Етичні дилеми в прогнозуванні політичних криз: між науковою об'єктивністю та моральною відповідальністю

Abstract

У статті досліджуються етичні дилеми, що виникають у процесі прогнозування політичних криз, та розглядається проблема балансу між науковою об'єктивністю та моральною відповідальністю дослідників. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі прогнозної аналітики в політичному процесі та потенційними наслідками помилкових або упереджених прогнозів для суспільства. Аналізуються основні етичні виклики, з якими стикаються дослідники: ризик самоздійснюваних пророцтв, можливість маніпулювання громадською думкою, конфлікт інтересів між замовниками досліджень та науковою чесністю, проблема відповідальності за наслідки оприлюднених прогнозів. Розглядаються різні підходи до вирішення етичних дилем, включаючи дотримання принципів наукової доброчесності, транспарентність методології, врахування соціальних наслідків досліджень. Особлива увага приділяється впливу цифровізації та застосування штучного інтелекту на етичні аспекти прогнозування. На основі аналізу сучасних досліджень та практичних кейсів пропонуються рекомендації щодо формування етичних стандартів прогнозної діяльності в політичній сфері. Обґрунтовується необхідність розробки етичних кодексів для дослідників, що займаються прогнозуванням політичних криз, та створення механізмів громадського контролю за прогнозною діяльністю. Стаття вносить вклад у розвиток дискусії про межі наукової об'єктивності та соціальної відповідальності в політичних дослідженнях. Сучасне прогнозування все більше покладається на аналіз великих даних, включаючи інформацію з соціальних мереж, мобільних пристроїв, супутникових знімків, фінансових транзакцій тощо. Це піднімає серйозні питання щодо приватності та згоди на використання персональних даних. Багато методів аналізу передбачають обробку інформації про конкретних індивидів без їхньої відома чи згоди. Навіть якщо дані знеособлені, сучасні методи дозволяють ідентифікувати конкретних людей.