Мілітарний образ українця у графічному дизайні діаспори 1945-1989 рр.

Abstract

Виявлення особливостей візуальної репрезентації українця у графічному дизайні української діаспори 1945-1989 рр. Методика дослідження базується на іконографічному та семіотичному аналізі, а також застосуванні підходів ґендерних студій. Графічний дизайн розглядається як візуальна комунікація, застосовано методи «нової історії мистецтва». У середовищах української повоєнної еміґрації поширювався дух загальної мобілізації та готовності до боротьби за визволення України, тому у візуальній комунікації образ українця переважно пов’язувався зі збройною боротьбою. Зображення давньоруського воїна, козака, січового стрільця супроводжували нарратив про неперервність цієї боротьби впродовж століть. Разом з тим, поширюються алегоричні псевдорелігійні образи, де українські визвольні змагання трактуються як «свята» боротьба. Найчастіше вживаним та семантично найбільш гнучким був образ козака. Він міг позначати конкретний історичний період, уособлювати всіх борців за волю України, а також усіх українців. З часом, коли ідея збройної боротьби втратила актуальність, мілітарні образи, як і чоловічі образи загалом, зустрічаються рідше. У статті вводяться до наукового обігу маловідомі твори і публікації української діаспори, простежуються зв’язки між ідеологічними конструкціями та візуальною комунікацією. Дослідження розкриває контексти і пояснює іконографію мілітарних образів українців у графічному дизайні діаспори 1945-1989 рр. Це дозволить зробити відповідні узагальнення щодо візуальної репрезентації української ідентичності.

Выявление особенностей визуальной репрезентации украинца в графическом дизайне украинской диаспоры 1945-1989 гг. Методика исследования базируется на иконографическом и семиотическом анализе, а также применении подходов гендерных исследований. Графический дизайн рассматривается как визуальная коммуникация, применяются методы «новой истории искусства». В среде украинской послевоенной эмиграции распространялся дух всеобщей мобилизации и готовности к борьбе за освобождение Украины, поэтому в визуальной коммуникации образ украинца преимущественно связывался с вооруженной борьбой. Изображения древнерусского воина, казака, сечевого стрельца сопровождали нарратив о непрерывности этой борьбы на протяжении веков. Вместе с тем, распространяются аллегорические псевдорелигиозные образы, где украинское освободительное движение трактуется как «священная» борьба. Чаще всего применяемым и семантически наиболее гибким был образ казака. Он мог обозначать конкретный исторический период, олицетворять всех борцов за свободу Украины, а также всех украинцев. Со временем, когда идея вооруженной борьбы потеряла актуальность, милитарные образы, как и мужские образы в целом, встречаются реже. В статье вводятся в научный оборот малоизвестные произведения и публикации украинской диаспоры, прослеживаются связи между идеологическими конструкциями и визуальной коммуникацией. Исследование раскрывает контексты и объясняет иконографию милитарных образов украинцев в графическом дизайне диаспоры 1945-1989 гг. Это позволит сделать соответствующие обобщения по визуальной репрезентации украинской идентичности.

The purpose of the study is to identify the peculiarities of a Ukrainian Man visual representation in the 1945–1989 graphic design of the Ukrainian diaspora. The methodology of this research is based on iconographic and semiotic analysis, as well as the application of gender studies approach. Graphic design is discussed as visual communication, methods of the «new art history» were applied. In the circles of post-war Ukrainian emigration, the spirit of general mobilization and readiness for the struggle for the liberation of Ukraine was spreading; therefore, the image of a Ukrainian Man in visual communication was mainly associated with armed struggle. Images of an Ancient Rus’ Warrior, a Cossack, a Sich Rifleman accompanied a narrative about the continuity of this struggle for centuries. At the same time, allegorical pseudo-religious images spread, where Ukrainian liberation was treated as a «holy» struggle. The most common and semantically flexible was the Cossack image. It could remind a concrete historical period, denote all the fighters for the freedom of Ukraine or embody all the Ukrainians. Over time, when the idea of armed struggle lost its relevance, militaristic images, as well as men’s images in general, became less common. The scientific novelty is defined by a little-known material as well as the connections between ideological constructions and visual communication. The research reveals the contexts and explains the iconography of militaristic images of Ukrainians in graphic design of the diaspora from 1945–1989. This will allow for appropriate generalizations regarding a visual representation of Ukrainian identity.