Formation of a competitiveness strategy for energy enterprises of Ukraine in the context of sustainable development

Abstract

The article examines the theoretical, methodological and applied principles of forming a strategy for ensuring the competitiveness of Ukrainian energy enterprises in the context of sustainable development. The relevance of the study is determined by the need to adapt the domestic energy sector to structural transformations of the energy market, the consequences of wartime challenges, stronger requirements for energy security, decarbonization, digitalization and Ukraine’s integration into the European energy area. It is established that the competitiveness of energy enterprises under current conditions is determined not only by economic efficiency and the ability to ensure a stable energy supply, but also by innovation and technological potential, investment attractiveness, environmental responsibility, energy efficiency and the ability to adapt rapidly to changes in the external environment. The methodological basis of the study combines general scientific and special methods, including the systems approach, analysis and synthesis, induction and deduction, comparison and generalization, as well as statistical and structuraldynamic analysis. The results identify significant structural changes in Ukraine’s energy sector. Electricity production declined from approximately 157.7 billion kWh in 2021 to 96.9 billion kWh in 2024, while the share of electricity from renewable sources increased from 12.99% to 16.22%. These trends demonstrate the need to restore generating capacity while simultaneously modernizing technologies and accelerating the transition toward a more diversified, decentralized and low-carbon energy model. The practical significance of the results lies in their applicability to the development of recovery, modernization and long-term development strategies.

У статті розглядаються теоретичні, методологічні та прикладні засади формування стратегії забезпечення конкурентоспроможності українських енергетичних підприємств у контексті сталого розвитку. Актуальність дослідження визначається необхідністю адаптації вітчизняного енергетичного сектору до структурних трансформацій енергетичного ринку, наслідків викликів воєнного часу, посилення вимог до енергетичної безпеки, декарбонізації, цифровізації та інтеграції України в європейський енергетичний простір. Встановлено, що конкурентоспроможність енергетичних підприємств за сучасних умов визначається не лише економічною ефективністю та здатністю забезпечувати стабільне енергопостачання, але й інноваційним та технологічним потенціалом, інвестиційною привабливістю, екологічною відповідальністю, енергоефективністю та здатністю швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Методологічна основа дослідження поєднує загальнонаукові та спеціальні методи, включаючи системний підхід, аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, порівняння та узагальнення, а також статистичний та структурно-динамічний аналіз. Результати дослідження визначають суттєві структурні зміни в енергетичному секторі України. Виробництво електроенергії скоротилося приблизно зі 157,7 млрд кВт⋅год у 2021 році до 96,9 млрд кВт⋅год у 2024 році, тоді як частка електроенергії з відновлюваних джерел зросла з 12,99% до 16,22%. Ці тенденції демонструють необхідність відновлення генеруючих потужностей з одночасною модернізацією технологій та прискоренням переходу до більш диверсифікованої, децентралізованої та низьковуглецевої енергетичної моделі. Практичне значення результатів полягає в їх застосовності до розробки стратегій відновлення, модернізації та довгострокового розвитку керівниками енергетичних підприємств. Зроблено висновок, що стійкі конкурентні позиції вимагають переходу до адаптивної моделі стратегічного управління, яка балансує економічні показники, технологічне оновлення, екологічну відповідальність та енергетичну безпеку.