Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/31979
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШаповалова, Алла Миколаївна-
dc.date.accessioned2025-12-04T08:16:29Z-
dc.date.available2025-12-04T08:16:29Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationШаповалова А. М. Етнополітичні конфлікти в умовах глобалізації: сучасні виклики та динаміка / А. М. Шаповалова // Politicus.- 2025. - Вип. 3. – С. 203-206.uk
dc.identifier.issn2414-9616uk
dc.identifier.urihttps://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/31979-
dc.description.abstractАктуальність проблеми. Етнополітичні конфлікти є однією з найбільш складних та руйнівних форм насильства у сучасному світі, що зазнають значних трансформацій під впливом глобалізаційних процесів. Їхня зростаюча інтенсивність та фрагментація створюють серйозні виклики для міжнародної безпеки та стабільності. У 2024 році було зафіксовано 61 державний збройний конфлікт у 36 країнах, що є найвищим показником за понад сім десятиліть, а кількість конфліктних подій майже подвоїлася за останні п’ять років. Мета дослідження. Головною метою даного дослідження є всебічний аналіз сутності, причин та динаміки етнополітичних конфліктів в умовах глобалізації, а також іден- тифікація ключових концептуальних підходів до їх вивчення. Дослідження прагне виявити вплив глобалізаційних чинників на фази розвитку конфліктів та запропонувати багатовимірний підхід до їх ефективного врегулювання, зважаючи на сучасні виклики, зокрема у цифровому просторі. Методи. Для досягнення поставленої мети, в дослідженні використовується комплексний методологічний апарат. Теоретичний аналіз ґрунтується на узагальненні трьох основних концептуальних підходів: примордіалістичного (що акцентує на «природній» спорідненості та ідентичності), інструменталістського (що розгля- дає конфлікти як інструмент політичної мобілізації) та конструктивістського (що трактує етнічність як конструйовану категорію). Для ілюстрації та підтвердження теоретичних положень застосовується кейс-стаді метод, що включає детальний розгляд трьох знакових прикладів: Югославські війни, Геноцид у Руанді та Криза рохінджа в М’янмі. Результати дослідження. Дослідження показує, що глобалізація є не лише інтеграційною силою, але й джерелом значних загроз. Вона посилює етнічну поляризацію, загострює соціально-економічну нерівність та створює нові можливості для політичних маніпуляцій етнічністю. Розглянуті кейси переконливо демонструють, як історична спадщина, внутрішня політична нестабільність та глобальний контекст взаємодіють, трансформуючи внутрішні суперечності у масове насильство. Особливу увагу приділено зростаючій ролі цифрових технологій, зокрема соціальних мереж, у поширенні мови ворожнечі та дезінформації, що стали потужним інструментом радикалізації та ескалації конфліктів (як показав приклад М’янми та Руанди).uk
dc.subjectетнополітичні конфліктиuk
dc.subjectміжнародна безпекаuk
dc.subjectглобалізаціяuk
dc.subjectетнічністьuk
dc.subjectмиротворчістьuk
dc.subjectдезінформаціяuk
dc.subjectсоціально-економічна нерівністьuk
dc.titleЕтнополітичні конфлікти в умовах глобалізації: сучасні виклики та динамікаuk
dc.typeArticleuk
local.subject.sectionСоціально-гуманітарні наукиuk
local.sourcePoliticusuk
local.subject.facultyФакультет економіки та управлінняuk
local.identifier.sourceВидання Україниuk
local.subject.departmentКафедра приватного та публічного праваuk
local.identifier.doi10.24195/2414-9616.2025-3.31uk
local.subject.method0uk
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
33.pdf206,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.