Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/31305
Title: Institutional Terminology in Translation: A Cultural-Linguistic Interface in Business Communication
Other Titles: Інституційна термінологія у перекладі: Культурно-мовний інтерфейс у бізнес-комунікації
Authors: Boiko, Yana Viktorivna
Keywords: legal-linguistic competence
pragmatic adaptation
institutional discourse
terminological asymmetry
translation strategies
targetoriented equivalence
перекладацькі стратегії
cross-cultural specificity
термінологічна асиметрія
інституційний дискурс
міжкультурна специфіка
цільова еквівалентність
прагматична адаптація
правничо-лінгвістична компетентність
Issue Date: 25-Sep-2025
Citation: Boiko Ya.V. Institutional Terminology in Translation: A Cultural-Linguistic Interface in Business Communication / Ya.V. Boiko. – (Філологія. Журналістика) // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. – 2025. – Том 36 (75), № 4. – С. 255-262.
Source: Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського
Abstract: This paper examines the challenges and strategies involved in translating institutionally bound terms across languages within the context of international institutional discourse. It highlights the importance of understanding the socio-political, legal, and cultural frameworks that shape these specialized lexical units, as they often reflect the structural and ideological foundations of national governance systems and rarely have direct equivalents in other languages. Emphasizing the translator’s role as a cultural mediator, the study draws on contemporary translation theory and interdisciplinary research to explore adaptive, context-sensitive strategies, such as function-oriented descriptive translation, borrowing with explanatory apposition, and contextual adaptation, that ensure semantic precision and functional relevance. Strategic decisions must account for systemic (dis)equivalence between legal traditions, the communicative purpose of the text, and the institutional literacy of the target audience. Particular attention is given to the behaviour of institutional vocabulary within formal registers, which demand terminological consistency, pragmatic clarity, and genrespecific precision. Through comparative analysis of examples from Anglo-American and post-Soviet legal and administrative systems, the study demonstrates how cultural distance and divergent legal traditions necessitate informed, flexible translation solutions. Institutional terms are shown to mirror national ideologies and governance models, reinforcing the need for nuanced, culturally informed translation practices. The findings advocate for a systematic, interdisciplinary approach that combines linguistic proficiency with legal and cultural competence. This ensures accurate and transparent communication across multilingual professional environments, particularly when translating high-stakes documents such as treaties, policy statements, and international agreements.
У статті розглядаються виклики та стратегії, пов’язані з перекладом інституційно зумовленої термінології у межах міжнародного офіційного дискурсу. Акцентовано на важливості розуміння соціополітичного, правового та культурного контекстів, які формують ці спеціалізовані лексичні одиниці, що часто відображають структурні та ідеологічні засади національних моделей державного управління і зазвичай не мають прямих відповідників у мові перекладу. З урахуванням ролі перекладача як культурного посередника, дослідження спирається на сучасну теорію перекладу та міждисциплінарні підходи для аналізу адаптивних, контекстуально зумовлених стратегій, таких як функціонально орієнтований описовий переклад, запозичення з пояснювальним додаванням, контекстуальна адаптація, які забезпечують семантичну точність і функціональну релевантність. Стратегічний вибір способу перекладу має враховувати системну (не)еквівалентність правових систем, комунікативну мету тексту й інституційну обізнаність цільової аудиторії. Особливу увагу приділено функціонуванню інституційної лексики в межах формального стилю, який передбачає стандартизацію, термінологічну послідовність і прагматичну чіткість. Порівняльний аналіз термінів, запозичених із англійськоамериканської та пострадянської адміністративно-правової традиції, демонструє, як культурна дистанція та правові відмінності зумовлюють потребу в гнучких, обґрунтованих перекладацьких рішеннях. Інституційна термінологія розглядається як відображення національної ідеології та моделі управління, що підкреслює необхідність чутливого до контексту, культурно обізнаного підходу до її перекладу. У підсумку, дослідження обґрунтовує потребу в системному, міждисциплінарному підході, який поєднує мовну компетентність із юридичною та культурною обізнаністю задля досягнення точного та прозорого міжкультурного спілкування в багатомовному професійному середовищі, зокрема у перекладі документів високого рівня відповідальності, таких як міжнародні угоди, політичні заяви та офіційне листування.
DOI: doi.org/10.32782/2710-4656/2025.4.1/41
URI: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/31305
Faculty: Інститут права та сучасних технологій
Department: Кафедра філології та перекладу (ФП)
ISSN: 2710-4664
Appears in Collections:Наукові публікації (статті)
Кафедра філології та перекладу (ФП)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бойко_стаття.pdf399,91 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.