Methodology of cognitive-discursive modelling of literary translation (case study of Ukrainian retranslations of W. Shakespeare's tragedies of the 19th-21st centuries)

Abstract

The article provides theoretical and methodological substantiation for the step-by-step construction of a cognitive-discursive model of the diachronic plurality in translation of a time-remote original work, which appears as a tool for revealing the internal mechanisms of translating a literary work and determining the criteria for the adequacy of the original and translation. This is a case study of W. Shakespeare’s tragedies as time-remote original works of England of the late 16th – early 17th centuries and their Ukrainian retranslations of the 19th-21st centuries. The algorithm of the complex methodology of cognitive-discursive modelling of literary translation, which incorporates the methods of discourse analysis and cognitive translation studies, involves five stages of construction of three modules: discursive, cognitive, and retranslation. The construction of a discursive module, the aim of which is to reveal the objective and subjective factors that influence the process and result of the translator’s interpretation of a time-remote original work, involves the construction of three components – extralingual, lingual, and interpretation, which takes place in the first three stages. The fourth stage is the building of a cognitive module, which reveals the internal mechanisms of the translation process caused by cognitive consonance (harmonious identity of the mental processes of the author and the translator) or cognitive dissonance (epistemological, ideological, and cultural-aesthetic). Cognitive consonance and cognitive dissonance result from the similarities and differences in the contexts of original creation and retranslations, which are previously defined in the discursive module. The translator’s decision to choose one or another translation strategy and local tactic in conditions of cognitive consonance or cognitive dissonance determines different degrees of cognitive proximity of the original and the translation: cognitive equivalence, cognitive analogy, and cognitive variance. The fifth stage is the construction of a retranslation module, which affirms that the translator’s choice of strategy (modernization or archaization, domestication or foreignization) and tactic (reproductive or adaptive) of transformational translation is conditioned by cognitive consonance or dissonance. The relevance of the research is determined by its appeal to the leading cognitive-discursive paradigm of modern translation studies and by the tendency of cognitive translation studies for the translation process modelling, according to which not only the translation result is the subject of study, but also the prerequisites that determine the translator’s approach to the reproduction of the original text in one way or another. Analysis and comparison of retranslations of a time-remote original text in the course of modelling the process of literary translation allows following the influence of discursive and cognitive factors on the process and result of translation. The creation of the cognitive-discursive model of the diachronic plurality in translation of the time-remote original text explains the translation decisions regarding the choice of the general strategy and local tactic of retranslations and, respectively, the diachronic plurality in translations of a time-remote original text.

У статті надано теоретико-методологічне обґрунтування поетапного конструювання когнітивно-дискурсивної моделі діахронної множинності перекладу часовіддаленого першотвору, яка постає інструментом розкриття внутрішніх механізмів перекладу літературного твору і визначення критеріїв адекватності оригіналу і перекладу. Матеріалом дослідження слугували трагедії В. Шекспіра як часовіддалені першотвори Англії кінця XVI – початку XVII ст. та їх різночасові українські ретрансляції XIX-XXI ст. Алгоритм комплексної методології когнітивно-дискурсивного моделювання художнього перекладу, яка інкорпорує методи дискурсології і когнітивної транслятології, передбачає п’ять етапів конструювання трьох модулів: дискурсивного, когнітивного і ретрансляційного. Побудова дискурсивного модуля, метою якого є розкриття об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на процес і результат інтерпретації перекладачем часовіддаленого першотвору, передбачає конструювання трьох складників – екстралінгвального, лінгвального та інтерпретаційного, що відбувається на трьох перших етапах. Четвертий етап – це побудова когнітивного модуля, який розкриває внутрішні механізми перекладацького процесу, зумовлені когнітивним консонансом (гармонійною тотожністю мисленнєвого процесу автора і перекладача) чи когнітивним дисонансом (гносеологічним, ідеологічним і культурно-естетичним), які спричинені попередньо визначеними у дискурсивному модулі подібностями і відмінностями у контекстах створення першотвору і ретрансляцій. Прийняття перекладачем рішення щодо вибору тієї чи іншої перекладацької стратегії та локальної тактики в умовах когнітивного консонансу чи когнітивного дисонансу зумовлює різну ступінь когнітивної близькості оригіналу і перекладу: когнітивну еквівалентність, когнітивну аналогічність і когнітивну варіантність. П’ятий етап – це конструювання ретрансляційного модуля, який розкриває вплив когнітивного консонансу та когнітивного дисонансу на вибір перекладачем стратегії (модернізації чи архаїзації, доместикації чи форенізації) і тактики (репродуктивної чи адаптивної) трансформаційного перекладу.