Вплив диспропорцій майнової нерівності на стан урбаністичної екосистеми в контексті цифрової трансформації та сталого розвитку

Abstract

У результаті дослідження встановлено, що майнова нерівність є одним із ключових чинників формування диспропорцій розвитку урбаністичних екосистем. Доведено, що зростання диспропорцій майнової нерівності спричиняє просторову сегрегацію населення, формування цифрового розриву та зниження соціально-економічної стійкості урбаністичних екосистем. Запропоновано концептуальну модель впливу диспропорцій майнової нерівності на стан урбаністичної екосистеми в умовах цифрової трансформації та сталого розвитку, яка дозволяє визначити системний характер впливу нерівності на стійкість міських систем. Обґрунтовано доцільність використання інтегрального індексу урбаністичної інклюзивності для оцінювання рівня розвитку міських систем та визначення ефективності урбаністичної політики в умовах цифрової трансформації. Визначено, що формування інклюзивної урбаністичної екосистеми потребує комплексного поєднання економічної політики зменшення нерівності, розвитку цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних урбаністичних технологій та реалізації принципів сталого розвитку. Доведено, що забезпечення сталого розвитку урбаністичних екосистем потребує інтеграції економічної, соціальної та цифрової політики, яка спрямована на зменшення майнової нерівності, підвищення рівня соціальної інклюзії та формування справедливого і збалансованого міського розвитку.

The research found that wealth inequality is one of the key factors contributing to disparities in the development of urban ecosystems. It has been demonstrated that the growth of wealth inequality disparities leads to spatial segregation of the population, the formation of a digital divide, and a decline in the socioeconomic resilience of urban ecosystems. A conceptual model of the impact of wealth inequality disparities on the state of the urban ecosystem in the context of digital transformation and sustainable development is proposed, which allows for determining the systemic nature of inequality’s impact on the resilience of urban systems. The feasibility of using an integrated index of urban inclusivity to assess the level of development of urban systems and determine the effectiveness of urban policy in the context of digital transformation is substantiated. It has been determined that the formation of an inclusive urban ecosystem requires a comprehensive combination of economic policies to reduce inequality, the development of digital infrastructure, the introduction of innovative urban technologies, and the implementation of sustainable development principles. It has been demonstrated that ensuring the sustainable development of urban ecosystems requires the integration of economic, social, and digital policies aimed at reducing wealth inequality, increasing social inclusion, and fostering equitable and balanced urban development. Keywords: wealth and economic inequality; socio-economic disparities; income inequality; urban ecosystem; urban development; digital transformation; sustainable development; urban policy; social justice; spatial-economic differentiation; quality of the urban environment; economic mobility of the population; sustainable urban development.