Стратегічне управління трансформацією промислового підприємства: маркетинговий та HR-вимір

Abstract

У статті досліджено теоретико-методичні засади стратегічного управління трансформацією промислового підприємства в умовах структурних змін ринку нафтопродуктів, скорочення внутрішніх нафтопереробних потужностей і зростання імпортозалежності України. Обґрунтовано, що сучасні умови функціонування нафтопереробної галузі потребують переходу від простого відновлення втрачених виробничих потужностей до комплексної трансформації підприємств, орієнтованої на потреби внутрішнього ринку, підвищення ринкової адаптивності та забезпечення стратегічної стійкості. Проаналізовано структурні передумови трансформації української нафтопереробної галузі, сучасну модель забезпечення внутрішнього ринку нафтопродуктами, а також визначено роль маркетингових і кадрових чинників у формуванні нової моделі розвитку промислового підприємства. Метою дослідження є обґрунтування інтегрованого підходу до стратегічного управління трансформацією промислового підприємства на основі узгодження маркетингової орієнтації, стратегічних управлінських рішень і розвитку людського капіталу. Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та систематизації, порівняльного аналізу, узагальнення, структурно-функціонального підходу, інтегрального оцінювання та метод аналізу ієрархій. У результаті дослідження сформовано інтегрований підхід до стратегічного управління трансформацією нафтопереробного підприємства, який поєднує маркетинговий та HR-контури й передбачає їх узгоджену реалізацію на стратегічному, тактичному й операційному рівнях. Запропоновано комплекс інструментів, спрямованих на прогнозування попиту, формування продуктової структури, розвиток клієнтських відносин, забезпечення підприємства критичними компетентностями, формування кадрового резерву та розвиток персоналу. Розроблено систему з дванадцяти одиничних показників оцінювання результативності трансформації, що включає показники маркетингового та HR-контурів. Обґрунтовано пріоритетність точності прогнозування реалізації продукції та відповідності продуктової структури ринковому попиту для маркетингового контуру, а також забезпеченості критичними компетентностями та часу набуття необхідних компетентностей для HR-контуру. Запропоновано нормування показників, визначення їхньої вагомості із застосуванням методу аналізу ієрархій, формування інтегральних показників окремих контурів та загального інтегрального показника результативності трансформації. Розроблено п’ятирівневу шкалу оцінювання, яка дає змогу визначати рівень результативності трансформаційних процесів, виявляти невідповідності між ринковими потребами та кадровими можливостями підприємства і своєчасно коригувати управлінські рішення. Практична цінність роботи полягає у можливості використання запропонованого підходу для стратегічного моніторингу трансформації промислових підприємств, оцінювання їх адаптивності та стратегічної стійкості, а також узгодження маркетингових і кадрових рішень у процесі відновлення та модернізації.