Розумове виховання як основа розвитку особистості в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського

Abstract

Світові процеси глобалізації та інформатизації, динамічні зміни в економіці й суспільстві, реформаційні процеси, що мають місце в освіті, визначають особливу увагу науковців до дослідження проблеми розумового виховання особистості. Вперше проблема розумового виховання виокремилася в окрему педагогічну проблему в історико-педагогічній спадщині педагогів-науковців у 50-60-х рр ХХ ст.. До цієї проблеми на сторінках журналу «Советская педагогика» зверталися Л. Виготський («Мышление и речь») Л. Занков («Вопросы обучения и развития ребенка»), Д. Богоявленський, Н. Менчинська («О взаимоотношении воспитания и развития ребенка») М. Гончаров, К. Кабанова-Меллер («Формирование у школьников приемов умственной деятельности»), А. Зельберштейн («Полезные педагогические исследования»), В. Сухомлинський («Разум и руки», «Первые шаги самостоятельной трудовой жизни юношей и девушек»), тощо.