Теоретико-методичні засади антикризового управління підприємствами

Abstract

У статті досліджено сучасні умови розвитку вітчизняного підприємництва та виявлено ключові індикатори загальнонаціонального рівня, що обумовлюють кризові тенденції здійснення підприємствами господарської діяльності та розвитку як промисловості зокрема, так і економіки Україні загалом. Задля цього було досліджено динаміку внутрішнього валового продукту країни, розглянуто зміну індексів споживчих цін, цін виробників продукції, реальної заробітної платні, обсягів промислового виробництва, а також тенденції зміни кількості суб'єктів господарювання за основними видами економічної діяльності, пов'язану з цим структурну статистику та тенденції результатів їх функціонування протягом 2012–2017 років. У роботі встановлено основні ознаки кризи як економічного явища, а також виявлено особливості антикризового управління підприємства як специфічної складової менеджменту виробничо-комерційної системи. На основі досліджених теоретико-методичних засад антикризового менеджменту у статті розроблено принципову модель механізму антикризового управління підприємством, що розкриває сутність ключових етапів цього процесу, його основні цілі та складові задля їх досягнення. Окрім того, визначено особливу роль в процесі антикризового управління, сутність якого визначається рівнем кризових проявів, створення конкурентних переваг та забезпечення конкурентоспроможності підприємства,що має створити потенціал для формування рівнів його економічного захисту у майбутньому. Також у роботі з урахуванням з урахуванням доробок у цій сфері управлінської науки сформовано суб'єктовофункціональну схему антикризового управління, яка демонструє особливості діяльності керівництва підприємства в контексті попередження та протидії потенційним та фактичним загрозам його сталому розвитку. Окрім того, встановлено принципову ситуаційність виконання управлінських функцій, що залежатиме від типу обраної суб'єктом антикризового управління стратегії та тактики.

In this article the modern conditions of development of domestic business are investigated and the key indicators of the national level are determined, which determine the crisis tendencies of the enterprises of economic activity and development of both industry in particular and the economy of Ukraine as a whole. For this purpose, the dynamics of the gross domestic product of the country was investigated, changes in consumer price indices, producer prices, real wages, volumes of industrial production, as well as trends in the number of subjects of management in the main types of economic activity, related structural statistics and trends in the results of their functioning during 2012-2017. The paper identifies the main features of the crisis as an economic phenomenon, as well as identifies the features of the crisis management of the enterprise as a specific component of the management of the production and commercial system. On the basis of the investigated theoretical and methodological principles of anti-crisis management, the article develops the basic model of the mechanism of crisis management of the enterprise, which reveals the essence of the key stages of this process, its main goals and components for their achievement. In addition, a special role in the process of crisis management is determined, the essence of which is determined by the level of crisis manifestations, the creation of competitive advantages and ensuring the competitiveness of the enterprise, which should create the potential for formation of levels of its economic protection in the future. Also in the work, taking into account the achievements in this area of management science, a subject-functional scheme of crisis management has been formed that demonstrates the peculiarities of the management's activities in the context of prevention and counteraction to the potential and actual threats to its sustainable development. In addition, the principle situation of the implementation of managerial functions is determined, which will depend on the type of anti-crisis management strategy and tactics chosen by the subject.