Naming strategies in media discourse: functional-pragmatic aspects

Abstract

У статті розглядаються стратегії неймінгу в медіадискурсі з функціонально-прагматичної перспективи з акцентом на їхню роль у конструюванні смислів, оцінюванні та впливі на аудиторію. Неймінг трактується не як нейтральний акт номінації, а як свідома комунікативна практика, зумовлена соціокультурним контекстом, ідеологічною орієнтацією та дискурсивно зумовленими конвенціями. Спираючись на прагматичний, когнітивний і дискурсивно-аналітичний підходи, дослідження простежує еволюцію стратегій неймінгу від класичної риторики до сучасної медіакомунікації та підкреслює зростання їхньої значущості в умовах цифровізації й інформаційного перенасичення. У роботі здійснено систематизацію стратегій неймінгу відповідно до їхніх домінантних функцій і прагматичних ефектів, зокрема виокремлено ідентифікаційні, оцінні, інтерпретаційні (фреймінгові), переконувальні, маніпулятивні, експресивні та увагоприваблювальні стратегії. Особливу увагу приділено прагматичним механізмам, за допомогою яких стратегії неймінгу впливають на інтерпретацію та оцінювання подій, зокрема фреймінгу, імпліцитній оцінці, пресупозиції, категоризації та маркуванню, контекстуальному праймінгу, емоційній активації та ідеологічному позиціюванню. Проведений аналіз засвідчує, що стратегії неймінгу функціонують як стислі наративи, які активують спільне культурне знання, спрямовують сприйняття аудиторії та регулюють емоційні й ідеологічні реакції. Отримані результати свідчать про центральну роль стратегій неймінгу у формуванні медійних наративів, конструюванні домінантних смислів і впливі на громадську думку. Дослідження поглиблює розуміння неймінгу як багатофункціонального й прагматично орієнтованого процесу в сучасному медіадискурсі та пропонує теоретичну основу для подальших студій у галузі медіалінгвістики, прагматики та дискурс-аналізу.