Особливості розроблення дизайну логотипів з етнічними та етнонаціональними елементами

Abstract

Мета. Дослідити естетичні принципи формування брендової ай дентики на основі етнодизайну у сучасному українському візуальному середо вищі. Визначити, яким чином етнічна символіка, зокрема орнаменти, кольори, архетипні форми та шрифтові стилізації, інтегрується у логотипи українських брендів і державних установ. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано візуально-а налітичний метод, елементи семіотичного та контент-аналізу, а також порів няльний аналіз. Об’єктом дослідження стали понад 100 логотипів українських брендів і установ із різних сфер: культури, освіти, комерції та державного управ ління. Усі об’єкти вибрано за наявністю етнічних елементів, таких як орнаменти, кольори, шрифти та національна символіка. Результати. У результаті дослідження запропоновано типологію логотипів з етнічними елементами: текстові (шрифтові стилізації), графічні (з орнаменталь ними мотивами), емблемні (з державними знаками) та змішані. Зокрема, роз глянуто логотипи брендів CHERNIKOVA, ZARINA, Kalyna Store, Dukach, Zerno, Varenyky Fashion, а також державних установ ДАРТ та факультету прокуратури НЮУ імені Ярослава Мудрого. Аналіз підкреслив гармонійне поєднання етнокодів, таких як калинові грона, зірки, ромби, тризуб, із сучасною графічною мовою. Описано колористичні рішення (наприклад, червоно-чорні та синьо-жовті поєд нання), що підсилюють емоційний зміст і культурну автентичність логотипів. Наукова новизна. Здійснено систематизований аналіз етнодизайну в ло готипах у межах культурно-комунікативної парадигми. Дослідження поглиблює уявлення про етнодизайн як засіб візуальної репрезентації національної іден тичності та культурної пам’яті в межах бренд-комунікації. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані у практиці графічного дизайну, брендингу, культурного менеджменту, візуальних комунікацій, а також в освітніх програмах у сфері дизайну, мистецтвознавства та культурології. Представлені висновки можуть стати основою для подальших до сліджень візуальної культури України в контексті цифрової трансформації