Формування міського апарату радянської влади (1920–1921 роки): на прикладі міста Славути

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати процес створення та діяльності місь-кого апарату влади в прикордонних містечках УСРР в перші роки оформлення радянської влади (1920–1921 рр.). Об’єктом дослідження обрано містечко Славуту (теперішній Шепетівський район Хмельницької області), яке у досліджуваний період було одним з найактивніших центрів впрова-дження радянської влади у прикордонній зоні. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення архівних документів, зокрема матеріалів статистичного характеру, діловодної документації органів місцевої та районної влади. Наукова новизна полягає в тому, що на основі ана-лізу широкого кола архівних джерел вперше проаналізовано, як відбувалося становлення більшовицьких (радянських) органів влади на місцях, які методи та прийоми застосовувалися цією владою під час керівництва міським господарством. Стаття сприятиме глибшому розумінню впровадження біль-шовицької системи управління та формування радянського бюрократичного апарату на українських землях. Висновки. З остаточною окупацією теренів Правобережної України у 1920-му році та фор-муванню радянсько-польського кордону в містах прикордонної смуги розпочався процес формування органів більшовицької місцевої влади. Як і в інших населених пунктах України цей процес був спрямо-ваний на створення жорсткої вертикальної системи управлінських статусів, де нижчий орган під-порядковувався єдиному вищому органу влади. Однак, прикордонний статус даних містечок вносив свої корективи в цю вертикаль впроваджуючи подвійне, а часом й потрійне підпорядкування місцевої влади – місцевим цивільним радам, місцевим революційним комітетам та командуванню дислокованих тут військових частин. Характерною рисою системи управління прикордонних міст був той факт, що волосні виконавчі комітети та міські ради в 1920–1921 рр., по суті, виконували роль структурних під-розділів-відділів місцевих волосних революційних комітетів. Наступною характерною рисою системи місцевого управління в 1920–1921 році стало явище формування кадрового потенціалу, який визначався не доведеними зверху нормативами, а виключно наявністю тих чи інших працівників на місцях

Research Objective. The aim of this study is to analyze the formation and operation of the municipal administrative apparatus in the borderland towns of the Ukrainian SSR during the first years of Soviet state-building (1920–1921). The town of Slavuta (present-day Shepetivka district, Khmelnytskyi region) was chosen as the object of the study, as it represented one of the most active centers of early Soviet institutional implementation within the border zone. Methodology. The research methodology is grounded in the principles of historicism and an interdisciplinary approach. The study employs methods of historical and source-critical analysis to examine archival materials, including statistical documents and administrative records produced by local and district authorities. Originality. The scholarly novelty of this work lies in its comprehensive anal-ysis of a wide array of archival sources to reconstruct, for the first time, the processes through which Bolshevik (Soviet) institutions of local governance emerged, as well as the strategies and mechanisms these institutions employed in managing urban affairs. The article contributes to a deeper understanding of the introduction of the Bolshevik administrative system and the formation of the Soviet bureaucratic apparatus in Ukrainian territories. Conclusions. Following the final occupation of Right-Bank Ukraine in 1920 and the establishment of the Soviet-Polish border, the towns situated within the frontier zone became sites of active formation of Bolshevik local authorities. As in other settlements across Ukraine, this process aimed to construct a rigid vertical hierarchy of administrative bodies, in which lower institutions were subordinated to a single higher governing authority. However, the borderland status of these towns introduced specific modifications to this hierarchy by establishing dual – and at times even triple – subordination of local authorities to civil councils, revolutionary committees, and the command of military units stationed in the area. A defining feature of gover-nance in these border towns was that volost executive committees and town councils in 1920–1921 effectively operated as departmental subdivisions of local revolutionary committees. Another characteristic aspect of local administration during this period was the formation of staffing structures not according to standardized norms imposed from above, but rather on the basis of the personnel available on the ground