Стратегії реінжинірингу від монолітної до мікросервісної архітектури: аналіз ефективності та ризиків

Abstract

У сучасному світі, де динамічний розвиток програмного забезпечення є критично важливим, багато організацій стикаються з обмеженнями застарілих монолітних архітектур. Дана робота аналізує ключові проблеми, пов’язані з технічним боргом та масштабуванням таких систем, і представляє систематизований підхід до їх модернізації. В основу дослідження покладено стратегію реінжинірингу з використанням патерну «Strangler Fig» для плавного переходу до мікросервісної архітектури. Розглянуто роль API Gateway та Service Discovery як інструментів, що забезпечують керованість та гнучкість розподілених систем. Особлива увага приділяється практичним аспектам впровадження моніторингу (Prometheus, Grafana) як засобу для об'єктивної оцінки ефективності процесу та мінімізації ризиків. Результати дослідження показують, що правильно спланований та інструментально підкріплений реінжиніринг дозволяє значно підвищити швидкість розробки, масштабованість та відмовостійкість програмних систем, що є ключовим для вирішення сучасних наукових проблем у сфері програмної інженерії.