Степовий діалект української мови на прикладі відеоматеріалів про спротив Херсонщини російській окупації

Abstract

Статтю присвячено вивченню степового діалекту української мови на прикладі відеоматеріалів про спротив Херсонщини російській окупації. Актуальність дослідження українських діалектів у сучасному контексті отримує новий поштовх через глобалізаційні процеси та виклики, що ставляться перед українським суспільством. Спротив окупації та зусилля національного самовизначення підкреслюють важливість збереження та розвитку мовної ідентичності. Використання діалектних висловлювань у стресових ситуаціях демонструє їхню значущість як засобу комунікації та виявлення національної самосвідомості. Такі випадки стають свідченням виживання та відновлення культурних та мовних особливостей, що робить дослідження українських діалектів надзвичайно актуальним у контексті сучасних викликів та трансформацій. Метою дослідження постає вивчення степового діалекту на прикладі відеоматеріалів про спротив Херсонщини російській окупації. У ході дослідження визначено поняття діалекту та його взаємозв’язок з іншими поняттями діалектології, прослідковано історію формування та загальні лінгвістичні особливості степового діалекту української мови та проаналізовано особливості репрезентації степового діалекту у мовленні херсонців під час спротиву російській окупації. Проведене дослідження демонструє, що діалект – це територіально обмежена форма існування мови, що має тільки усну сферу комунікації. Степовий діалект відноситься до південно-східного наріччя та охоплює південно-східні райони Кіровоградської, Дніпропетровської, Луганської областей, Крим, окремі райони Миколаївської, Одеської областей, Запорізьку, Донецьку, Херсонську області. Степовий діалект, властивий Херсонщині, виник унаслідок переселення і дозаселення степових районів України в XVII-XVIII ст. і сформувався в XIX-XX ст. Найбільш характерними ознаками степового діалекту в мовленні сучасних херсонців є такі: усічені форми дієслів І та ІІ дієвідмін, усічені форми прислівників, випадання в деяких словах й після голосної, відсутність чергування задньоязикових приголосних із шиплячими і свистячими, відсутність чергування [о] з [і], наближення [о] до [а] в ненаголошених складах, заміну відносного займенника який / яка / які займенником хто, вкраплення лексем російської мови до українського мовлення, а також тяжіння до слів загальнослов’янського походження у випадках наявності синонімів.

The article is devoted to the study of the steppe dialect of the Ukrainian language based on video materials about Khersonshchyna’s resistance against Russian occupation. The relevance of the study of Ukrainian dialects in the modern context receives a new impetus due to globalization processes and challenges the Ukrainian society faces. Resistance to the occupation and efforts for national self-determination emphasize the importance of preserving and developing language identity. The use of dialect expressions in stressful situations demonstrates their significance as a means of communication and the identification of national selfawareness. Such cases testify to the survival and restoration of cultural and language features, which makes the study of Ukrainian dialects extremely relevant in the context of modern challenges and transformations. The aim of the research is to analyze the steppe dialect usage in video materials about Khersonshchyna’s resistance against Russian occupation. In the course of the study, the concept of dialect and its relationship with other concepts of dialectology were defined, the history of formation and general linguistic features of the steppe dialect of the Ukrainian language were traced, and the peculiarities of the representation of the steppe dialect in the speech of the Kherson people during the resistance against Russian occupation were analyzed. The conducted research demonstrates that a dialect is a territorially limited form of existence of a language that has only the oral sphere of communication. The steppe dialect belongs to the southeastern dialect and covers the southeastern regions of Kirovohrad, Dnipropetrovsk, Luhansk oblasts, Crimea, some parts of Mykolaiv, Odesa oblasts, Zaporizhzhia, Donetsk, Kherson oblasts. The steppe dialect peculiar to the Kherson region arose as a result of resettlement and repopulation of the steppe regions of Ukraine in the 17th-18th centuries and was formed in the 19-20th centuries. The most characteristic features of the steppe dialect in the speech of modern Khersonians are the following: shortened forms of verbs of the 1st and 2nd conjugations, shortened forms of adverbs, dropping й in some words after a vowel, lack of alternation of back tongue consonants with hushing and hissing consonants, lack of alternation of [о] with [и], approximation of [o] to [a] in unstressed syllables, replacement of the relative pronoun який / яка / які with the pronoun хто, using the lexemes of the Russian language in Ukrainian speech, as well as tension to words of general-Slavic origin in cases of presence of synonyms.