Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14668
Название: Майсенська порцеляна в українських колекціях. До питань термінології та періодизації
Авторы: Решетньова, Г. О.
Ключевые слова: Майсенська фарфорова мануфактура
порцеляна
приватна колекція
атрибуція
термінологія
періодизація
Майсенская фарфоровая мануфактура
фарфор
частная коллекция
атрибуция
терминология
периодизация
Meissen porcelain manufactory
porcelain
private collection
attribution
terminology
periodization
Дата публикации: 2019
Библиографическое описание: Решетньова Г. О. Майсенська порцеляна в українських колекціях. До питань термінології та періодизації [Текст] / Г. О. Решетньова // Art and Design. - 2019. - № 2 (06). - С. 134-143.
Source: Art and Design
Краткий осмотр (реферат): Задля розуміння місця майсенської порцеляни в загальному історичному контексті було задіяно історико-культурний та контекстуальний метод дослідження. Методи моделювання та абстрагування допомогли зрозуміти характер діяльності майстрів XVIII ст. За допомогою мистецтвознавчого та компаративного аналізу зроблено атрибуцію творів. Встановлено, що використання терміну «шинуазрі» не коректне для порцеляни Майсенської мануфактури першої половини XVIII ст. Відсутність правильної атрибуції зображень на виробах даного періоду не дозволяє фахівцям вживати некоректний термін. Запропоновано замінити його на більш всеосяжний – «орієнталізм», в якому по деталях можна вирізняти та окреслювати рефлекси художньої культури тієї чи іншої країни. В контексті даного аналізу, було введено до наукового обігу чашку з блюдцем першої половини XVIII ст. з приватної української колекції. При погляді на діяльність майстрів та історичні тенденції, доведено, що так званий «скульптурний» період заводу потребує переосмислення. З наведених у статті прикладів зрозуміло, що потрібно не виокремлювати цей етап конкретним датуванням, або розширити часовий проміжок – торкаючись років життя засновника мануфактури. Таким чином, порушуючи звичну систему, відбувається процес залучення української фахової спільноти до переосмислення певного категоріального апарату та процесів, що відбуваються у декоративно-ужитковому мистецтві. Наукова новизна роботи полягає в перегляді термінології та періодизації, яку використовують науковці відносно Майсенської порцелянової мануфактури першої половини XVIII ст. В рамках дослідження до наукового обігу введено предмети Майсенської мануфактури з української приватної колекції Д. Попова. Результати дослідження можуть бути застосовані мистецтвознавцями – при аналітиці категоріального апарату порцелянових виробів; музейними установами – для побудови грамотної експозиції та екскурсійної програми; освітніми навчальними закладами з мистецьким спрямуванням – при розробці лекційних курсів з історії декоративно-ужиткового мистецтва.
Для понимания места майсенского фарфора в общеисторическом контексте было задействовано историко-культурный и контекстуальный метод исследования. Методы моделирования и абстрагирования помогли понять характер деятельности мастеров XVIII в. С помощью искусствоведческого и компаративного анализа проведена атрибуция произведений. Установлено, что использование термина «шинуазри» не корректно для фарфора Майсенской мануфактуры первой половины XVIII в. Отсутствие правильной атрибуции изображений на изделиях данного периода не позволяет специалистам использовать некорректную терминологию. Предлагается заменить термин на более всеобъемлющий –«ориентализм», в котором по деталям можно выделять и характеризовать рефлексии художественной культуры той или иной страны. В контексте данного анализа, было введено в научный оборот чашку с блюдцем первой половины XVIII в. из частной украинской коллекции. При взгляде на деятельность мастеров и исторические тенденции, доказано, что так называемый «скульптурный» период завода требует переосмысления. Из приведенных в статье примеров понятно, что нужно не выделять этот этап конкретной датировкой, или же расширить временной промежуток – касаясь лет жизни основателя мануфактуры. Таким образом, нарушая привычную систему, происходит процесс привлечения украинского профессионального сообщества к переосмыслению определенного категориального аппарата и процессов происходящих в декоративно-прикладном искусстве. Научная новизна работы заключается в пересмотре терминологии и периодизации, которую используют ученые относительно Майсенской фарфоровой мануфактуры первой половины XVIII в. В рамках исследования в научный оборот введены предметы Майсенской мануфактуры из частной украинской коллекции Д. Попова. Результаты исследования могут быть применены искусствоведами – при аналитике категориального аппарата фарфоровых изделий; музейными учреждениями – для построения грамотной экспозиции и экскурсионной программы; образовательными учебными заведениями с художественным направлением – при разработке лекционных курсов по истории декоративно-прикладного искусства.
The purpose of the suggested study are: to analyse and submit to public consideration the issue of correction of the Saxon porcelain terminology generally used in Ukraine; to analyse reasonableness of the dating principles applied to the ‘sculpture’ period of manufacturing; and to attribute and introduce into the academic turnover Meissen porcelain items kept in a Ukrainian private collection of D. Popov. The history & culture method and the context method have been applied to understand the role of Meissen porcelains in the global historic background. The modelling and abstraction methods helped understand the nature of 18th century craftsmen’s work. Attribution of artworks has been accomplished through the arts expertise and comparative analyses. Based on the study results, it has been found that the use of ‘chinoiserie’ term is not correct to designate Meissen porcelains manufactured in the first half of the 18th century. Unavailability of the correct attribution of images in artworks of the said period prevents experts from using of the incorrect term. It is suggested to replace such term with a more comprehensive one – ‘orientalism’, which enables detailed identifying and description of artistic culture peculiarities in a certain country. In the context of this analysis, a cup and a plate manufactured in the first half of the 18th century from a private Ukrainian collection have been introduced into the scientific turnover. Following the insight into craftsmen’s works and historic trends, it has been proved that the so-called ‘sculpture’ period of manufacturing requires reinterpretation. The examples cited in the Article imply that this stage should not be marked by certain dates, or the time interval should be extended taking into account the life period of a manufacturing founder. Consequently, in defiance of the conventional system, the Ukrainian expert community is becoming involved in reinterpretation of certain categories and processes in the decorative and applied arts. Scientific novelty of work involves terminology and dating revision, which is used by scientists towards Meissen porcelain manufactory of the first half of the XVIII century. The objects from private Meissen manufactory collection of D. Popov are used as a part of scientific research. The research findings may be used by art historians ( when analyzing the categorical apparatus of porcelain products), Museum institutions (for the construction of a competent exposition and excursion program), Art schools (when developing lecture courses on history of decorative and applied arts).
DOI: 10.30857/2617-0272.2019.2.13
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14668
ISSN: 2617-0272
Располагается в коллекциях:Наукові публікації (статті)
Art and Design

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
artdes_2019_N2_P134-143.pdf678,98 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.