Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19874
Title: Using the Hackaton ecosystem for youth employment foresight: scale, structure and functions
Other Titles: Використання Хакатон-екосистеми для форсайту зайнятості молоді: масштаби, структура та функції
Использование Хакатон-экосистемы для форсайта занятости молодёжи: масштабы, структура и функции
Authors: Hanushchak-Yefimenko, L. M.
Arabuli, S. I.
Rębilas, R.
Keywords: Хакатон-екосистема
форсайт
вторинна зайнятість та самозайнятість студентської молоді
університет
Хакатон-экосистема
вторичная занятость и самозанятость студенческой молодёжи
университет
Hackathon ecosystem
Foresight
student youth secondary employment and self-employment
university
Issue Date: 2021
Citation: Hanushchak-Yefimenko L. M. Using the Hackaton ecosystem for youth employment foresight: scale, structure and functions = Використання Хакатон-екосистеми для форсайту зайнятості молоді: масштаби, структура та функції [Текст] / L. M. Hanushchak-Yefimenko, S. I. Arabuli, R. Rębilas // Журнал стратегічних економічних досліджень. - 2021. - № 6. - С. 25-34.
Source: Журнал стратегічних економічних досліджень
Abstract: Ця стаття є спробою дослідити можливості застосування інструментів Хакатон-екосистеми для якісного прогнозування широкого спектру проблем зайнятості молоді. Зазначається, що попри суттєвий досвід психологічної підготовки фахівців у закладах вищої освіти, який базується на обліку трансформацій самосвідомості, зокрема, на становленні професійних уявлень, пов'язаних з видозмінами професійних знань про саму професійну діяльність, її об'єкт, професійне співтовариство тощо, у сучасній реальності системи вищої освіти цілеспрямованого управління розвитком професійних уявлень, детального оцінювання векторів їх змін у процесі професійного становлення самосвідомості суб'єкта діяльності практично не здійснюється. У кращому разі – використовується конкретний досвід окремих фахівців, часто без його інтерпретації педагогами та психологами, поза системним аналізом проблем. Все це надає вивченню особливостей формування професійної самосвідомості майбутнього спеціаліста особливої актуальності, стимулює використання Хакатон-екосистеми для здійснення форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості молоді в масштабах як окремого вишу, так і регіону. У процесі дослідження та вирішенні поставлених завдань застосовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: метод системного аналізу, метод аналітичного групування, порівняльного аналізу, побудови динамічних та графічних рядів. Для узагальнення результатів дослідження та підготовки пропозицій щодо використання Хакатон-екосистеми для форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості молоді застосовано методи абстрактно-логічного аналізу та контент-аналізу. Як базу дослідження було обрано Київський національний університет технологій та дизайну. Методом соціологічного дослідження вторинної зайнятості студентської молоді обрано анкетне опитування. Як інструментарій дослідження було розроблено дві анкети: для студентів та для випускників. Запропоновано використання Хакатон-екосистеми для форсайту вторинної зайнятості та самозайнятості студентів як моделі стимулювання професійної соціалізації української молоді. За результатами дослідження, визначено, що умовно можна виділити три траєкторії розвитку вторинної зайнятості студентів: спонтанно сформована (випадково запропонували хорошу роботу з високим рівнем оплати), запланована (цілеспрямований пошук вторинної зайнятості переважно за спеціальностями, що отримуються у ЗВО, з метою розвитку професійних компетентностей та набуття досвіду) і вимушена (зайнятість для поліпшення або підтримання фінансово-економічного благополуччя, як правило, не за профілем отримуваної освіти). Підкреслюється, що вторинна зайнятість для українських студентів – це не лише здобуття досвіду роботи та можливість додаткового заробітку, а ще й етап професіоналізації студентства. Резюмується, що умови та характер вторинної зайнятості відбиваються на результативності професіоналізації, де здобуття досвіду роботи, встановлення професійних контактів та перспектива працевлаштування після закінчення університету розглядаються як перевага від залучення студентської молоді до вторинної зайнятості.
Эта статья является попыткой исследовать возможности применения инструментов Хакатон-экосистемы для качественного прогнозирования широкого спектра проблем занятости молодёжи. Отмечается, что несмотря на существенный опыт психологической подготовки специалистов в учреждениях высшего образования, основанной на учёте трансформаций самосознания, в частности, на становлении профессиональных представлений, связанных с видоизменениями профессиональных знаний о самой профессиональной деятельности, её объекте, профессиональном сообществе и т.д., в современных реалиях системы высшего образования целенаправленного управления развитием профессиональных представлений, детальной оценки векторов их конфигураций в процессе профессионального становления самосознания субъекта деятельности фактически не осуществляется. В лучшем случае используется конкретный опыт отдельных специалистов, часто без его интерпретации педагогами и психологами, вне системного анализа проблем. Все это придаёт изучению особенностей формирования профессионального самосознания будущего специалиста особой актуальности, стимулирует использование Хакатон-экосистемы для осуществления форсайта вторичной занятости и самозанятости молодёжи в масштабах как отдельного вуза, так и региона. В процессе исследования и решения поставленных задач применялись следующие общенаучные и специальные методы исследований: метод системного анализа, метод аналитической группировки, сравнительного анализа, построения динамических и графических рядов. Для обобщения результатов исследования и подготовки предложений по использованию Хакатон-экосистемы для форсайта вторичной занятости и самозанятости молодёжи применены методы абстрактно-логического анализа и контент-анализа. В качестве базы исследования был выбран Киевский национальный университет технологий и дизайна. Методом социологического исследования вторичной занятости студенческой молодёжи избран анкетный опрос. В качестве инструментария исследования были разработаны две анкеты: для студентов и для выпускников. Предложено использование Хакатон-экосистемы для форсайта вторичной занятости и самозанятости студентов как модели стимулирования профессиональной социализации украинской молодёжи. По результатам исследования, определено, что условно можно выделить три траектории развития вторичной занятости студентов: спонтанно сформированная (случайно предложенная хорошая работа с высоким уровнем оплаты), запланированная (целенаправленный поиск вторичной занятости преимущественно по специальностям, получаемым в вузе, с целью развития профессиональных компетентностей и приобретение опыта) и вынужденная (занятость для улучшения или поддержания финансово-экономического благополучия, как правило, не по профилю получаемого образования). Подчёркивается, что вторичная занятость для украинских студентов – это не только получение опыта работы и возможность дополнительного заработка, но и этап профессионализации студенчества. Резюмируется, что условия и характер вторичной занятости отражаются на результативности профессионализации, где получение опыта работы, установление профессиональных контактов и перспектива трудоустройства после окончания университета рассматриваются как преимущество от привлечения студенческой молодёжи к вторичной занятости.
This article is an attempt to explore the opportunities of using the Hackathon ecosystem tools to perform a quality forecasting of a wide range of youth employment issues. It is observed that despite vast experience of psychological training in higher education institutions based on the transformation of self-awareness, shaping professional perceptions related to changes in professional knowledge of professional occupation as it is, its object, professional community, etc., modern University realia lack targeted management efforts towards developing job-related skills as well as comprehensive assessment of their changing trends in the process of professional enhancement of students’ self-consciousness. At best, specific good practice of individual specialists is used, often without its interpretation by teachers and psychologists and beyond the scope of systemic analysis of the research issues. All this challenges an impetus to further studies on developing professional self-awareness of future specialists and encourages active implementation of the Hackathon ecosystem tools to render a foresight on youth secondary employment and selfemployment at the level of University as well as in a regional setting. To attain the research agenda, the study employed the following general and special research methods: a system analysis method, an analytical grouping technique, comparative analysis, and dynamic and graph series construction. To summarise the research outcomes and to prepare a proposal draft on the opportunities to use the Hackathon ecosystem for offering a foresight on youth secondary employment and self-employment, the methods of abstract logical analysis and content analysis were used. Kyiv National University of Technologies and Design was chosen as the basis for this study. A questionnaire was chosen as a method of sociological research on student secondary employment. As a research toolkit, two questionnaires were developed: for students and for graduates. The study suggests using the Hackathon ecosystem to perform a foresight on student secondary employment and self-employment as a model to promote professional socialization of Ukrainian youth. According to the research findings, it is argued that there are three trajectories of student secondary employment: spontaneously formed (a good high paying job offered by chance), planned (targeted search for secondary employment according to the study major to gain professional competencies and work experience) and forced (employment to improve or maintain financial and economic well-being, usually beyond the education profile). An emphasis is put that secondary employment for Ukrainian students is not only the way to gain work experience and an extra pay opportunity but also an instrument of student professionalization. It is concluded that the terms and nature of secondary employment affect the professionalization effectiveness where gaining work experience, building professional contacts and employment prospects after graduation are viewed as a benefit for a wider student youth involvement in secondary employment.
DOI: 10.30857/2786-5398.2021.6.3
URI: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19874
ISSN: 2786-5398
Appears in Collections:Наукові публікації (статті)
Кафедра технології та дизайну текстильних матеріалів (ТДТМ)
Кафедра підприємництва та бізнесу (ПБ)
Журнал стратегічних економічних досліджень

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
JSED_2021_N6_P025-034.pdf779,27 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.