Stylistic systematisation of characters as a tool for visual narrative identity formation in fashion communication

Abstract

Персонаж дедалі частіше функціонує не як допоміжний елемент айдентики, а як самостійна естетична система, що визначає стилеві коди, композиційні принципи та характер комунікації. Водночас у науковому дискурсі відсутня цілісна модель його стилістичної систематизації, що ускладнює аналіз впливу персонажа на сучасне проєктування костюма. Мета роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та розробці багаторівневої стилістичної систематизації персонажів як базового інструмента формування візуальної наративної ідентичності бренду, а також у визначенні механізмів їхнього впливу на композиційне моделювання в умовах цифрового середовища. Методологічну основу становило поєднання системно-структурного аналізу, семіотичного та іконологічного підходів, методу порівняльної типології, елементів морфологічного аналізу форми, а також моделювання концептуальних структур. Розроблено теоретичну модель стилістичної систематизації, у межах якої персонаж інтерпретується як багаторівнева структура, що забезпечує цілісність візуальної наративної ідентичності бренду. Модель включила три взаємопов’язані рівні. Технологічний рівень визначив морфологію та способи втілення образу, від статичної графіки до динамічних систем ігрового дизайну. Семіотичний рівень ідентифікував архетипні основи та культурні прототипи, включаючи як історичних постатей, так і цифрових аватарів. Функціональний рівень визначив комунікативну роль персонажа як символічного представника, експертного посередника або стилістичного домінанта в рамках стратегії бренду. Дослідження обґрунтувало перетворення символу з пасивного знака на автономного естетичного посередника між цифровими середовищами та фізичним дизайном одягу. Воно продемонструвало, що просторові та часові символи породжують нові підходи до композиції, силуету та динаміки форм, впливаючи на сучасні модні тенденції. Отримані результати можуть бути використані у дизайн-проєктуванні, розробці бренд-стратегій, створенні цифрових колекцій та освітніх програмах з дизайну одягу і візуальних комунікацій.

The character increasingly functions not as a secondary identity element but as an autonomous aesthetic system shaping stylistic codes and compositional logic. However, research lacks an integrated model that explains its impact on fashion design processes. The purpose of this study was to develop a multi-level stylistic systematisation of characters and to define their influence on compositional modelling in digital contexts. The methodological basis consisted of a combination of systemic structural analysis, semiotic approach, comparative typology, elements of morphological analysis of form, and modelling of conceptual structures. A theoretical model was proposed in which the character was interpreted as a multi-layered structure ensuring visual integrity. The model included three interrelated levels. The technological level defined morphology and modes of embodiment, from static graphics to interactive digital formats. The semiotic level identified archetypal foundations and cultural prototypes, including both historical figures and digital avatars. The functional level determined the character’s communicative role as a symbolic representative, expert mediator, or stylistic dominant within brand strategy. The study substantiated the transformation of the character from a passive sign into an autonomous aesthetic mediator between digital environments and physical fashion design. It demonstrated that spatial and temporal characters generate new approaches to composition, silhouette, and form dynamics, influencing contemporary fashion trends. The findings can be applied in fashion design practice, brand strategy development, digital collection creation, and design education.