Вплив цифрових комунікаційних платформ на електоральну поведінку: компаративний аналіз

Abstract

У статті здійснено компаративний аналіз впливу цифрових комунікаційних платформ на електоральну поведінку в різних політичних системах. Досліджуються механізми формування електоральних преференцій через соціальні мережі, месенджери та відеоплатформи в контексті демократичних виборів. Особлива увага приділяється порівняльному аналізу використання цифрових технологій у виборчих кампаніях США, країн Європейського Союзу та України. Розглядаються такі аспекти як персоналізація політичного контенту, алгоритмічна курація інформації, формування фільтраційних бульбашок та їх вплив на прийняття електоральних рішень. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи політичної науки, соціології медіа та computational analysis. Виявлено значні відмінності у патернах використання цифрових платформ залежно від інституційного дизайну виборчої системи, рівня цифровізації суспільства та культурних особливостей політичної комунікації. Проаналізовано феномен цифрової поляризації та його вплив на електоральні результати. Запропоновано типологію моделей впливу цифрових платформ на електоральну поведінку з урахуванням контекстуальних факторів. Результати дослідження демонструють, що цифрові комунікаційні платформи не є нейтральними посередниками, а активно формують політичні преференції через технологічні та алгоритмічні механізми. Окреслено виклики для демократичних процесів, пов'язані з непрозорістю алгоритмів, маніпулятивними практиками та цифровим розривом між різними сегментами електорату. Цифрові платформи значно розширили обсяг доступної інформації, але водночас створили проблему інформаційного перевантаження. Виборці стикаються з величезною кількістю політичного контенту різної якості та достовірності, що ускладнює процес формування обґрунтованих електоральних рішень.