Особливості розвитку української поп-культури кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Abstract

Впродовж останніх десятиліть, в музикознавчій культурі, відбулися ва- гомі зміни щодо продукування та відображення естрадного мистецтва на сцені. Зокрема, такі науково-теоретичні та практичні аспекти спостерігаються в культурологічних та мистец- твознавчих течіях. Це пояснюється тим, що музична культура, шоу-бізнесової діяльності, кінця ХХ – початку ХХІ століття ознаменувала якісно нові межі у розкритті творчості та та- ланту особистості. Окремо можемо уточнити, що логічно визначальні ідеї постмодернізму (основна концепція тут наголошуватиметься на деструктуралізмі та децентралізація суспі- льства) зумовили визнання єдиною цінністю не обмежену свободу самовираження митця. Таким чином, саморозкриття особистісності артиста, в засобах пост модерного мистецтва, полягає у безлічі форм культуро-творчих ракурсів, що відображається в експериментаторс- тві та новаторстві музичних творів, стиранні кордонів між мистецтвом та іншими митецьки- ми сферами, поєднанням соціально-важливих компетентностей суспільства та музикознав- чих проблематик. Головна формотворча особливість музичного мистецтва України полягає у тотожності зовнішньо-стильових ознак музичної культури країн Заходу та Сходу та фор- муванням власної української консистенції популярної пісні, з використанням автентичних зворотів та національних мелосів.