Аналіз мережевої політичної комунікації в дискурсі політичної думки: від вірусності до електоральних результатів у практичній політології

Abstract

У статті досліджуються механізми трансформації вірусного політичного контенту в реальні електоральні результати в умовах мережевої комунікації. Аналізуються специфічні характеристики мережевої політичної комунікації, що відрізняють її від традиційних форм масової комунікації, зокрема горизонтальність зв'язків, децентралізація джерел інформації та каскадний характер поширення контенту. Особлива увага приділяється феномену вірусності політичних меседжів та факторам, що визначають їхнє швидке поширення в цифровому просторі. Розглядаються емоційні, когнітивні та соціальні механізми, що сприяють вірусному розповсюдженню політичного контенту. Дослідження базується на теорії мереж, аналізі соціального капіталу та концепціях двоступінчастого потоку комунікації в цифровому контексті. Виявлено, що вірусність політичного контенту не автоматично трансформується в електоральну підтримку, а опосередковується низкою факторів, включаючи характер контенту, структуру мережі, політичний контекст та офлайн мобілізаційні зусилля. Мережева комунікація являє собою форму організації соціальних відносин, заснованої на горизонтальних зв'язках між автономними вузлами. Політичні актори потребують чіткого розуміння того, як ефективно використовувати потенціал мережевої комунікації для досягнення електоральних цілей. Водночас суспільство потребує захисту від маніпулятивних практик штучного створення вірусності через ботів, координовані кампанії та експлуатацію емоційних тригерів. Традиційна ієрархія "політикмедіа-громадськість" замінюється складною мережевою структурою, де політичні актори, журналісти, блогери, активісти та звичайні громадяни взаємодіють у режимі багатосторонньої комунікації. Запропоновано модель трансформації онлайн-ангажованості в електоральні результати, що враховує множинні рівні медіації. Проаналізовано успішні та неуспішні кейси перетворення вірусних кампаній у електоральні перемоги. Результати дослідження мають практичне значення для розробки ефективних стратегій політичної комунікації, що поєднують онлайн-вірусність з реальною політичною мобілізацією. Окреслено виклики, пов'язані з маніпулятивним використанням вірусності, включаючи штучну ампліфікацію через ботів та координовані кампанії дезінформації.