Від copyright до concept-right: правова еволюція захисту творчості в еру ШІ

Abstract

Стрімка інтеграція генеративного штучного інтелекту (GenAI) у креативні індустрії спричинила кризу в праві інтелектуальної власності, поставивши під сумнів базові доктрини. Центральною проблемою є ерозія дихотомії «ідея–вираження» (idea–expression dichotomy), яка окреслювала межу між монополією автора та суспільним надбанням. Коли моделі здатні миттєво продукувати «вираження» (форму) на підставі стислої «ідеї» (промпту), творча й економічна цінність зміщується від технічного виконання до концептуалізації, добору стилю та кураторського редагування. Традиційна правова модель базувалася на презумпції, що створення «форми» (написання тексту, малювання картини, зйомка фільму, написання вірша) є трудомістким та енергозатратним процесом, який вимагає захисту для стимулювання інвестицій часу та таланту. Натомість «ідеї» вважалися вільними та невичерпними ресурсом. Стаття пропонує комплексний аналіз цієї трансформації: від класичного захисту фіксованої форми (copyright) до появи гібридних режимів, що наближаються до фактичного визнання прав на концепцію (concept-right). Дослідження поєднує доктринальний і порівняльний підходи та зосереджується на трьох вузлах конфлікту: 1) навчання моделей на масивах охоронюваних творів, 2) статус і охороноздатність AI-згенерованого результату, 3) розподіл прав і відповідальності між автором промпту, правовласником стилю/персонажа та платформою.