Етнополітичні конфлікти в умовах глобалізації: сучасні виклики та динаміка

Abstract

Актуальність проблеми. Етнополітичні конфлікти є однією з найбільш складних та руйнівних форм насильства у сучасному світі, що зазнають значних трансформацій під впливом глобалізаційних процесів. Їхня зростаюча інтенсивність та фрагментація створюють серйозні виклики для міжнародної безпеки та стабільності. У 2024 році було зафіксовано 61 державний збройний конфлікт у 36 країнах, що є найвищим показником за понад сім десятиліть, а кількість конфліктних подій майже подвоїлася за останні п’ять років. Мета дослідження. Головною метою даного дослідження є всебічний аналіз сутності, причин та динаміки етнополітичних конфліктів в умовах глобалізації, а також іден- тифікація ключових концептуальних підходів до їх вивчення. Дослідження прагне виявити вплив глобалізаційних чинників на фази розвитку конфліктів та запропонувати багатовимірний підхід до їх ефективного врегулювання, зважаючи на сучасні виклики, зокрема у цифровому просторі. Методи. Для досягнення поставленої мети, в дослідженні використовується комплексний методологічний апарат. Теоретичний аналіз ґрунтується на узагальненні трьох основних концептуальних підходів: примордіалістичного (що акцентує на «природній» спорідненості та ідентичності), інструменталістського (що розгля- дає конфлікти як інструмент політичної мобілізації) та конструктивістського (що трактує етнічність як конструйовану категорію). Для ілюстрації та підтвердження теоретичних положень застосовується кейс-стаді метод, що включає детальний розгляд трьох знакових прикладів: Югославські війни, Геноцид у Руанді та Криза рохінджа в М’янмі. Результати дослідження. Дослідження показує, що глобалізація є не лише інтеграційною силою, але й джерелом значних загроз. Вона посилює етнічну поляризацію, загострює соціально-економічну нерівність та створює нові можливості для політичних маніпуляцій етнічністю. Розглянуті кейси переконливо демонструють, як історична спадщина, внутрішня політична нестабільність та глобальний контекст взаємодіють, трансформуючи внутрішні суперечності у масове насильство. Особливу увагу приділено зростаючій ролі цифрових технологій, зокрема соціальних мереж, у поширенні мови ворожнечі та дезінформації, що стали потужним інструментом радикалізації та ескалації конфліктів (як показав приклад М’янми та Руанди).