Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/21239
Назва: Дизайн-мислення: теоретичні підстави та критика
Інші назви: Design thinking: theoretical foundations and criticism
Автори: Косенко, Д. Ю.
Вишневська, О. В.
Остапик, С. В.
Ключові слова: дизайн-мислення
людиноорієнтований дизайн
теорія дизайну
методи дизайну
методологія дизайну
design thinking
human-oriented design
design theory
design methods
design methodology
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Косенко Д. Ю. Дизайн-мислення: теоретичні підстави та критика [Текст] / Д. Ю. Косенко, О. В. Вишневська, С. В. Остапик // Art and Design. - 2022. - № 4 (20). - С. 43-50.
Source: Art and Design
Короткий огляд (реферат): Мета – виявлення підоснов дизайн-мисленнєвого підходу та аналіз критичних засторог щодо теорії та практики дизайн-мислення на цій основі. В роботі використано метод структурно-логічного аналізу. Розглянуто теоретичні основи дизайн-мислення в контексті загальної методології дизайну. Виявлено, що особливостями підходу дизайн-мислення є першочергова увага до процедури "виявлення проблеми": вирішення проблеми відсувається на друге місце; деконструкція процесу проєктування характеризується поділом на окремі дрібні задачі, для вирішення яких пропонуються численні методи, або "інструменти дизайн-мислення", переважно евристичні. При цьому зазначається, що теорія дизайн-мислення є несистемною, не містить чітких критеріїв ані для побудови дизайн-стратегій, ані для класифікації та вибору методів, і таким чином не може бути названа методологією. Узагальнено критичні зауваги щодо практики дизайн-мислення. Доведено, що виявлені критикою застороги не є недоліками, а спричинені підставовими особливостями дизайн-мислення, і таким чином не можуть бути "виправлені" без руйнування усієї концепції. Вперше співвіднесено критику дизайн-мисленнєвого підходу та теоретичні основи цього підходу, виявлено сутнісні підстави критичних зауваг. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку загальної методології дизайну, а також у викладанні відповідних курсів дизайн-освіти.
Identifying the background of the design-thinking approach and analyzing critical caveats from the point of view of this background. Structural and logical analysis based on literature analysis. The theoretical foundations of design thinking in the context of general design methodology are studied. It was revealed that the features of the design thinking approach are primary attention to the “problem detection” procedure: solving the problem is relegated to the second place; and the deconstruction of the design process into separate small tasks, for the solution of which numerous methods, or “design-thinking tools”, are proposed, mostly heuristic. At the same time, it is noted that the theory of design thinking is unsystematic, does not contain clear criteria either for building design strategies, or for classifying and choosing methods, and thus cannot be called a methodology. Critical comments on the practice of design thinking are summarized. It has been proven that the reservations identified by the critics are not flaws, but caused by the underlying features of design thinking, and thus cannot be “fixed” without destroying the whole concept. For the first time, criticism of the design-thinking approach and the theoretical foundations of this approach are correlated, the essential grounds of critical comments are revealed. The results of the research can be used for the further development of the general design methodology, as well as in the teaching of relevant courses of design education.
DOI: 10.30857/2617-0272.2022.4.4
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/21239
ISSN: 2617-0272
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)
Art and Design
Кафедра дизайну інтер'єру і меблів (ДІМ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
artdes_2022_N4_P043-050.pdf398,99 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.