Сучасні аспекти використання допоміжних речовин в рецептурах ліофілізованих порошків

Abstract

Ліофілізація є загальновизнаним методом отримання стабільних лікарських засобів, які є термолабільними та/або приготовлені загальноприйнятим способом, мають проблеми зі стабільністю при тривалому зберіганні, а саме: зміна забарвлення препарату, зсув рН розчину, утворення деяких домішок, які можуть призвести до виникнення токсичних, побічних ефектів і складають приховану небезпеку для клінічної практики. Метою дослідження є аналіз сучасних аспектів використання допоміжних речовин в рецептурах ліофілізованих порошків. Оптимізація рецептури є сучасним підходом до скорочення часу первинного сушіння. Тому застосування нових сучасних стабілізаторів з більш високими критичними температурами та нових наповнювачів для скорочення часу первинного сушіння має вирішальне значення.

Lyophilization is a generally accepted method of obtaining stable medicines that are thermolabile and/or prepared by a conventional method have problems with stability during long-term storage, namely: a change in the color of the drug, a shift in the pH of the solution, the formation of some impurities that can lead to toxic side effects and constitute a hidden danger for clinical practice. The purpose of the study is to analyze modern aspects of the use of auxiliary substances in the formulations of lyophilized powders. Formulation optimization is a modern approach to reducing primary time drying. Therefore, the use of new modern stabilizers with higher critical temperatures and new fillers to reduce primary drying time is crucial.