Механізм інноваційного розвитку підприємництва в умовах управління змінами

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню механізму інноваційного розвитку підприємництва в умовах управління змінами. Досліджено еволюцію наукових підходів до визначення поняття «інновації» в економічній науці. Сформульовано визначення інновації як розроблення, впровадження та комерціалізацію якісних соціально корисних принципово нових продуктів, послуг, технологій, методів управління, впровадження яких забезпечує економічні, соціальні, екологічні та інші вигоди в умовах управління змінами, розвитку креативної економіки знань та посилення трансферу технологій. У свою чергу поняття «інноваційний розвиток» характеризується як складно-динамічний процес системних якісних та кількісних управлінських змін у підприємництві, заснованих на акселерації та дифузії інновацій, конвергенції або синергії технологічних процесів, активної крос-секторальності при платформізації адаптивних бізнес-моделей, що стимулює венчуризацію, інтелектуалізацію та інноваційну інклюзивність бізнесу. Систематизовані основні та додаткові індикатори моніторингу та аналітичного спостереження за інноваційним розвитком підприємництва в контексті державного регулювання у періоди змін, такі як дискреційність, комплаєнсність, транспарентність, рецепція, партисипативність, сек’юритизація. Представлено системну парадигму, яка розглядає інноваційний розвиток підприємства як складну відкриту систему, що функціонує під впливом багатьох внутрішніх та зовнішніх чинників. Узагальнено ключові підходи, методи та інструменти, що застосовуються для аналізу інноваційного розвитку підприємництва, зокрема теоретико-методичні підходи, аналітичні, кількісні та якісні методи, прогностичні інструменти. Акцентовано увагу на компаративному підході до порівняння світового досвіду та українських реалій, а також методу форсайту і сценарного планування. Запропонована концептуальна теоретико-методична основа формування механізму інноваційного розвитку підприємництва в умовах змін, в методичному ядрі якої домінують всеосяжний аналітичний контур дослідження, адаптивна архітектура методичної підтримки, інституційна оркестрація та максимальна залученість, інноваційна резильєнтність підприємництва. Інструментами реалізації запропонованого механізму є: програмно-цільове регулювання, державно-приватне партнерство, адаптивне проєктування, технологічне брокерство, інноваційна акселерація, капіталізації знань, екосистемна інтеграція. Сформовано концепцію повоєнного інноваційного відновлення підприємств, яка інтегрує ключові елементи інноваційної екосистеми та визначає їх взаємозв’язок у межах єдиного механізму розвитку, засновану на розвитку відповідної інфраструктури; принципах системності, партнерства держави та бізнесу, адаптивності та інклюзивності; стратегічних пріоритетах; моделі «потрійної спіралі»; фінансових інструментах; управлінській трансформації та розвиткові людського капіталу. Доведено, що авторські наукові положення щодо механізму інноваційного розвитку підприємництва в умовах управління змінами дають можливість отримати адаптивні ефекти: підвищення передбачуваності інноваційних рішень, узгодження довгострокових пріоритетів розвитку, диверсифікація джерел інноваційних інвестицій, активізація інноваційної активності бізнесу, прискорення комерціалізації інновацій, посилення трансферу знань і технологій, формування критичної маси інноваторів, скорочення трансакційних витрат, залучення технологій та інвестицій, забезпечення стійкості підприємництва в умовах турбулентності. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих положень і рекомендацій органами державної влади при формуванні інноваційної політики та стратегій повоєнного відновлення економіки України.

The dissertation is devoted to improving the mechanism of innovative development of entrepreneurship in the conditions of change management. The evolution of scientific approaches to the definition of the concept of "innovation" in economic science is studied. The definition of innovation is formulated as the development, implementation and commercialization of qualitative socially useful fundamentally new products, services, technologies, management methods, the implementation of which provides economic, social, environmental and other benefits in the conditions of change management, the development of a creative knowledge economy and the strengthening of technology transfer. In turn, the concept of "innovative development" is characterized as a complex-dynamic process of systemic qualitative and quantitative managerial changes in entrepreneurship based on the acceleration and diffusion of innovations, convergence or synergy of technological processes, active cross-sectorality in the platformization of adaptive business models, which stimulates venture capital, intellectualization and innovative inclusiveness of business. The main and additional indicators of monitoring and analytical observation of the innovative development of entrepreneurship in the context of state regulation in periods of change, such as discretion, compliance, transparency, reception, participation, securitization, are systematized. A systemic paradigm is presented that considers the innovative development of an enterprise as a complex open system that functions under the influence of many internal and external factors. The key approaches, methods and tools used to analyze the innovative development of entrepreneurship are summarized, in particular theoretical and methodological approaches, analytical methods, quantitative methods, qualitative methods, predictive tools. The emphasis is on a comparative approach to comparing world experience and Ukrainian realities, as well as the method of foresight and scenario planning. A conceptual theoretical and methodological basis for the formation of a mechanism for innovative development of entrepreneurship in conditions of change is proposed, the methodological core of which is dominated by a comprehensive analytical contour of research, adaptive architecture of methodological support, institutional orchestration and maximum involvement, innovative resilience of entrepreneurship. The tools for implementing the proposed mechanism are: program-targeted regulation, public-private partnership, adaptive design, technological brokerage, innovation acceleration, knowledge capitalization, ecosystem integration. A concept of post-war innovative restoration of enterprises has been formed, which integrates key elements of the innovation ecosystem and determines their relationship within a single development mechanism, based on the development of the appropriate infrastructure; principles of systematicity, partnership between the state and business, adaptability and inclusiveness; strategic priorities; the "triple helix" model; financial instruments; managerial transformation and development of human capital. It is proven that the author's scientific provisions on the mechanism of innovative development of entrepreneurship in the conditions of change management make it possible to obtain adaptive effects: increasing the predictability of innovative decisions, coordinating long-term development priorities, diversifying sources of innovative investments, activating innovative business activity, accelerating the commercialization of innovations, strengthening the transfer of knowledge and technologies, forming a critical mass of innovators, reducing transaction costs, attracting technologies and investments, ensuring the stability of entrepreneurship in turbulent conditions.