Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33891
Назва: Акварель у творчості Миколи Глущенка: образно-стильові трансформації та колористичні стратегії
Автори: Копієвська, Ольга Рафаілівна
Ключові слова: акварель
Микола Глущенко
колористика
постімпресіонізм
українське мистецтво ХХ століття
художній стиль
Дата публікації: кві-2026
Бібліографічний опис: Копієвська О. Р. Акварель у творчості Миколи Глущенка: образно-стильові трансформації та колористичні стратегії / О. Р. Копієвська // Актуальнi питання гуманiтарних наук. - Вип. 96, том 1. - 2026. - С.205-209.
Source: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується акварельна творчість Миколи Глущенка як самостійне та виразне художне явище в українському мистецтві XX століття. Особлива увага приділяється впливу європейського модернізму та постімпресіоністських практик на формування стилю художника, а також його здатності поєднувати європейські колористичні принципи з українською образною традицією. Розглядаються також творчі й інтелектуальні контакти, як фактори, що стимулювали експерименти з формою і світлотінню у акварельних роботах. Методологія дослідження базується на комплексному мистецтвознавчому підході, який поєднує аналіз художньої техніки, колористики та стилістичних особливостей акварельних творів Миколи Глущенка з історико-культурним контекстом його творчості. Це дозволяє не лише оцінити технічні й естетичні особливості акварелей, а й показати їхнє значення у формуванні української колористичної традиції та взаємозв’язок із загальноєвропейським мистецьким процесом. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі акварельної спадщини Миколи Глущенка як самостійного й повноцінного напряму його творчості, а не допоміжної техніки. Показано, що акварель у творчості М. Глущенка виступає не допоміжним матеріалом, а засобом художнього осмислення світу, через який передаються психологічні стани, світлові й повітряні ефекти, а також ритм і динаміка природних явищ. Дослідження підкреслює значення акварельного доробку М. Глущенка для українського мистецтва та колористичної традиції XX століття. Зроблено висновок, що через прозорість фарб та контроль над водою й пігментом художник передавав ефемерні стани світла, повітря та настрою простору, досягаючи високого рівня емоційної виразності. Контрасти холодних і теплих тонів, ритмічні мазки та свобода виконання створюють відчуття живого, динамічного простору. Природа при цьому – не проста репрезентація, а інтерпретація стану середовища – світла, води, повітря та часу. Композиції передають внутрішній ритм і емоційний стан митця, а контури форм часто розчиняються у кольорових мазках, підкреслюючи динаміку й прозорість
DOI: 10.24919/2308-4863/96-1-29
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/33891
Faculty: Факультет культури і креативних індустрій
Department: Кафедра сценічного мистецтва і культури
ISSN: 2308-4855
2308-4863
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації (статті)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
31.pdf344,22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.