Особливості використання етикетних формул у композиційній рамці ділового листа початку XVIII ст. (на матеріалі "Книги, глаголемой листовня")

Abstract

У статті вперше зроблено спробу дослідити етикетні формули композиційної рамки ділового листа, що зафіксовані в тексті першого практичного порадника з українського справочинства ХVІІІ ст. – «Книзі, глаголемой листовня» 1712 р. Упорядники збірки радили вживати розчленовані вокативні конструкції, тобто комплекс поєднаних сурядним зв’язком розгорнутих, елементарних або непоширених звертань до адресата. Зазначення імені, по батькові та прізвища одержувача в зачині є факультативним. Вокативну конструкцію виносять на окремий рядок (рядки) перед основним текстом. Її починають з відступу, а після неї ставлять знак оклику. Через необов’язковість використання звертань у основній частині листа полівокативна фігура з повторною номінацією адресата трапляється рідко. У подорожніх листах замість прямого звертання за традицією використовується опосередкований вокатив – складений із суворим дотриманням субординації розлогий перелік адресатів. Залежно від семантико-функціональних особливостей виокремлений масив заключних етикетних формул поділено на три групи. Найпоширенішими в діловому листуванні були гонорифічні формули, що виражали запевнення в повазі, дружбі, відданості й покірності з боку адресанта. Натомість побажальні формули, а також поєднання гонорифічного й побажального типів на сторінках збірки спостерігаємо досить рідко. Характерною рисою ділового епістолярію є побутування багатокомпонентних лінгвоетикетних моделей, що ефективно забезпечували компліментарність епістолярного тексту, надавали йому неповторного емоційного забарвлення й особливої експресивності. Розглянуті матеріали підтверджують існування успадкованої з попередньої доби статусної асиметрії між адресатом і адресантом, що виявлялася у вираженому етикетними формулами підкресленому звеличенні першого й самоприниженні останнього. В її основі лежала не лише станова чи майнова нерівність, а й прагнення автора підтримувати комунікацію й досягнути поставленої мети.