The logic of construction: The evolution of design philosophy in educational construction toys

Abstract

Метою дослідження була реконструкція генеалогії дизайнерських філософій, що трансформували конструктори від закритих інструктивних систем до відкритих платформ і, зрештою, до соціально залучених артефактів. У цьому дослідженні використано якісний історичний метод з використанням порівняльного аналізу кількох прикладів на основі першоджерел (патентів, праць дизайнерів та освітян), історичних комерційних матеріалів та ключових освітніх і філософських текстів, доповнених сучасними науковими та галузевими джерелами. Аналіз структуровано навколо двох вимірів – систематичності (механізми зв'язку, матеріали, модульна логіка) та дидактизму (освітні філософії, культивовані навички та закодовані культурні цінності) – для простеження еволюції навчальних конструкторів-іграшок. Кожен приклад проаналізовано за двома вимірами: систематичність (матеріали, механізми з’єднання, модульна логіка) та дидактизм (освітня філософія, навички, що розвиваються, культурні цінності). Виявлено чітку траєкторію еволюції. У ранній період (1840-ті – початок ХХ ст.) конструктори функціонували як закриті системи, призначені для передачі філософських або інженерних знань. В індустріально-модерністський етап (початок ХХ ст. – 1980-ті), завдяки інноваціям, зокрема «силі зчеплення» LEGO, іграшки-конструктори трансформувалися у відкриті платформи, збагачені наративними та системними підходами. У сучасний період (1990-ті – дотепер, 2026) зафіксовано диверсифікацію дизайнерської логіки з орієнтацією на соціальні та екологічні виклики, зокрема гендерну репрезентацію й сталі матеріали. В роботі обґрунтовано, що іграшки-конструктори виступають не лише розвивальними іграшками, а й освітніми артефактами, які кодують світогляди, педагогічні стратегії та суспільні цінності. Результати можуть бути використані дизайнерами освітніх іграшок, педагогами та дослідниками матеріальної культури як методологічна основа для створення й застосування конструкторів, що поєднують технологічний дизайн, педагогічні цілі та культурний контекст.

The purpose of the study was to reconstruct the genealogy of design philosophies that transformed construction toys from closed instructional systems to open platforms and, ultimately, to socially engaged artefacts. The study employed a qualitative historical design using multiple-case comparative analysis based on primary sources (patents, designers’ and educators’ writings), historical commercial materials, and key educational and philosophical texts, supplemented by contemporary scholarly and industry sources. The analysis was structured around two dimensions – systematicity (connection mechanisms, materials, modular logic) and didacticism (educational philosophies, cultivated skills, and encoded cultural values) – to trace the evolution of educational construction toys. Each case was analysed along these axes: systematicity (materials, connection mechanisms, modular logic) and didacticism (educational philosophy, skills cultivated, cultural values). A clear evolutionary trajectory emerged. In the early period (1840s – early 20th century), construction toys functioned as closed systems designed to transmit philosophical or engineering knowledge. During the industrial-modernist stage (early 20th century – 1980s), supported by innovations such as LEGO “clutch power”, construction toys transformed into open platforms enriched by narrative and systemic approaches. In the contemporary era (1990s – present, 2026), the design logic diversified to address social and environmental challenges, including gender representation and sustainable materials. The study provided evidence that construction toys act not merely as playthings but as educational artefacts encoding worldviews, pedagogical strategies, and social values. The results may be useful for educational toy designers, educators, and researchers of material culture as a methodological foundation for creating and applying construction toys that align technological design, pedagogical goals, and cultural context.