Інформаційне забезпечення процесів формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти

Abstract

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів становлення соціальної відповідальності в закладах вищої освіти. Акцентується на зростаючій ролі вищої освіти та її еволюції в сучасному у суспільстві як життєво важливого компонента культурного, соціального, економічного та політичного розвитку країни та як надійного підґрунтя для створення внутрішнього потенціалу, просування прав людини, сталого розвитку, демократії та справедливості. Наголошується на необхідності дотримуватись ключових положень Всесвітньої декларації ЮНЕСКО "Вища освіта" (1998 р.), зокрема, йдеться про те, що "вища освіта має сприйматися як державна послуга, диверсифікація державних та приватних джерел фінансування необхідна, але державна підтримка навчання та досліджень залишається важливою для забезпечення освітньої та соціальної місії". Визначено, що уповільнення темпів економічного зростання та структурні перетворення підвищили цінність освіти та її соціальну відповідальність перед суспільством. Гіпотезою дослідження є теза про те, що соціальна відповідальність, академічна свобода та автономія є рушійними силами підвищення попиту на вищу освіту. У цьому контексті передбачається, що університети мають підтримувати розумний баланс між цими складовими. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні потреби в інформаційному забезпеченні процесів формування соціальної відповідальності закладів вищої освіти на ринку освітніх послуг. Для вирішення поставлених завдань застосовано такі методи дослідження: експертний аналіз рівня прозорості вищої освіти; методи оцінювання участі основних стейкхолдерів (здобувачів, роботодавців та громадянського суспільства) у розвитку потенціалу соціальної активності університетів. Виявлено виклики і бар’єри для подальшого розвитку академічної свободи та інституційної автономії, академічної свободи і державно-приватного партнерства, академічної свободи як етичного виміру та соціальної відповідальності, академічної свободи та підприємництва. Наголошується, що взаємодоповнюваність між освітою та технічним прогресом має важливі конкретні наслідки для економічної політики. Доведено, що зв'язок між освітою, інноваціями та кваліфікацією становить основу соціальної відповідальності університетів, дозволяє поєднувати початкове навчання та працевлаштування, безперервне навчання та підтримання професійної кваліфікації, просування інновацій, а також забезпечення відповідальності перед суспільством.

Статья посвящена исследованию отдельных аспектов становления социальной ответственности в учреждениях высшего образования. Акцентируется на возрастающей роли высшего образования и её эволюции в современном обществе как жизненно важного компонента культурного, социального, экономического и политического развития страны и как надёжного фундамента для создания внутреннего потенциала, продвижения прав человека, устойчивого развития, демократии и справедливости. Отмечается необходимость соблюдения ключевых положений Всемирной декларации ЮНЕСКО "Высшее образование" (1998 г.), в частности, отмечается, что "высшее образование должно восприниматься как государственная услуга, диверсификация государственных и частных источников финансирования необходима, но государственная поддержка обучения и исследований остаётся важной для обеспечения образовательной и социальной миссии". Определено, что замедление темпов экономического роста и структурные преобразования повысили ценность образования и его социальную ответственность перед обществом. Гипотезой исследования является тезис о том, что социальная ответственность, академическая свобода и автономия являются движущими силами повышения спроса на высшее образование. В этом контексте предполагается, что университеты должны поддерживать разумный баланс между этими составляющими. Цель исследования состоит в обосновании потребности в информационном обеспечении процессов формирования социальной ответственности заведений высшего образования на рынке образовательных услуг. Для решения поставленных задач использованы следующие методы исследования: экспертный анализ уровня прозрачности высшего образования; методы оценивания роли главных стейкхолдеров (соискателей, работодателей и гражданского общества) в развитии потенциала социальной активности университетов. Выявлены вызовы и барьеры для дальнейшего развития академической свободы и институциональной автономии, академической свободы и государственно-частного партнерства, академической свободы как нравственного измерения и социальной ответственности, академической свободы и предпринимательства. Отмечается, что взаимодополняемость между образованием и техническим прогрессом имеет важные последствия для экономической политики. Доказано, что связь между образованием, инновациями и квалификацией составляет основу социальной ответственности университетов, позволяет совмещать начальное обучение и трудоустройство, непрерывное обучение и поддержание профессиональной квалификации, продвижение инноваций, а также обеспечение ответственности перед обществом.

The paper discusses the selected aspects related to the issues of developing social responsibility in higher education institutions. Emphasis is placed on the growing role of higher education and its evolution in modern society as a crucial element in enhancing cultural, social, economic and political development in Ukraine and as a solid foundation in building internal capacity, promoting human rights, sustainable development, democracy and justice. The study focuses on the need to adhere to the key provisions of the UNESCO Universal Declaration on Higher Education (1998), in particular, to share the idea that “higher education should be viewed as a public service. The funding of higher education requires both public and private resources. The role of the state remains essential in this regard. Public support for higher education and research remains essential to ensure a balanced achievement of educational and social missions. It is argued that the slowdown in economic growth and structural transformations have increased the value of education and its social responsibility to society. The research hypothesis is the statement that social responsibility, academic freedom and autonomy have become the driving forces in increasing the demand for higher education. In this context, it is assumed that universities should maintain a reasonable balance between these components. The purpose of the study is to substantiate the need for information support of the processes of developing social responsibility in higher education institutions within the education services market. To attain the study objectives, the following research methods were employed: expert analysis of the higher education transparency; methods of assessing the key stakeholders’ involvement (students, employers and civil society) in encouraging the University social activities. The findings have identified the challenges and barriers to fostering further academic freedom and institutional autonomy, academic freedom and public-private partnership, boosting academic freedom as an ethical dimension and social responsibility, promoting academic freedom and entrepreneurship. It is argued that education – technological progress complementarity has a number of important implications for the national economic policy. The conclusions verify that the relationships between education, innovation and qualifications is the background for developing social responsibility in universities that contributes to integrating basic education and employment, lifelong learning and maintenance of professional qualifications, promoting innovation and social accountability.