Методичні підходи до забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації

Abstract

У статті досліджено методичні підходи до забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації, що відбувається під впливом глобалізаційних процесів, технологічних зрушень та посилення вимог до екологічної й соціально-економічної стійкості. Обґрунтовано роль біоекономіки як стратегічного напряму структурної модернізації національної економіки та важливого інструменту досягнення цілей сталого розвитку. Запропоновано комплекс методичних підходів до оцінювання та забезпечення сталого розвитку біоекономіки, що поєднує економічні, екологічні, соціальні та інституційні компоненти з урахуванням цифрових чинників. Сформовано систему показників і критеріїв оцінки рівня сталості біоекономіки, адаптовану до умов цифрової економіки. Мета статті полягає в обґрунтуванні та систематизації методичних підходів до забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації, а також у визначенні інструментарію оцінювання ефективності інтеграції цифрових технологій у біоекономічні процеси з урахуванням економічних, екологічних і соціальних компонентів сталого розвитку. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання соціально-економічних процесів, що забезпечують комплексне вивчення методичних підходів до забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації. Теоретичною базою дослідження слугували фундаментальні положення теорії сталого розвитку, концепції біоекономіки, теорії цифрової економіки, інноваційного розвитку та системної трансформації соціально-економічних систем, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань зеленої економіки, цифровізації, інноваційної політики та економічної безпеки. Результати дослідження. У ході дослідження було сформовано комплекс методичних підходів до забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації, що дало змогу отримати низку теоретичних і прикладних результатів. Отримані результати підтверджують доцільність використання запропонованих методичних підходів як інструменту підвищення ефективності управління сталим розвитком біоекономіки в умовах цифрової трансформації та створюють підґрунтя для формування адаптивних стратегій розвитку біоорієнтованих секторів економіки. Подальший розвиток наукових досліджень у сфері забезпечення сталого розвитку біоекономіки в умовах цифрової трансформації доцільно спрямувати за такими ключовими напрямами: поглиблення методичного інструментарію оцінювання сталості біоекономіки шляхом інтеграції ESG-індикаторів; дослідження ролі цифрових платформ і екосистем у формуванні інтегрованих біоекономічних ланцюгів створення вартості, включаючи агробіо-, енерго- та промислові біотехнології, а також механізми міжсекторальної кооперації; аналіз фінансово-економічних механізмів стимулювання цифрової трансформації біоекономіки, зокрема інструментів «зеленого» фінансування, сталих інвестицій, державної підтримки та державно-приватного партнерства з урахуванням європейських практик. Зазначені напрями створюють наукове підґрунтя для подальшого вдосконалення методичних підходів до забезпечення сталого розвитку біоекономіки та сприяють формуванню інноваційної, цифрово орієнтованої та конкурентоспроможної економіки.

The article examines methodological approaches to ensuring the sustainable development of the bioeconomy in the context of digital transformation, which is taking place under the influence of globalization processes, technological shifts, and increased requirements for environmental and socio-economic sustainability. The role of the bioeconomy as a strategic direction for the structural modernization of the national economy and an important tool for achieving sustainable development goals is substantiated. A set of methodological approaches to assessing and ensuring the sustainable development of the bioeconomy is proposed, combining economic, environmental, social, and institutional components, taking into account digital factors. A system of indicators and criteria for assessing the level of sustainability of the bioeconomy, adapted to the conditions of the digital economy, has been developed. The aim of the article is to substantiate and systematize methodological approaches to ensuring the sustainable development of the bioeconomy in the context of digital transformation, as well as to identify tools for assessing the effectiveness of integrating digital technologies into bioeconomic processes, taking into account the economic, environmental, and social components of sustainable development. The methodological basis of the study is a set of general scientific and special methods of cognition of socio-economic processes, which ensure a comprehensive study of methodological approaches to ensuring the sustainable development of the bioeconomy in the context of digital transformation. The theoretical basis of the research was the fundamental provisions of the theory of sustainable development, the concept of bioeconomy, the theory of the digital economy, innovative development, and systemic transformation of socio-economic systems, as well as scientific works by domestic and foreign scientists on the green economy, digitalization, innovation policy, and economic security. Research results. In the course of the research, a set of methodological approaches to ensuring the sustainable development of the bioeconomy in the context of digital transformation was formed, which made it possible to obtain a number of theoretical and applied results. The results confirm the feasibility of using the proposed methodological approaches as a tool for improving the effectiveness of sustainable bioeconomy management in the context of digital transformation and create a basis for the formation of adaptive development strategies for bio-oriented sectors of the economy. Further development of scientific research in the field of ensuring sustainable development of the bioeconomy in the context of digital transformation should be directed towards the following key areas: deepening the methodological tools for assessing the sustainability of the bioeconomy through the integration of ESG indicators; researching the role of digital platforms and ecosystems in the formation of integrated bioeconomic value chains, including agrobiological, energy, and industrial biotechnologies, as well as mechanisms for cross-sectoral cooperation; analyzing financial and economic mechanisms for stimulating the digital transformation of the bioeconomy, in particular green financing instruments, sustainable investments, state support, and public-private partnerships, taking into account European practices. These areas create a scientific basis for further improvement of methodological approaches to ensuring the sustainable development of the bioeconomy and contribute to the formation of an innovative, digitally oriented, and competitive economy.