Вплив чинників зовнішнього середовища на діяльність недержавних пенсійних фондів

Abstract

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) виконують роль добровільного накопичення, що забезпечує громадянам додаткові виплати до солідарної пенсії. Їхня діяльність відбувається в умовах постійних змін – економічних, політичних, демографічних та регуляторних. Метою статті є ідентифікація основних чинників зовнішнього середовища, що впливають на діяльність недержавних пенсійних фондів України, та вироблення рекомендацій щодо підвищення їхньої стійкості й ефективності в умовах економічної та політичної нестабільності. У роботі застосовано методи порівняльного аналізу, синтезу, групування, класифікації та інструменти штучного інтелекту для статистичного узагальнення. Результати показують, що акроекономічна нестабільність, трансформація законодавства, негативні емографічні тенденції та зміни у поведінці вкладників визначають поточний стан ринку НПФ. Пропонуються напрями удосконалення регулятивної політики, підвищення фінансової грамотності та цифровізації, що сприятиме стійкості системи. Перспективи подальших досліджень тематики впливу зовнішнього середовища на діяльність НПФ охоплюють кілька важливих напрямів: моделювання макроекономічних сценаріїв і стійкість портфелів; ризики цифровізації та кібербезпеки; оцінка ефективності трьохкомпонентної організаційної моделі; вплив демографічних та соціокультурних змін; роль регуляторних реформ і другого пенсійного рівня; міжнародні порівняння та інтеграція з ЄС. Розгляд цих напрямів допоможе глибше зрозуміти, як зовнішні умови формують середовище для НПФ, і сприятиме розробці ефективної політики та інструментів для забезпечення сталого розвитку системи.

Non-state pension funds (NPFs) serve as voluntary savings schemes that provide citizens with additional payments to their solidarity pensions. Their activities take place in an environment of constant change – economic, political, demographic, and regulatory. The purpose of this article is to identify the main external factors affecting the activities of non-state pension funds in Ukraine and to develop recommendations for improving their stability and efficiency in conditions of economic and political instability. The work uses methods of comparative analysis, synthesis, grouping, classification, and artificial intelligence tools for statistical generalization. The results show that macroeconomic instability, legislative changes, negative demographic trends, and changes in investor behavior determine the current state of the NPF market. Directions for improving regulatory policy, increasing financial literacy, and digitalization are proposed, which will contribute to the stability of the system. Prospects for further research on the impact of the external environment on the activities of NPFs cover several important areas: modeling macroeconomic scenarios and portfolio stability; risks of digitalization and cybersecurity; assessing the effectiveness of a three-component organizational model; the impact of demographic and sociocultural changes; the role of regulatory reforms and the second pension level; international comparisons and integration with the EU. Examining these areas will help to gain a deeper understanding of how external conditions shape the environment for NPFs and will contribute to the development of effective policies and instruments to ensure the sustainable development of the system.