в цьому випадку, виступає тіло людини, та в деяких випадках народжуються шедеври прикраси тіла, котрі являють собою яскравий приклад дизайнерсько-графічного виду образотворчого мистецтва. Об’єктивне висвітлення явища татуювання, сформоване на основі комплексного використання джерел, дозволяє повноцінно та всебічно проаналізувати зразки мистецтва татуювання як різновиду графіки, виду графічного дизайну та унікального виду дизайнерської практики із власним об’єктом, завданнями, метою та результатами. Розглянуто розмаїття жанрово тематичного спектра даного творчого виду графікі, де від винекнення до сьогодення застосування архаїчних та новітніх стилів, графічних образів стало засобом розкриття духовної ідеї та розкритті свого внутрішнього «Я». Особлива роль мистецтва тату полягає у його відображенні загального та особистого світобачення, філософської, політичної, естетичної думки. Явище татуювання поєднало риси традиційного і водночас інноваційного, дизайнерського спрямування.