Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32364
Назва: Архітектура кризової реальності: від медіа до політики – суспільні настрої, етика, протоколи, методи та технології
Автори: Кипич, Інга Валеріївна
Коваль, Ольга Миколаївна
Фастовець, Наталія Валеріївна
Букорос, Тетяна Олександрівна
Ключові слова: сучасні політичні ідеології
масова комунікація
мас-медіа та політика
методи та технології в політиці
професійна етика й протоколи в політиці
Дата публікації: жов-2025
Бібліографічний опис: Архітектура кризової реальності: від медіа до політики – суспільні настрої, етика, протоколи, методи та технології / О. М. Коваль, І. В. Кипич, Н. В. Фастовець, Т. О. Букорос // Національні інтереси України. - 2025. - № 10 (15). - C. 1310-1320.
Source: Національні інтереси України
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано, як масова комунікація та суспільні настрої спільно формують «кризову реальність» — колективне уявлення про загрозу, її причини, наслідки та стратегії реагування. Масову комунікацію розглянуто водночас як процес передавання повідомлень і як соціальний інститут із власними правилами, ролями та центрами влади. Доводиться, що в кризові періоди загострюється подвійна природа медіа: інтегративна функція («соціальний клей», який забезпечує координацію та згуртованість) діє одночасно з конфліктною функцією, за якої медіапростір перетворюється на поле боротьби інтересів і конкуруючих інтерпретацій. Теоретичну основу дослідження становлять три підходи. Теорія встановлення порядку денного пояснює, як медіа визначають ієрархію тем, особливо під час війни, пандемій і катастроф, коли, всупереч персоналізації стрічок, увага публіки тимчасово «рецентралізується» навколо кількох «якорних» сюжетів. Теорія фреймінгу розкриває механізми інтерпретації подій — що відбувається, хто відповідальний, які наслідки очікуються та що слід робити — і підкреслює роль лексики, візуальних образів та експертних коментарів у закріпленні домінантних трактувань. Теорія культивації описує кумулятивний, довгостроковий ефект регулярного споживання кризового контенту, включно з «синдромом злого світу», коли аудиторія схильна переоцінювати рівень небезпеки й недовіри. Розмежовано поняття «суспільні настрої» та «соціальні настрої»; перші мають ширший масштаб і вищий мобілізаційний потенціал. Запропоновано модель реципрокного циклу «медіа - настрої»: редакційний добір, тональність і темп подачі інформації формують суспільні настрої, які у відповідь змінюють попит на контент, форми політичної участі та регуляторні рішення, впливаючи на порядок денний і рамки інтерпретації. Обґрунтовано, що криза виступає каталізатором посилення медіавпливу через поєднання трьох ефектів: зростання залежності від новинних медіа як основного каналу інформації; підвищення емоційної вразливості аудиторії, що полегшує маніпуляції; легітимацію надзвичайних комунікаційних практик держави й платформ. Практичні висновки стосуються публічної політики, редакційного менеджменту та медіаосвіти. Необхідні прозорі процедури добору інформації, регулярний моніторинг і корекція фреймів, балансування кризового контенту, підтримка компетентної експертизи та розвиток критичного мислення аудиторії. Результати систематизують пояснювальний потенціал трьох теорій у тривалих кризах і пропонують індикатори для подальших емпіричних досліджень: динаміку уваги, зміни домінантних фреймів, траєкторії настроїв і пороги мобілізації. Робота демонструє, що медіа не лише відображають, а й культивують кризову реальність, задаючи довгострокові соціальні та політичні наслідки.
DOI: 10.52058/3041-1793-2025-10(15)-1310-1320
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/32364
Faculty: Факультет економіки та управління
Department: Кафедра приватного та публічного права
ISSN: 3041-1793
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
30014-Текст статті-41896-1-10-20251020.pdf231,1 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.