Цифрова трансформація демократії в Україні: роль медіа, протоколів, політичного іміджу та нових форматів політичної участі

Abstract

Стаття присвячена дослідженню процесів електронної демократії та цифрової трансформації політичної участі в Україні в контексті сучасних викликів демократизації. Розглянуто теоретичні засади електронної демократії, проаналізовано досвід впровадження цифрових технологій у політичний процес України, виявлено основні проблеми та перспективи розвитку. Особливу увагу приділено впливу пандемії COVID-19 та війни на прискорення процесів цифровізації політичної сфери. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний та компаративістський підходи. Проаналізовано сучасні форми електронної політичної участі, включаючи електронні петиції, онлайн-консультації, цифрове голосування та електронні референдуми. Виявлено, що цифрова трансформація політичної участі в Україні характеризується нерівномірністю розвитку, цифровим розривом між різними соціальними групами та регіонами, а також недостатнім рівнем кібербезпеки. Запропоновано концептуальну модель розвитку електронної демократії в Україні, що враховує специфіку національного контексту. Доведено необхідність комплексного підходу до впровадження цифрових технологій у політичний процес, який би поєднував технологічні інновації з інституційними реформами та підвищенням цифрової грамотності громадян. Результати дослідження можуть бути використані для формування державної політики у сфері цифрової трансформації та розвитку громадянського суспільства. Медіаграмотність стала критично важливою компетенцією в умовах інформаційної війни. В Україні реалізуються освітні програми з розвитку критичного мислення та навичок верифікації інформації. Громадські організації проводять тренінги, створюють освітні матеріали, розробляють онлайн-курси. Міністерство освіти інтегрує медіаграмотність у шкільну програму