Форсайт-дослідження щодо забезпечення розвитку енергетичного сектору України в умовах надзвичайних ситуацій, зумовлених повномашстабною агресією рф.

Abstract

Наполягається, що в України наявна одна з найбільш потужних енергомереж, яка через її транзитний характер викликає значний інтерес за кордоном, особливо електроенергетична галузь. Установлено, що виробництво електроенергії в Україні набуло свого піку в 1990 р. Проте в період 2000-2021 рр. Україна експортувала значну частину власної електроенергії за кордон (2006 рік був одним із найбільш продуктивних для її експортування). Виявлено, що в період з 2008 по 2021 роки в структурі джерел постачання електричної енергії України за видами генеруючих установок із найбільш вагомою установленою потужністю були атомні електростанції, а також теплові електростанції, теплоелектроцентралі. Стан же розвитку відновлювальної енергетики в Україні охарактеризовано як незадовільний. У той же час, завданням України у найближчій перспективі є забезпечення вироблення 25% електроенергії із відновлюваних джерел енергії. Акцентовано, що допомогти реалізувати це завдання покликаний схвалений урядом України проект Спільної робочої програми з Міжнародним енергетичним агентством на період 2025–2026 рр. Установлено, що Україна долучилась до цієї міжнародної енергетичної інституції у 2022 р. Доведено, що повномасштабна агресія рф в Україні не тільки негативно позначається на рівні її безпеки, а й змушує обирати між системою власної безпеки та процесами суверенізації, демократизації й легітимації. Свідченням цього є ухвалене парламентом України рішення щодо закупівлі нею обладнання для Хмельницької АЕС у Болгарії, яка перед тим придбала це обладнання в рф. Аргументовано,що вирішення дилеми щодо гарантування енергетичної безпеки з урахуванням аспектів суверенізації, демократизації та легітимації потрібно здійснювати в площині пошуку альтернатив, які будуть однаково зважати на сучасні вимоги і часу,і суспільства.

It is insisted that Ukraine has one of the most powerful energy networks, which, due to its transit nature, is of significant interest abroad, especially the electricity industry. It has been established that electricity production in Ukraine peaked in 1990. However, in the period 2000-2021, Ukraine exported a significant part of its own electricity abroad (2006 was one of the most productive years for exporting Ukrainian electricity).It has been revealed that in the period from 2008 to 2021, the structure of Ukraine's electricity supply sources by type of generating installations with the most significant installed capacity were nuclear power plants, as well as thermal power plants, and combined heat and power plants. The state of development of renewable energy in Ukraine is characterized as unsatisfactory. At the same time, Ukraine's task in the near future is to ensure the generation of 25% of electricity from renewable energy sources. It is emphasized that the draft Joint Work Program with the International Energy Agency for the period 2025–2026, approved by the Ukrainian government, is designed to help implement this task. It is established that Ukraine joined this international energy institution in 2022. It is proven that the full-scale aggression of the Russian Federation in Ukraine not only negatively affects the level of its security, but also forces it to choose between its own security system and the processes of sovereignty, democratization and legitimation. This is evidenced by the decision approved by the Ukrainian parliament on the purchase of equipment for the Khmelnytskyi NPP in Bulgaria, which had previously purchased this equipment from the Russian Federation. It is argued that the solution to the dilemma of ensuring energy security, taking into account the aspects of sovereignty, democratization and legitimation, must be carried out in the context of searching for alternatives that will equally take into account the modern requirements of time and society.