Аналіз законодавчої регуляції використання наночасток срібла у шкіряній промисловості

Abstract

Мета дослідження полягає у порівнянні регуляторних підходів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та України до застосування наночасток срібла у шкіряній промисловості та формулюванні практичних рекомендацій щодо гармонізації української нормативно-правової бази з міжнародними стандартами. Методи включають аналітичний огляд літератури щодо властивостей шкіряних матеріалів як субстрату для сорбції й росту мікроорганізмів, можливостей використання наночасток срібла в якості біоцидного засобу для обробки шкіряних матеріалів та аналіз регуляторних регламентів, здійснений у вигляді порівняльно-правового оцінювання чинних документів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та України. Результати засвідчують, що натуральна шкіра як матеріал для взуття створює умови для росту бактерій і грибків, підвищуючи ризики виникнення інфекцій, особливо у людей із діабетом, порушеннями периферичного кровообігу та імунодефіцитами. Антимікробні агенти (біоциди) зменшують мікробне навантаження. Наночастки срібла (AgNPs) демонструють високу біоцидну активність, однак, їх використання пов’язане з невизначеністю щодо довгострокової безпеки, потенційною токсичністю та екологічними ризиками. Виявлено, що у ЄС застосування AgNPs потребує окремої оцінки наноформи, реєстрації, маркування і післяринкового нагляду; у США регуляція розподіляється між EPA, FDA, CPSC та OSHA залежно від призначення товару широкого вжитку; в Україні відсутні законодавчі норми для використовуваних наноматеріалів. Наукова новизна полягає у комплексному порівняльно-правовому оцінюванні регуляторних моделей ЄС, США та України щодо застосування AgNPs як біоцидних агентів у шкіряній промисловості. Дістало подальшого розвитку обґрунтування специфічних ризиків використання AgNPs для виробництва шкіряних матеріалів. Виявлено та систематизовано прогалини в українському законодавстві, зокрема відсутність вимог до реєстрації, маркування та оцінки токсичності наноматеріалів, на відміну від регламентів REACH (ЄС) та підходів EPA/FDA (США)." Практичне значення результати дослідження мають для розробки національних технічних регламентів та стандарт в безпеки шкіряних матеріалів з антимікробними властивостями. Розроблено практичні рекомендації щодо гармонізації української нормативної бази з вимогами ЄС, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української продукції на міжнародному ринку та забезпеченню екологічної безпеки. Запропоновані підходи можуть бути використані органами сертифікації та контролю для впровадження обов’язкового маркування товарів, що містять наноматеріали, а також виробниками шкіряних матеріалів для розробки безпечних протоколів антимікробної обробки.